Мова ворожнечі (англ. hate speech) – це за одним із визначень систематичне застосування промов, які спрямовані на виявлення агресії, направленої на людину або групу осіб за певними ознаками (релігії, раси, національної приналежності, сексуальної орієнтації тощо). В медіа мова ворожнечі сприймається двояко: з одного боку, застосування ознак hate speech у ЗМІ обмежує права і свободи людини; з іншого, законодавче регулювання мови ворожнечі загрожує основоположному праву людини на свободу слова. Де знаходиться межа журналістських стандартів, етики медійника та застосування мови ворожнечі?

Вже майже чотири роки Крим є анексованим Російською Федерацією. Проте, якщо звернути увагу на висвітлення подій у Криму в різних медіа, можна помітити, що тема українського півострова поступово зникає з інформаційного поля. Якщо взимку та навесні 2014-го року події у Криму активно висвітлювались ЗМІ, то наразі – набагато менше. При цьому, Херсон є найближчим до окупованого півострова обласним центром, де кримчани можуть отримати низку адміністративних та соціальних послуг. Зважаючи на інформаційний вакуум в окупованому Криму (величезна частина ресурсів заблокована Російською Федерацією), постає проблема обмеженості інформації для кримчан. У той же час, на онлайн-ресурсах Херсонщини розміщуються статті, які мають явні ознаки мови ворожнечі на адресу тимчасово окупованого Криму та мешканців півострова. Певні автори здійснюють це свідомо, деякі – несвідомо. Проте в обох випадках розповсюдження подібних статей несе подальше розпалювання ворожнечі, закріплення непорозуміння між населенням материкової України та мешканцями тимчасово окупованого Криму і закріплення статусу агресора на території Автономної республіки Крим. Риторика мови ворожнечі на адресу Криму та його мешканців властива не лише незалежним медійним онлайн-майданчикам, але і онлайн-ресурсам органів місцевого самоврядування Херсонщини. Отже, проблема, якщо її не вирішити, загострюється.

Що вважати мовою ворожнечі у відношенні до тимчасово окупованого Криму? Які приклади застосування hate speech у херсонських онлайн-ресурсах? Як подолати ознаки мови ворожнечі? Запрошуємо Вас на презентацію результатів проекту « Подолання мови ворожнечі з тимчасово окупованим Кримом в онлайн-ресурсах Херсонщини», де Ви зможете віднайти відповіді на всі ці та низку інших запитань. Результатом проекту є три аналітичні статті, які незабаром з’являться в онлайн-просторі, та аналітичний звіт в електронному форматі, який отримають усі учасники презентації.

У сучасному медіа-просторі не доводиться довго шукати «мову ворожнечі». Але поряд із проявами расової, національної та політичної нетерпимості, існує і менш помітний, але так само руйнівний сегмент використання «мови ворожнечі» — гендерна нерівність між жінками та чоловіками , яка вже настільки закарбувалась на побутовому рівні, що боротися з нею майже неможливо. Левова частка суперечок в соціальних мережах розвивається саме навколо теми «чоловік-жінка», образи та нетолерантне ставлення один до одного в таких здавалось би побутових сварках призводять до дестабілізації суспільства в цілому. Крім того, «мову ворожнечі» нерідко використовують по відношенню до жінок-депутаток, що є показником гендерної нерівності та нетолерантного ставлення, журналісти частіше звертаються за коментарями до чоловіків, ніж до жінок, не використовують фемінітиви та часто не гребують стилістичними зворотами, які принижують гідність жінок.

Ми презентуємо медіа-продукти, створені за результатами проекту «Гендерна (не)рівність у м.Херсоні – «мовою ворожнечі»: відеоролики, виготовлені на основі опитування пересічних херсонців, експертів та експерток та представників депутатського корпусу.

Презентація відбудеться 28 грудня 2017 року в приміщенні «Конгрес-холл «Херсон» (вул. Ярослава Мудрого, 7) о 12.30 . Модератор проекту « Подолання мови ворожнечі з тимчасово окупованим Кримом в онлайн-ресурсах Херсонщини» – Євгенія Вірлич; проекту «Гендерна (не)рівність у м.Херсоні – «мовою ворожнечі» – Катерина Пономаренко.

