У Херсоні обговорять мову ворожнечі

8 лет назад 0

Мова ворожнечі (англ. hate speech) – це за одним із визначень систематичне застосування промов, які спрямовані на виявлення агресії, направленої на людину або групу осіб за певними ознаками (релігії, раси, національної приналежності, сексуальної орієнтації тощо). В медіа мова ворожнечі сприймається двояко: з одного боку, застосування ознак hate speech у ЗМІ обмежує права і свободи людини; з іншого, законодавче регулювання мови ворожнечі загрожує основоположному праву людини на свободу слова. Де знаходиться межа журналістських стандартів, етики медійника та застосування мови ворожнечі?

Вже майже чотири роки Крим є анексованим Російською Федерацією. Проте, якщо звернути увагу на висвітлення подій у Криму в різних медіа, можна помітити, що тема українського півострова поступово зникає з інформаційного поля. Якщо взимку та навесні 2014-го року події у Криму активно висвітлювались ЗМІ, то наразі – набагато менше. При цьому, Херсон є найближчим до окупованого півострова обласним центром, де кримчани можуть отримати низку адміністративних та соціальних послуг. Зважаючи на інформаційний вакуум в окупованому Криму (величезна частина ресурсів заблокована Російською Федерацією), постає проблема обмеженості інформації для кримчан. У той же час, на онлайн-ресурсах Херсонщини розміщуються статті, які мають явні ознаки мови ворожнечі на адресу тимчасово окупованого Криму та мешканців півострова. Певні автори здійснюють це свідомо, деякі – несвідомо. Проте в обох випадках розповсюдження подібних статей несе подальше розпалювання ворожнечі, закріплення непорозуміння між населенням материкової України та мешканцями тимчасово окупованого Криму і закріплення статусу агресора на території Автономної республіки Крим. Риторика мови ворожнечі на адресу Криму та його мешканців властива не лише незалежним медійним онлайн-майданчикам, але і онлайн-ресурсам органів місцевого самоврядування Херсонщини. Отже, проблема, якщо її не вирішити, загострюється.

Що вважати мовою ворожнечі у відношенні до тимчасово окупованого Криму? Які приклади застосування hate speech у херсонських онлайн-ресурсах? Як подолати ознаки мови ворожнечі? Запрошуємо Вас на презентацію результатів проекту « Подолання мови ворожнечі з тимчасово окупованим Кримом в онлайн-ресурсах Херсонщини», де Ви зможете віднайти відповіді на всі ці та низку інших запитань. Результатом проекту є три аналітичні статті, які незабаром з’являться в онлайн-просторі, та аналітичний звіт в електронному форматі, який отримають усі учасники презентації.

У сучасному медіа-просторі не доводиться довго шукати «мову ворожнечі». Але поряд із проявами расової, національної та політичної нетерпимості, існує і менш помітний, але так само руйнівний сегмент використання «мови ворожнечі» — гендерна нерівність між жінками та чоловіками , яка вже настільки закарбувалась на побутовому рівні, що боротися з нею майже неможливо. Левова частка суперечок в соціальних мережах розвивається саме навколо теми «чоловік-жінка», образи та нетолерантне ставлення один до одного в таких здавалось би побутових сварках призводять до дестабілізації суспільства в цілому. Крім того, «мову ворожнечі» нерідко використовують по відношенню до жінок-депутаток, що є показником гендерної нерівності та нетолерантного ставлення, журналісти частіше звертаються за коментарями до чоловіків, ніж до жінок, не використовують фемінітиви та часто не гребують стилістичними зворотами, які принижують гідність жінок.

Ми презентуємо медіа-продукти, створені за результатами проекту «Гендерна (не)рівність у м.Херсоні – «мовою ворожнечі»: відеоролики, виготовлені на основі опитування пересічних херсонців, експертів та експерток та представників депутатського корпусу.

Презентація відбудеться 28 грудня 2017 року в приміщенні «Конгрес-холл «Херсон» (вул. Ярослава Мудрого, 7) о 12.30 . Модератор проекту « Подолання мови ворожнечі з тимчасово окупованим Кримом в онлайн-ресурсах Херсонщини» – Євгенія Вірлич; проекту «Гендерна (не)рівність у м.Херсоні – «мовою ворожнечі» – Катерина Пономаренко.


Новости по теме

Для жителів Бериславщини запустили соціальну маршрутку

2 года назад
Мешканці громади змогли відвідати лікарні, аптеки, магазини, скористатися адміністративними та банківськими послугами. Йдеться в повідомленні Херсонської обласної військової адміністрації. “Соціальним маршрутом скористалися 14 людей. Це жителі Бобрового Кута, Малої... Подробнее

У херсонца пропали деньги с банковской карты

6 лет назад
В херсонскую полицию с жалобой на банковское мошенничество обратился 33-летний горожанин — житель микрорайона «Корабел». Мужчина заявил, что 23 декабря у него с карты неизвестный снял 9226 гривен. Полиция... Подробнее

Херсонка требует расследовать смерть своего мужа в больнице

7 лет назад
Жительница Херсона требует расследовать смерть своего супруга. Дело рассматривает городской суд. В начале мая мужчина попал в одну из городских больниц с воспалением лёгких. Через несколько дней ему стало... Подробнее

У Херсоні окупанти обстріляли пункт видачі гуманітарної допомоги

2 года назад
Сьогодні, 25 березня, російські війська завдали удар по пункту видачі гуманітарної допомоги в Херсоні.  Про це повідомляє Херсонська ОВА.  Двоє жителів отримали поранення – 41-річна жінка та 25-річний чоловік.... Подробнее

Оставить комментарий.

