Цифровий лікар (лонгрід)

Іван Буланкін керує відділом в «Херсонському обласному інформаційно-аналітичному центрі медичної статистики». Його підрозділ відповідає за електронну охорону здоров’я – формально, за чотири сервери.
Основну роботу виконує один. Якщо у системі збій, підключається інший, в режимі онлайн. Тож збою медицина Херсонщини не відчує, пояснює Іван:

Ця серверна відповідає за роботу електронних рецептів та роботу центрів із надання первинної медичної допомоги всієї області. Усі лікарі Херсонщина в мережі працюють завдяки цьому величезному комп’ютеру.

Серверну Іван майже не показує – за металевими дверима із електронним ключем та у кондиційованому приміщенні зберігається чи не уся медична інформація про жителів Херсонщини. Надважливо.
Обов’язок Івана, зробити так, аби медичні працівники у селах могли без перешкод зв’язатися із лікарем в обласному центрі. Регулює й запуск відповідного медичного порталу у Херсонській області.

Бар’єр зв’язку для екстреної медицини…

Подібний сервер забезпечує роботу й Обласного територіального центру екстреної медичної допомоги. Там диспетчерська працює цілодобова – приймають дзвінки хворих із усієї Херсонщини. Приймають й кардіограми хворого.

Завідуючий центром оперативної диспетчерської КЗ «Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги» Микола Кутюк розповідає, що спосіб передачі кардіограми хворого на відстані зветься «телеметрія».
В екстреній медичній допомозі його впроваджують вже більше чотирьох років. По всій Україні. Готові до будь-яких збоїв.

Наприклад, карета швидкої виїжджає на виклик – пацієнт у якомусь віддаленому від Херсона населеному пункті. У глибинці зазвичай інтернет відсутній, тож інформацію передаємо через спеціальну диспетчерську програму.
Фельдшер фотографує показники кардіограми, прикріплює файл до повідомлення. Відправляє засобами мобільної мережі. Ми її відкриваємо вже тут, у Херсоні.

Розшифровують кардіограму зазвичай лікарі-консультанти. Сьогодні на зміну заступила Яна Мудра. Молодий спеціаліст якраз отримала нові показники. Пацієнт із Нової Каховки. Розшифровує побачене:

На кардіограмі – зміни у вигляді блокади, ішемічні зміни. Вони, судячи з усього, хронічні та викликані порушеннями у вигляді гіпертонічного кризу. Або ж це – остеохондроз. Він також може стати причиною болю. Це впливає на серце, викликає незначну ішемію.

Зараз маю зв’язатись із фельдшером, узгодимо подальші наші дії. Зазвичай, я даю рекомендації – людина на місці виконує. У подальшому, якщо ситуація була більш складною, виходимо на зв’язок ще раз. Фельдшер робить повторну кардіограму. Порівнюємо зміни у динаміці – вирішуємо, що робити далі. Якщо людина нетранспортабельна, спостерігаємо. Якщо ситуація критична, госпіталізуємо.

Діагноз по вайберу?..

У контексті медичної реформи такий процес діагностування називають відносно новим терміном «телемедицина». У сільських амбулаторіях, де сімейних лікарів обмаль, це явище вже необхідність.

Іван Буланкін пояснює, що «телемедицина» вже на порозі українських лікарень. Але попереду ще багато роботи.

Як лікарі, так і пацієнти ще не знають, як повноцінно користуватися теле медициною. Та зараз багато у кого є прилади для вимірювання тиску або ж глюкометри. Люди можуть направляти ці заміри своєму лікарю. Завдяки цьому у спеціаліста вже формується крива «здоров’я пацієнта». Завдячуючи цьому можна регулювати дозування ліків пацієнту, замінити один препарат на інший. Тож пацієнту вже не треба йти до лікаря та сидіти в чергах.

Телемедицину, за словами експерта, часто плутають із звичайною розмовою телефоном чи інтернетом. Варто розуміти, що дзвінком сімейний лікар може вирішити із пацієнтом якісь формальні питання. Наприклад, записати його на прийом.

Інколи говорять, ми передали інформацію вайбером чи електронною поштою. Цими ресурсами у межах телемедицини користуватися не варто – інформація про пацієнта та його діагноз конфіденційна. Вона не повинна бути у відкритому доступі. А тому для лікарів та пацієнтів була розроблена електронна система Охорони здоров’я Херсонської області. Саме цей ресурс дозволяє зробити запит на теле консультацію. Там же зберігаються знімки та кардіограми пацієнта.

Телемедицина до медичної реформи

У дитячій обласній лікарні телеконсультації зі столичними лікарями проводять вже 8 років. Процес налагодили до реформи. Необхідне обладнання придбали благодійники.