Мова ворожнечі (англ. hate speech) – це за одним із визначень систематичне застосування промов, які спрямовані на виявлення агресії, направленої на людину або групу осіб за певними ознаками (релігії, раси, національної приналежності, сексуальної орієнтації тощо). В медіа мова ворожнечі сприймається двояко: з одного боку, застосування ознак hate speech у ЗМІ обмежує права і свободи людини; з іншого, законодавче регулювання мови ворожнечі загрожує основоположному праву людини на свободу слова. Де знаходиться межа журналістських стандартів, етики медійника та застосування мови ворожнечі?

Вже майже чотири роки Крим є анексованим Російською Федерацією. Проте, якщо звернути увагу на висвітлення подій у Криму в різних медіа, можна помітити, що тема українського півострова поступово зникає з інформаційного поля. Якщо взимку та навесні 2014-го року події у Криму активно висвітлювались ЗМІ, то наразі – набагато менше. При цьому, Херсон є найближчим до окупованого півострова обласним центром, де кримчани можуть отримати низку адміністративних та соціальних послуг. Зважаючи на інформаційний вакуум в окупованому Криму (величезна частина ресурсів заблокована Російською Федерацією), постає проблема обмеженості інформації для кримчан. У той же час, на онлайн-ресурсах Херсонщини розміщуються статті, які мають явні ознаки мови ворожнечі на адресу тимчасово окупованого Криму та мешканців півострова. Певні автори здійснюють це свідомо, деякі – несвідомо. Проте в обох випадках розповсюдження подібних статей несе подальше розпалювання ворожнечі, закріплення непорозуміння між населенням материкової України та мешканцями тимчасово окупованого Криму і закріплення статусу агресора на території Автономної республіки Крим. Риторика мови ворожнечі на адресу Криму та його мешканців властива не лише незалежним медійним онлайн-майданчикам, але і онлайн-ресурсам органів місцевого самоврядування Херсонщини. Отже, проблема, якщо її не вирішити, загострюється.

Що вважати мовою ворожнечі у відношенні до тимчасово окупованого Криму? Які приклади застосування hate speech у херсонських онлайн-ресурсах? Як подолати ознаки мови ворожнечі? Запрошуємо Вас на презентацію результатів проекту « Подолання мови ворожнечі з тимчасово окупованим Кримом в онлайн-ресурсах Херсонщини», де Ви зможете віднайти відповіді на всі ці та низку інших запитань. Результатом проекту є три аналітичні статті, які незабаром з’являться в онлайн-просторі, та аналітичний звіт в електронному форматі, який отримають усі учасники презентації.

У сучасному медіа-просторі не доводиться довго шукати «мову ворожнечі». Але поряд із проявами расової, національної та політичної нетерпимості, існує і менш помітний, але так само руйнівний сегмент використання «мови ворожнечі» — гендерна нерівність між жінками та чоловіками , яка вже настільки закарбувалась на побутовому рівні, що боротися з нею майже неможливо. Левова частка суперечок в соціальних мережах розвивається саме навколо теми «чоловік-жінка», образи та нетолерантне ставлення один до одного в таких здавалось би побутових сварках призводять до дестабілізації суспільства в цілому. Крім того, «мову ворожнечі» нерідко використовують по відношенню до жінок-депутаток, що є показником гендерної нерівності та нетолерантного ставлення, журналісти частіше звертаються за коментарями до чоловіків, ніж до жінок, не використовують фемінітиви та часто не гребують стилістичними зворотами, які принижують гідність жінок.

Ми презентуємо медіа-продукти, створені за результатами проекту «Гендерна (не)рівність у м.Херсоні – «мовою ворожнечі»: відеоролики, виготовлені на основі опитування пересічних херсонців, експертів та експерток та представників депутатського корпусу.

Презентація відбудеться 28 грудня 2017 року в приміщенні «Конгрес-холл «Херсон» (вул. Ярослава Мудрого, 7) о 12.30 . Модератор проекту « Подолання мови ворожнечі з тимчасово окупованим Кримом в онлайн-ресурсах Херсонщини» – Євгенія Вірлич; проекту «Гендерна (не)рівність у м.Херсоні – «мовою ворожнечі» – Катерина Пономаренко.