Херсонські медіа перевірили на предмет гендерної чутливості

Питання гендеру залишається “тіньовим”, проте то тут, то там люди замислюються про те, що, наприклад, у класифікаторі професій є посада медсестри, але й досі немає медбрата. Здавалося б, дрібниці, але у сьогоднішніх реаліях напруженої ситуації посада медсестри має все більш чоловіче обличчя, тож поділ сфер діяльності на чоловічу або жіночу виглядає, м’яко кажучи, дивно.

Минулого року вперше в Україні громадськими організаціями «Волинський прес-клуб» і «Гендерний центр Волинської області» за підтримки Програми «У-Медіа» (Інтерньюз) виведено Індекс гендерної чутливості регіональних медіа.

Аби зрозуміти, наскільки гендерночутливими є медіа в регіонах України, упродовж двох місяців (лютий і серпень 2017 року) було проведено моніторинг 5 найтиражніших друкованих і 5 найрейтинговіших інтернет-видань у 22 областях України (окрім Донецької, Луганської областей і Республіки Крим), які пишуть на суспільно-політичні та соціальні теми. До вибірки потрапило і наше видання — сайт 0552.ua.

Ці два місяці обрані не випадково: лютий, на відміну від березня, не відзначається особливою увагою до жінок, а серпень загалом вважається небагатим на події місяцем. Це дало можливість отримати найбільш об’єктивні результати. Упродовж 2 місяців досліджено 180 895 матеріалів: 90038 публікацій у лютому, із яких 20007 – у друкованих ЗМІ і 70031 – в інтернет-виданнях, та 90857 публікацій у серпні, із яких 18312 – у друкованих ЗМІ і 72545 – в онлайн-медіа.

Такий масштабний гендерний моніторинг регіональних медіа був проведений в Україні вперше. Аналіз було здійснено за такими критеріями:

• у матеріалах на яку тематику (політика, економіка, освіта, медицина, культура, спорт, війна, волонтерство, розваги та ін.) присутні жінки і чоловіки як героїні / герої (про кого пишуть), експертки / експерти (котрі дають коментарі, висловлюють думку з певного питання);

• як часто медіа вживають фемінітиви (іменники жіночого роду) на позначення посад / професій / видів діяльності жінок;

• чи наявні в журналістських матеріалах стереотипні образи та сексистський контент.

Для отримання показника було виведено відсоток присутності жінок і чоловіків у матеріалах регіональних медіа і використання фемінітивів у всіх 10 виданнях кожної з 22 областей спершу за кожен місяць (лютий і серпень) окремо, а у підсумку – за обидва разом. Таким чином, Індекс гендерної чутливості регіональних медіа ґрунтується на середньому показнику залучення жінок як експерток і героїнь журналістських матеріалів та показнику вживання фемінітивів.

Аналіз журналістських матеріалів щодо їх гендерної чутливості дав можливість вивести показник по кожній із 22 областей України. Середній показник по всіх областях складає 30%, на Херсонщині — 29%. Гендерний розрив між експертками й експертами у журналістських матеріалах регіональних видань становить 40% (в 2,3 рази), тобто медіа залучають до коментарів або експертної оцінки удвічі більше чоловіків, аніж жінок (30% експерток і 70% експертів). Така ж ситуація і із героїнями та героями публікацій: у матеріалах журналістських публікаціях 29% героїнь і 71% героїв, тож гендерний розрив становить 42% (в 2,4 рази). Середній показник вживання фемінітивів – 32%.

Згідно результатів моніторингу, найчастіше до жінок як експерток із певних питань звертаються журналіст/к/и дніпропетровських (42%) і херсонських (40%), найменше – тернопільських (21%), черкаських (22%) і одеських (23%) медіа. Відмінність залучення експерток на регіональному рівні в одних областях удвічі менша, ніж у інших.

Тематичний зріз присутності жінок і чоловіків у регіональних медіа показав, що жінки найбільше представлені у матеріалах про освіту, медицину, культуру, волонтерство і розваги / відпочинок, тоді як чоловікам «належить» політика, економіка, спорт і війна. Рубрика під умовною назвою «Інше» теж переважно «чоловіча»: у ній містяться дані з повідомлень про хуліганство, злочини, ДТП, нещасні випадки тощо.

При написанні матеріалів на економічну тематику за експертною думкою до жінок найчастіше зверталися херсонські (42%) і хмельницькі (35%) журналіст/к/и, до чоловіків – рівненські (87%), тернопільські (86%), житомирські (85%), черкаські (83%) та київські (83%). У публікаціях друкованих та інтернет-видань інших областей показник експертної участі жінок коливається від 22% до 29%.

Показник присутності експерток і експертів у матеріалах про спорт у регіональних медіа коливається від 6% (Закарпатська обл.) до 34% (Дніпропетровська обл.). Майже не цікавляться думкою жінок журналіст/к/и друкованих та інтернет-видань Полтавської (7%), Чернівецької (7%), Одеської (8%), Миколаївської (8%), Вінницької (9%) і Херсонської (9%) областей. У матеріалах на воєнну тематику експерток так само мало, як і на спортивну. Вони зовсім відсутні в інформаційних публікаціях закарпатських медіа (0%), лише 4% – у миколаївських, 6% – у херсонських. Така ситуація дещо дивує, особливо щодо медіа наближених до зони конфлікту регіонів. Станом на вересень 2017 року у Збройних силах України проходили службу і працювали понад 50 тис. жінок. Улітку 2016 р. Міноборони розширило перелік професій і посад для жінок у зоні АТО. Однак і досі військовослужбовиці залишаються для українського суспільства «невидимим батальйоном». Чому ми закріплюємо у громадській думці таку інформаційну гендерну дискримінацію?

Загальний показник героїнь у матеріалах про освіту – один із найвищих серед усіх інших – 43%. При цьому відсоток героїнь у регіональних медіа не нижчий 32% (у херсонських медіа), а найвищий – 63% (у дніпропетровських медіа).

За матеріалами Порадника “Гендерна чутливість українських медіа”