Як ловили зрадників у Миколаєві

Як відомо, на початку війни обороною Миколаєва керував генерал-майор Дмитро Марченко. 

В інтерв'ю Gazeta.ua він розповів про боротьбу зі зрадниками, котрі за гроші повідомляли про пересування військ, розташування частин та точні координати.
Зрадники, не мають якихось особливих рис, ділиться генерал-майор. Ним може стати будь-хто: і звичайний санітар, і людина, що перебуває на державній службі.

«Ми ловили таких зрадників. Коли почалася оборона Миколаєва, вирішили розкидати всі військові частини по місту. Буквально на другий день та сторона знала точні координати цих місць. Були навіть такі працівники медичних закладів, які розпитували поранених, які підрозділи де стояли, скільки загиблих, яке озброєння. І передавали інформацію. Росіяни були обізнані про переміщення військ по місту. Таких людей виявили спецоргани – ГУР, СБУ, прокуратура. Я брав участь, коли підловили одного керівника районної прокуратури Миколаєва. Ми навмисно змінили паролі, щоб зрозуміти, це він їх передає чи ні. Буквально за пів години ці паролі були переслані в Крим для спецпідрозділу «Вагнера», – розповідає Марченко.

Але є одна риса, що об’єднує всіх зрадників. Вона спільна – жага грошей.

«Жодного ідейного чоловіка чи жінки серед них немає. Це все через гроші. Там були зйомні квартири, де залишали гроші. А та людина, що надавала інформацію, забирала їх. Це банальне гниле людське нутро», – каже Марченко.