Інна Холодняк, головний лікар КЗ «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня» розповідає, що до такого процесу звичні – реформа не лякає.

Близько 23-20 дітей у нас щорічно отримують такі консультації. Загалом явище телемедицини запроваджене багатьма провідними інститутами. Ми ж використовували доступні нам програми. Скайпом вже давно проводимо консультації дітей відповідно до плану і за потребою.

Як працює система, розповідає лікар ультразвукової діагностики Дитячої обласної лікарні Ірина Шмалько.

Ми зв’язуємося із Інститутом серця та кардіохірургії при Охматдиті. Домовляємося про час консультації. Лікарі ультразвукової діагностики назначають час. Ми готуємо дитину та починаємо обстеження на місці, у Херсоні, за допомогою апарату УЗД. Все, що ми бачимо на нашому екрані, бачить хірург у Києві.

Фактично, ми його руки. Все, що він хоче побачити, виводимо на екран телевізора. Так ми можемо швидше визначитися із тактикою лікування пацієнта. Це скорочує час від постановки діагнозу до початку процесу лікування. Економляться і гроші батьків – їм не потрібно їхати на консультацію в Київ.

Та попри відпрацьований процес телеконсультації зі столичними лікарями, для абсолютного занурення у медичну реформу цього недостатньо. Існує інший бік питання, пояснює головний лікар головний лікар Інна Холодняк.

Це питання технічного оснащення – комп’ютерами. У зв’язку із запровадженням і входом до національної служби здоров’я, первинну медичну допомогу забезпечено сучасним обладнанням – комп’ютерами або планшетами. Та вторинна й третинна медичні ланки брак технічного оснащення все ж відчувають. Комп’ютери, за якими працюють спеціалісти, застрілі. Їх потужності для запуску якоїсь програми, у тому числі й електронної картки пацієнта, не вистачає.

Слова головного лікаря підтверджують й у відділі електронної охорони здоров’я. Іван Буланкін розповідає:

Із технічної точки зору, забезпеченість центрів надання первинної медичної допомоги становить 92 %. Лікарі мають автоматизоване та укомплектоване робоче місце. Проблему із комп’ютерними оснащенням вже вирішили. Зрештою, багато лікарів користуються смартфонами. Телефони необхідні програми також запускаються – тож аналізи пацієнта можна відправити й таким чином.

«Мінілабораторія в руках»

Що ж до вимірювання забору аналізів, то процес має прискоритися і тут. В ідеалі в рамках медичної реформи кожна сільська амбулаторія повинна мати спеціальний кейс, так би мовити, переносну мінілабораторію. Поки Херсонщина такі «медичні портфелі» чекає – за місяць вже мають прибути.

Із яких приладів формується цей кейс, більш детально розповідає Іван Буланкін:

До апаратно програмного-комплексу «Телемедицина» входить планшет, до якого підключається кардіограф, аналізатор крові на цукор тощо. Планшет, відповідно, має вихід в інтернет. Для чого це потрібно?! До лежачих пацієнтів, до людей похилого віку чи маленьких дітей може вийти медсестра, зробити усі необхідні маніпуляції та миттєво відправити результати лікарю. Спеціаліст, перебуваючи на робочу місці, дивиться показники пацієнта та визначає, що із хворим робити далі. Це зручно – економить час.

Економить час й електронна черга до лікаря. У Херсонської області це вже реалізують. Іван Буланкін говорить, що записатися до лікаря або ж отримати від нього повідомлення про прийом через спеціальну програму також вважається телемедициною.

Зараз ми почали розробку інформаційних терміналів, запускаємо електронні черги. Наприклад, у Новій Каховці така система вже працює. Це дає змогу записати на прийом до лікарі, обрати зручний для себе час. Ця система дає інформацію і про прийомні дні лікаря та його спеціалізацію.

На впровадження сімейної телемедицини та закупівлю необхідного обладання кошти державою передбачені – 5 млн 900 тисяч гривень.

Та поки остаточно вирішуються бюрократичні питання, начальник Департаменту охорони здоров’я говорить, що лікарі до новацій готові:

На сьогодні у нас іде навчання для районних фахівців. Проходило воно й набагато раніше. Адже усе необхідне обладнання для забезпечення «телемедицини» через місяць вже має бути у Херсонській області. Приїдуть також і фахівці, що будуть займатися технічними питаннями – це не так просто, як здається.
І лікар, який буде навчатися, отримає відповідний сертифікат. Відповідно, у нього з’являється право навчати й інших, як ефективно працювати в умовах «телемедицини».

Крім Херсонщини тестування телемедицини розпочалось у п’яти областях України – Кіровоградській, Харківській, Рівненській, Дніпропетровській та Полтавській. Пацієнтів консультують за чотирма нозологіями: серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, бронхіальна астма та дерматологічні захворювання.