Нульове покарання за колосальний збиток

3 года назад 0

Браконьєрська «мафія» на Херсонщині правоохоронцям має подякувати 

Грандіозна операція з викриття колосального за сумою завданих природі збитків браконьєрства вкотре завершилася пшиком на Херсонщині. Та вона залишається дуже показовою для розуміння того, як «чудово» в Україні працює (чи то пак не працює) правоохоронна система. Отже, ще 20 червня 2017 року працівники СБУ «навели» поліцію та Азовський рибоохоронний патруль № 2 на фелюгу СМБ-40, яка саме швартувалася до причалу у протоці Тонка. Підозрювали, що вона повернулася з браконьєрського промислу у заборонений період нересту, і всі факти начебто цю підозру підтверджували. Під час огляду судна вилучили напівмеханічну драгу, яка «підмітає» морське дно, наче віником, та вилов – одну камбалу калкана і  342 тисячі 51 бичка у ящиках. Збиток нарахували просто вражаючий: 11 мільйонів 630 тисяч 545 гривень!

 Здавалося б, усе просто: дозволу на вихід фелюги в море прикордонники не надавали, драгу рибалки (капітан та його наймані працівники) використовували незаконно. Тож організатор лову повинен був би відшкодувати всі ці мільйони збитку, а знаряддя лову й судно мали конфіскувати. Та теорія з практикою в наших умовах, як завше, «розійшлися краями».

Насамперед, виявилося, що фелюга СМБ-40 капітанові не належить. А її повноправний власник заявив: мовляв, ні сном-духом не відав, що судно хтось використовує без його згоди. Відтак, законних підстав для конфіскації плавзасобу не знайшли. По тому капітан відхрестився від браконьєрства, повідомивши, що бичків та калкана вони нібито виміняли за дизельне паливо в морі на іншому судні. І наостанок, «вишенькою на торті», його адвокат дошукався: протокол огляду місця події слідчий склав із порушеннями процесуальної процедури, оскільки не заручився попередньо згодою власника фелюги й ухвалою слідчого судді.  Суд (а справа розглядалася в суді Іванівського району Херсонщини) таку позицію підтримав, визнавши протокол «неприпустимим». Тож автоматично «неприпустимими» стали і всі пов’язані з ним докази.

Суд визнав той факт, що наявність на фелюзі риби та знаряддя лову без документів про їх походження свідчить про незаконним промисел.  Але вимогу прокуратури про стягнення мільйонних збитків також відхилив, запропонувавши повертати їх через  окрему процедуру цивільного позову.  У фіналі судочинства браконьєра все ж визнали винним, і винесли йому покарання у вигляді штрафу на 3,4 тисячі гривень (тисячна доля відсотка від суми завданого збитку). Але й ту мізерію засуджений не сплатив, позаяк  його…звільнили від відбування покарання через те, що термін давності минув. Тепер вам зрозуміло, чому наші браконьєри так привільно почуваються, і куди в Азовському морі риба поділася?

Сергій ЯНОВСЬКИЙ.