Соціальний бізнес: як COVID-19 підштовхнув розвиток швейного підприємства на Херсонщині

Швейний цех у Херсонській області рік тому перепрофілювався на шиття стратегічно необхідних масок. Розповідаємо, що це дало підприємству і як воно виграло від цього рішення 

За даними ООН, понад 9 мільйонів українців опиняться за межею бідності через пандемію коронавірусу. Від початку пандемії понад 80% домогосподарств утратили частину доходів і у понад 40% українських сімей принаймні один член родини залишився без роботи.  Рівень бідності в селах завжди майже вдвічі перевищував відповідний показник у великих містах. Особливо ця проблема загострилася під час пандемії, коли через спад економіки, закриття малого і середнього бізнесу, обмеження в пересуванні сотні тисяч людей залишилися без роботи. Криза болюче вдарила по найбільш вразливих верствах населення і жителях сільських громад. Багато сімей опинилися за межею бідності, не маючи можливості гідного заробітку.

Кілька місяців тому саме для подолання негативного впливу пандемії громадська організація "Центр сімейного добробуту" запропонувала спрямувати діяльність свого невеликого соціального підприємства в селищі Нижні Сірогози в Херсонській області на пошиття масок багаторазового використання. З одного боку, щоб протистояти безробіттю, з іншого — забезпечити засобами індивідуального захисту соціально незахищене населення та навчальні заклади району. Цю ідею підтримала місцева влада і Програма розвитку ООН в Україні, яка запустила в регіоні пілотний проєкт "Місцеве соціально-економічне відновлення" (англ. — Local Socio-Economic Recovery, LSER) у Херсонській області.
   
Таким чином, пошиття постільної білизни, виготовлення вишиванок і сценічних костюмів у Нижніх Сірогозах тимчасово поставили на паузу. Натомість придбали додатково необхідні швейні машини, оверлок, тканини й уклали договір із районним центром зайнятості про навчання швейній справі жінок із сільської місцевості, які перебувають на обліку. На технічну модернізацію знадобилося близько місяця. Ще стільки ж часу — на те, щоб провести звичайні та онлайн-тренінги і навчити розкроювати, працювати зі швейним обладнанням. До речі, наразі триває навчання наступної групи — охочих до швейної справи виявилося більше, ніж очікувалося. І багато хто тепер не полишає мрію про власне ательє.

Нині на пошиття однієї маски майстрині витрачають три-п’ять хвилин. За час проєкту вони виробили понад 2 млн масок — ними забезпечені мешканці віддалених населених пунктів, школи. Також свої вироби вони продають у текстильній крамниці при підприємстві.

Вартість масок варіюється від 12 грн до 25 грн і залежить від тканини, оформлення тощо. Є замовники, яким виготовляють ексклюзивні маски з вишитими іменами та логотипами.  Так само як і оптові замовники, серед яких — Нижньосірогозька районна державна адміністрація та кілька сільських рад. 

 Є також замовлення на робочий одяг, національні костюми для творчих колективів, а місцевим жителям надаються послуги пошиву та ремонту одягу. Окрім того, до асортименту повернули постільну білизну, яку шиють із високоякісних тканин і продають у ціновому діапазоні від 550 грн до 1 200 грн. Ба більше, незабаром тут планують створити власний бренд.

Усі зароблені підприємством кошти розподіляються таким чином: 20% — акумулюються в громадській організації і використовуються для внесків за грантовими програмами, ще 20% — спрямовуються на розвиток, оновлення, навчання тощо. 10% — це резервний фонд підприємства. Решта 50% витрачаються на адміністрування та виплати заробітної платні. Так, зараз це невеликі кошти, тож є необхідність у подальшому розвитку та інвестиціях. 

 Наприклад, на сировину та вишивальну машину. Будь-яке підприємство, якщо воно не розвивається і не оновлюється, — не може ефективно працювати. Тим паче, що є запити клієнтів на вишитий одяг і домашній текстиль — це в його подальших планах підприємства. Але спершу необхідно придбати вишивальну машину. І хоча коштує вона недешево, близько 10 тисяч доларів США, на підприємстві вже підрахували — окупиться вона за 6-8 місяців роботи і забезпечить створення 12-15 нових робочих місць.

 Важко не погодитися, саме криза є поштовхом до пошуку нових шляхів і можливостей для розвитку. Ось так через турботу про людей можна сприяти соціально-економічному відновленню місцевої економіки після COVID-19. Власне, сьогодні один із напрямів роботи ПРООН в Україні полягає в тому, щоб надати підтримку регіональній і місцевій владі в оцінці та подоланні соціально-економічних наслідків пандемії. І ця робота триває. Але тільки об’єднавши зусилля, влада, громада та підприємці в партнерстві можуть досягти більш амбітних цілей і значущих результатів. 

Есма Умерова,  регіональна координаторка ПРООН у Херсонській області
Delo.ua