Енергія дахів. Чи перейдуть українці на відновлювальну енергетику?

Україна разом із рештою світу починає переходити на відновлювальні джерела енергії. І динаміка просто вражає.

У 2018 році з’явилося втричі більше сонячних електростанцій, ніж у 2017-му. Втім, такий стрімкий розвиток ринку «зеленої» енергетики має і свої небезпеки. Про плюси та мінуси встановлення сонячних панелей в українських реаліях розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.

Спокусливі інвестиції

На початок 2018 року загальна потужність відновлювальних електростанцій в країні становила 1374,7 МВт, з яких частка сонячних електростанцій (СЕС) складала близько 55%, а вітрових – близько 33,8%. А вже на кінець 2018 року їхня потужність сягнула 2,117 ГВт. Найбільший приріст показали СЕС, вони зросли до 1388,276 МВт.

Експерти пояснюють «сонячний бум» тим фактом, що Україна є дуже привабливим майданчиком для інвестицій. Щоб стимулювати розвиток «чистої» енергетики, держава фінансово підтримує таких інвесторів. Електроенергію, вироблену з альтернативних джерел, вона купує за спеціальним «зеленим» тарифом.

Оскільки в Україні відновлювальні електростанції тільки набувають популярності (їхня частка наразі становить лише 1,8% серед інших джерел), наш «зелений тариф» один із найвищих у Європі. Наразі ціна на «чисту» електрику становить 0,18 євро. Тим часом у Німеччині держава купує сонячну електроенергію за 0,08-0,12 євро, у Португалії – за 0,106, у Франції – за 0,14.

За даними уряду, впродовж останніх років у «зелені» енергопроекти було вкладено майже 500 млн євро, і в майбутньому інвестиції будуть лише зростати. Зокрема, розвивати ринок «чистої» енергетики в Україні збираються такі норвезькі компанії, як NBT, Scatec Solar та Norsk Solar. Уже відомо, що Scatec Solar будуватиме СЕС потужністю 25 МВт у Кам’янці Черкаської області. Компанія вкладе близько 30 млн євро, а загалом, за словами прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, норвезькі інвестиції у цій галузі становитимуть 800 млн доларів.

Енергетична децентралізація

Розвиток сонячної енергетики вигідний не лише для великих компаній. Будь-хто, хто встановлює сонячні панелі для потреб власної оселі, також може продавати зайву електроенергію державі.

За даними Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, уже 7,5 тисяч родин встановили сонячні електростанції. Їхня загальна потужність становить майже 160 МВт, а інвестиції – 151 млн євро.

«Важливо, що більше половини усіх СЕС, а саме – майже 4500 – інстальовано у 2018 році. Це у понад два рази більше, ніж у 2017 році (1901 родина)», – прокоментував результати голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

Найбільше сонячних панелей з’явилося на дахах Дніпропетровської (838), Тернопільської (664), Івано-Франківської (484) та Кіровоградської (469) областей. 

Активно на енергію сонця та вітру переходять в об’єднаних територіальних громадах. Сонячні панелі використовують для вуличного освітлення, живлення шкіл, садків та інших закладів. Прикладом повністю енергонезалежної громади є cело Северинівка, що у Жмеринському районі на Вінниччині.

Підводне каміння «чистої» енергетики

На відміну від теплових електростанцій, сонячні не мають шкідливих викидів, безшумні й автономні, але займають великі площі. Противники розвитку СЕС наголошують на дороговизні обладнання і великих бюджетних витратах на «зелені» тарифи. Існує думка, що великі інвестиційні проекти державі буде складно компенсувати, як це сталося у ситуації з Іспанією. Через високий «зелений» тариф у 2014 році уряду довелось виплатити майже 11 млрд доларів дотацій, при цьому частка «зеленої» енергії складала лише 5%.

Частина експертів вважають, що в Україні є небезпека розвитку подібної ситуації. Наразі найпотужнішими сонячними електростанціями володіють китайська корпорація CNBM New Energy Engineering Co, ДТЕК Рината Ахметова, а також низка українських  бізнесменів. Серед них – співвласники ТРЦ «Караван» Сергей Хрипков і Андрій Гордієнко, колишній «регіонал» Василь Хмельницький.

Більше того, у листопаді минулого року запорізьку компанію «Токмак Солар Енерджі», що належить двом місцевим депутатам від Опоблоку,  запідозрили у махінаціях із «зеленим» тарифом. Слідчі НАБУ виявили, що компанія підробила документи й отримувала державну компенсацію за потужності, ще не введені в експлуатацію. Рішення у цій справі досі не винесли.

«Зелені» аукціони

Аби не потрапити у пастку недоброчесних гравців, цього року уряд планує реформувати ринок відновлювальної енергетики. Держенергоефективності разом із вітчизняними й іноземними експертами Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії (IRENA) розробили законопроект, який зробить ринок прозорішим. Документ знижує «зелений» тариф і запроваджує «зелені» аукціони.

«Ми не можемо не йти в ногу з розвитком технологій. Саме тому цим важливим законопроектом передбачене зниження тарифу для сонячної енергетики на 25%, а вітрової на 10%. Також передбачається створення необхідного механізму аукціонів відновлювальної енергетики», – розповіла експерт Української асоціації відновлювальної енергетики Олена Колтик.

Як пояснили автори законопроекту, зараз високий «зелений» тариф додатково збільшує ціну на електроенергію для населення, і з розширенням мережі СЕС ця ситуацію лише поглиблюватиметься. Крім того, сьогодні вартість вироблення «чистої» електроенергії значно знизилась, оскільки за останні 10 років сонячні панелі подешевшали на 81%. Тож фінансово підтримувати потрібно лише тих інвесторів, які справді цього потребують. Власне, таку модель уже кілька років практикують країни ЄС, наприклад Німеччина та Франція.

Депутати вже ухвалили законопроект у першому читанні. Зараз документ доопрацьовується. Передбачається, що до остаточного голосування там з’явиться положення про проведення конкурсів у системі «Prozorro» і водночас залишаться ключові вимоги: зменшення ціни на «чисту» електроенергію для споживачів і прозора конкуренція учасників ринку.