Продано: чому Генпрокурор зацікавився боротьбою з контрабандою

У генпрокуратури достатньо доказів, які свідчать про грубі порушення Мирослава Продана — керівника Державної фіскальної служби. Про це 16 липня заявив Генеральний прокурор Юрій Луценко. Але за тиждень Продана навіть не викликали на допит. Принаймні так стверджують у прес-службі ДФС, передає Hromadske.ua.

Як усе це пов’язано з боротьбою високопосадовців між собою та чи вдастся їм побороти водночас і контрабанду, обсяг якої, за оцінками прем’єра Володимира Гройсмана, сягає 100 мільярдів гривень щороку — в матеріалі Громадського.

Таємне та явне

«Ми отримали інформацію про ймовірні правопорушення пана Продана, не пов'язані з його колишньою посадою у Вінницькій області, але пов'язані з нинішньою діяльністю», — заявив генеральний прокурор Юрій Луценко.

Про те, що правоохоронці «взяли в розробку» виконувача обов'язків голови Державної фіскальної служби, говорили ще місяць тому. Також повідомляли, що СБУ та ГПУ розслідують роботу Продана в часи, коли той очолював регіональне управління ДФС у Вінницькій області.

Але офіційних підтверджень цьому не було аж до заяви Юрія Луценка.

Продан відповів на закиди стримано: «Якщо до мене є запитання, я готовий давати відповідь. Мені нічого приховувати» , — написав він у Facebook.

У прес-службі ДФС Громадському відповіли: Мирослава Продана на допити не викликали, повідомлень від ГПУ йому не надходило, а про які саме звинувачення йдеться — не відомо.

У ГПУ повідомили, що не можуть нічого додати до заяви Генпрокурора.

Мирослав Продан — соратник Володимира Гройсмана. У 2006 — 2014 роках чинний прем’єр був міським головою Вінниці. Продан працював у податкових органах цього міста й області. У 2016-му Гройсман очолив уряд. Продан став заступником голови Державної фіскальної служби. Після затримання детективами НАБУ голови ДФС Романа Насірова, Гройсман призначив Продана виконувачем обов’язків її керівника. Очільник уряду не приховує, що Продан важливий для нього. «Доки я прем’єр-міністр, він керуватиме ДФС» , — сказав він 4 липня на селекторній нараді в ДФС.

Перерозподіл триває

Мирослав Продан, хоч і коментує заяви Луценка стримано, додає, що «інформаційна кампанія» проти нього — наслідок «хрестового походу» проти контрабанди, який місяць тому оголосив Володимир Гройсман. Тоді голова уряду повідомив, що «правоохоронна система зрослася з контрабандистами та «кришує їх».

Які конкретно правоохоронні органи залучені до цього, Гройсман не уточнив. Згідно з Митним кодексом, на пунктах митного оформлення товарів мають перебувати виключно працівники митниці. Але в реальності все дещо складніше: за останні роки уряд Гройсмана постійно перерозподіляв повноваження між силовиками щодо боротьби з контрабандою.

По-перше, ще за часів Миколи Азарова допомагати митникам боротися з контрабандою уряд дозволив правоохоронцям. Так на митниці з’явилися працівники СБУ.

У серпні Гройсман вирішив долучити до цього ще й прикордонників та поліцейських.

А за півтора року, в лютому 2018-го, уряд обмежив повноваження СБУ та прикордонників.

У коментарі Громадському прес-служба ДФС повідомила, що після набуття чинності змін, кількість доручень на митні перевірки знизилася на 70%. Але Гройсмана ці результати не задовільнили. Тож у червні цього року для боротьби з контрабандою він дозволив перебувати на пунктах розмитнення працівникам Національної поліції.

Вихід Генпрокурора

Поки працівники ДФС та Нацполіції узгоджували порядок спільних дій проти контрабанди, ситуацією на митниці зацікавився Юрій Луценко. Одночасно із заявою про порушення в роботі Мирослава Продана, він повідомив, що теж допомагатиме уряду боротися з контрабандою. Крім того, Генпрокурор фактично підтримав СБУ, роботу окремих управлінь якої постійно критикує Гройсман.

Генпрокурор наголошує: від лютого цього року СБУ може перевіряти товари лише під час розслідування контрабанди наркотиків, антикваріату і зброї, тож більшою мірою відповідальність за «процвітання» контрабандистів лежить саме на митниках.

«Я вважаю неправильним говорити, що митниця не збирає 100 мільярдів доходів, за словами прем’єр-міністра, а винні в цьому правоохоронці. Починати треба з нової державної митної служби» , — сказав Луценко. А також наголосив, що кримінальне провадження щодо Мирослава Продана «немає жодного стосунку до дебатів, хто повинен контролювати митницю».

Команда Володимира Гройсмана має іншу точку зору. «Це психологічний тиск. Спочатку були обшуки у вінницького голови (управління ДФС — ред.), і, найголовніше, в охоронців Продана. Потім — заява Луценка» , — каже співрозмовник Громадського в команді прем’єра.

Соратники Гройсмана вважають, що Луценко зацікавився Проданом і контрабандою не просто так. Адже один із напрямків боротьби з нею — це заходи щодо припинення незаконного вивозу за кордон лісу-кругляку. А керує державним агентством лісових ресурсів з квітня 2017-го давній знайомий Луценка — Володимир Бондар.

Про добрі стосунки з генпрокурором ще з початку 2000-х, коли обидва були депутатами парламенту, Бондар зокрема казав у липні 2016 року. Щоправда, він стверджує, що з Луценком спілкується не часто і той не має стосунку до його кар’єри.

За два дні до виступу генпрокурора, британська неурядова організація Earthsight опублікувала дослідження щодо нелегального вивозу лісу-кругляку з України до країн Євросоюзу. Згідно з дослідженням торік обсяг вивозу сягнув 400 мільйонів євро.

18 липня на засіданні уряду Володимир Гройсман цитував це дослідження та оголосив, що боротиметься з контрабандою лісу.

Те, що в Україні існує контрабанда, визнають усі: Кабмін, ДФС, СБУ, Національна поліція і Генеральний прокурор. Володимир Гройсман навіть підрахував, що через неї державний бюджет щороку недоотримує до 100 мільярдів гривень. Високопосадовці завуальовано чи відкрито звинувачують одне одного в причетності до контрабандних схем і захищають своїх протеже від нападків опонентів. Проте наразі жодних наслідків у вигляді затримань топ-чиновників це не несе.

Поки що між Кабміном та ДФС з одного боку та ГПУ й СБУ з іншого через контрабанду розгортається конфлікт. Та чи призведе він до зменшення контрабандних потоків? Чи йдеться просто про їхній перерозподіл за кулуарними домовленностями?