«Кузня української інтелігенції» в Дніпрі — вільний інтелектуальний простір для молоді

З чим у Вас зазвичай асоціюється кузня? Сільський двір, суворий коваль у фартуху, який підковує коней і лагодить господарське начиння? Може, щось архаїчне і звичаєве? На фоні поширених нині «арт-просторів», «хабів», «коворкінгів» та інших «локацій» назва «Кузня української інтелігенції» звучить дещо старовинно. 

Чому ж саме так назвали вільний молодіжний простір у Дніпрі його засновники – Гліб Стрижко та Ірина Селезньова? 

Віднедавна у Дніпрі існує простір розвитку, який заснували активні студенти історичного факультету ДНУ в закинутій «кімнаті відпочинку» свого гуртожитку. Приміщенням давно ніхто не користувався, там була лише лампочка та голі стіни, а «могла б бути «Кузня української інтелігенції»», якось подумали молоді люди. Так і виникла ідея «Кузні», яка згодом перетворилася на цілком життєздатну самостійну ініціативу. «Як коваль кує залізо і виходить корисна річ або прикраса, так і ми хочемо, щоб молодь розвивалася, гартувалася», — розповідає співзасновниця «Кузні»  Ірина Селезньова .

Мета створення цього простору — це розвиток та змістовне дозвілля молодих людей. Спочатку розраховували на університетську молодь, що мешкає у гуртожитку, а з часом аудиторія розширилася до інших зацікавлених осіб: друзів, знайомих, студентів інших навчальних закладів. Наразі у гуртожитку ДНУ діє спрощена система перепусток – достатньо записатися до журналу відвідувачів, щоб потрапити до «Кузні».

Формати проведення дозвілля – абсолютно різні. Від перегляду популярних фільмів до настільних ігор. Є і певні правила, яких потрібно дотримуватися – це переважно україномовне спілкування (є і англійські speaking clubs), неприпустимість паління і вживання алкоголю. Ірина зазначає, що вони хотіли зруйнувати усталений стереотип гуртожитського побуту, який нібито неможливий без пива і цигарок. Натомість «Кузня» пропонує інший тип дозвілля: тут є бібліотека з 506 книжок українською та англійськими мовами («від сивої класики до модерних творів, від історичних монографій до соковитих художніх романів»), проводяться інтелектуальні ігри, концерти, тренінги та майстер-класи.

«Нещодавно у «Кузні» відбувся благодійний майстер-клас з петриківського розпису, була і екскурсія для старшокласників (9-11 класів), які завітали до університету, і, зокрема до молодіжного центру «Кузня української інтелігенції», — розповідає Ірина. — Також у нас відбувся тренінг для студентів з міжнародних можливостей, проведений за сприяння «Європейської міжнародної спільноти». Захід залучив понад 60 відвідувачів, але це далеко не максимум, який може вмістити в себе «Кузня». До сьогодні це був найчисельніший захід».

Засновники простору та їхні ідейні колеги не зупиняються на досягнутому. У планах – чаювання з відомими особистостями зі світу бізнесу, науки, мистецтва, які б розповідали історії свого успіху та надихали молодь своїм прикладом, а також: презентації книжок, майстер-класи, поетичні та акустичні вечори тощо.

Хоча «Кузня» відкрилася лише у вересні 2017 року, але вже почуває себе органічно в структурі студентсько-молодіжного повсякдення, кажуть організатори. Звичайно, розвиток цієї ініціативи не був би таким активним, якби не підтримка зсередини і ззовні. До діяльності «Кузні» долучаються міські і обласні органи самоврядування, громадські об’єднання, провідні українські видавництва (серед тих, хто надавав «Кузні» літературу: «Видавництво Старого Лева», «Zалізний тато», «Дискурсус», «Meridian Czernowitz», «Світ», «Круговерть», «П’яний корабель», «Брайт стар паблішинг») і, звичайно, самі «споживачі» культурного продукту – відвідувачі «Кузні».

На початку діяльності ініціативних засновників «Кузні» бентежило те, що їх не особливо підтримує адміністрація університету. «Та ми не зважали на це і працювали «не завдяки, а всупереч», і це додавало нам наснаги, — каже Ірина. — Також була і критика: і самої «Кузні», і графічного оформлення нашого логотипа – мовляв, «чому на ньому зображений коваль з молотком і сувоєм паперу, а не щось інше…», але частково критика була конструктивна, це допомагало нам вдосконалюватися. Зрештою, ми все робимо відкрито, тому кожен, кого цікавить наша діяльність (організаційна, культурна чи фінансова) може звернутися до нас, і ми все розкажемо та покажемо».

Зараз, завдяки зовнішній підтримці і власній впевненості «Кузня» має потужну мотивацію для подальшого розвитку. Якщо спочатку організаторам здавалося, що ініціативи з боку студентів малувато, то зараз навпаки – вже самі відвідувачі пропонують, які заходи вони хочуть і можуть провести, які фільми переглянути, які майстер класи провести тощо.

Завжди важливим є питання матеріального забезпечення. Хоча витрати на утримання «Кузні» і невеликі, але все ж вони є, і засновникам хотілося б компенсувати їх не лише за рахунок відвідувачів. Зокрема, гуртожиток ДНУ виграв конкурс, що передбачав матеріальне заохочення, отримана винагорода пішла на розвиток «Кузні» і забезпечення її діяльності. «Ще один невеличкий грант від Львівської освітньої фундації забезпечив «Кузню» м’якими пуфами та подушками для імпровізованих диванів, зроблених нами власноруч з піддонів. Тепер у «Кузні» ще затишніше», — не приховує своєї радості Ірина.

5 секретів успіху молодіжної ініціативи від співзасновників «Кузні української інтелігенції» в Дніпрі»: 

• Для успішної діяльності ініціативи чи організації має бути спільнота людей, які «горять» цією ідеєю.
• Обов’язково працювати з органами місцевого та обласного самоврядування, іншими організаціями, що займаються схожою діяльністю.
• Вірити у те, що робиш навіть коли дуже тяжко і руки опускаються, але ти бери і роби.
• Втілювати свою мрію в життя, навіть якщо здається, що поки що жодного підґрунтя немає.
• Не розчаровуватися, коли хтось критикує або просто не сприймає твоєї ідеї, спокійно реагувати на критику і посміхаючись робити  свою роботу. 

«Кузня української інтелігенції»  — проект вільного простору для молоді, реалізований в гуртожитку Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (м. Дніпро). Відкрито – у вересні 2017 року. Засновники — Гліб Стрижко та Ірина Селезньова, студенти історичного факультету ДНУ.