Ваш электронный адрес не будет опубликован. Обязательные поля помечены*

У Херсоні обговорять мову ворожнечі

8 лет назад 0

Мова ворожнечі (англ. hate speech) – це за одним із визначень систематичне застосування промов, які спрямовані на виявлення агресії, направленої на людину або групу осіб за певними ознаками (релігії, раси, національної приналежності, сексуальної орієнтації тощо). В медіа мова ворожнечі сприймається двояко: з одного боку, застосування ознак hate speech у ЗМІ обмежує права і свободи людини; з іншого, законодавче регулювання мови ворожнечі загрожує основоположному праву людини на свободу слова. Де знаходиться межа журналістських стандартів, етики медійника та застосування мови ворожнечі?

Вже майже чотири роки Крим є анексованим Російською Федерацією. Проте, якщо звернути увагу на висвітлення подій у Криму в різних медіа, можна помітити, що тема українського півострова поступово зникає з інформаційного поля. Якщо взимку та навесні 2014-го року події у Криму активно висвітлювались ЗМІ, то наразі – набагато менше. При цьому, Херсон є найближчим до окупованого півострова обласним центром, де кримчани можуть отримати низку адміністративних та соціальних послуг. Зважаючи на інформаційний вакуум в окупованому Криму (величезна частина ресурсів заблокована Російською Федерацією), постає проблема обмеженості інформації для кримчан. У той же час, на онлайн-ресурсах Херсонщини розміщуються статті, які мають явні ознаки мови ворожнечі на адресу тимчасово окупованого Криму та мешканців півострова. Певні автори здійснюють це свідомо, деякі – несвідомо. Проте в обох випадках розповсюдження подібних статей несе подальше розпалювання ворожнечі, закріплення непорозуміння між населенням материкової України та мешканцями тимчасово окупованого Криму і закріплення статусу агресора на території Автономної республіки Крим. Риторика мови ворожнечі на адресу Криму та його мешканців властива не лише незалежним медійним онлайн-майданчикам, але і онлайн-ресурсам органів місцевого самоврядування Херсонщини. Отже, проблема, якщо її не вирішити, загострюється.

Що вважати мовою ворожнечі у відношенні до тимчасово окупованого Криму? Які приклади застосування hate speech у херсонських онлайн-ресурсах? Як подолати ознаки мови ворожнечі? Запрошуємо Вас на презентацію результатів проекту « Подолання мови ворожнечі з тимчасово окупованим Кримом в онлайн-ресурсах Херсонщини», де Ви зможете віднайти відповіді на всі ці та низку інших запитань. Результатом проекту є три аналітичні статті, які незабаром з’являться в онлайн-просторі, та аналітичний звіт в електронному форматі, який отримають усі учасники презентації.

У сучасному медіа-просторі не доводиться довго шукати «мову ворожнечі». Але поряд із проявами расової, національної та політичної нетерпимості, існує і менш помітний, але так само руйнівний сегмент використання «мови ворожнечі» — гендерна нерівність між жінками та чоловіками , яка вже настільки закарбувалась на побутовому рівні, що боротися з нею майже неможливо. Левова частка суперечок в соціальних мережах розвивається саме навколо теми «чоловік-жінка», образи та нетолерантне ставлення один до одного в таких здавалось би побутових сварках призводять до дестабілізації суспільства в цілому. Крім того, «мову ворожнечі» нерідко використовують по відношенню до жінок-депутаток, що є показником гендерної нерівності та нетолерантного ставлення, журналісти частіше звертаються за коментарями до чоловіків, ніж до жінок, не використовують фемінітиви та часто не гребують стилістичними зворотами, які принижують гідність жінок.

Ми презентуємо медіа-продукти, створені за результатами проекту «Гендерна (не)рівність у м.Херсоні – «мовою ворожнечі»: відеоролики, виготовлені на основі опитування пересічних херсонців, експертів та експерток та представників депутатського корпусу.

Презентація відбудеться 28 грудня 2017 року в приміщенні «Конгрес-холл «Херсон» (вул. Ярослава Мудрого, 7) о 12.30 . Модератор проекту « Подолання мови ворожнечі з тимчасово окупованим Кримом в онлайн-ресурсах Херсонщини» – Євгенія Вірлич; проекту «Гендерна (не)рівність у м.Херсоні – «мовою ворожнечі» – Катерина Пономаренко.


Новости по теме

В Херсоне творится чиновничий беспредел

8 лет назад
Дeпутата гоpcовeта Хepcона Eлeну Мазуp и жуpналиcтов c цeнтpальных тeлeканалов попыталиcь нe пуcтить на Гоpводоканал. Об этом cообщаeт «Гpивна.Новый фоpмат» cо ccылкой на дeпутата  Виталия Богданова. По eго cловам,... Подробнее

Херсонський театр імені Миколи Куліша повертається з карантину

5 лет назад
Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша поновлює театральний сезон з 27-го травня. Перша вистава, яку продемонструють херсонським глядачам, – драма-балет «Незнайомка» за новелою Стефана Цвейґа. Афіша театру... Подробнее

Російські військові атакували Дніпровський район Херсона, постраждало подружжя

2 года назад
Серед ночі, 28 листопада, російські військові атакували Дніпровський район Херсона. Про це повідомив очільник Херсонської ОВА Олександр Прокудін. Зазначається, що російська армія вдарила по будинку, де проживало подружжя. Російські... Подробнее

Убийц пенсионера в Преображенке до сих пор не нашли

6 лет назад
В Чаплинском районе Херсонской области произошло убийство, — сообщают Херсонці. В селе Преображенка в собственном доме нашли 88-летнего пенсионера с проломленной головой. Мужчина жил скромно, но, как оказалось, давал... Подробнее

Оставить комментарий.

Ваш электронный адрес не будет опубликован. Обязательные поля помечены*