Конвертація свободи: які нововведення громадянам і бізнесу несе закон про валюту

І чому про зняття всіх обмежень поки що говорити зарано

Закон України «Про валюті і валютні операції», що викликав певний резонанс у банківських колах минулого літа, може кардинально змінити фінансову активність бізнесу і громадян, які мають справу з валютними операціями. Поки що остаточно не відомо, які нововведення Національний банк України зможе імплементувати і підтримати. Але очевидно, що з 7 лютого, коли документ набере чинності, алгоритм поведінки основних учасників валютного ринку стане іншим. Юрист  Ярослав Ковтун  спеціально для  Mind  проаналізував ті вектори, за якими розвиватимуться ці зміни.

Ліцензії

Будуть скасовані індивідуальні ліцензії на операції з валютою, в тому числі на організацію і проведення операцій з купівлі та продажу валютних цінностей у безготівковій формі, відкриття рахунків в іноземній валюті, проведення розрахунків в іноземній валюті. Пунктом 7 перехідних положень ЗУ «Про валюті і валютні операції» зміни вносяться до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Замість індивідуальних ліцензій НБУ видаватиме «банківські ліцензії» для небанківських фінансових установ, які здійснюватимуть:

• торгівлю валютними цінностями у готівковій формі;
• переказ коштів;
• розрахунки в іноземній валюті на території України за договорами страхування життя;
• факторинг (в частині здійснення розрахунків на території України в іноземній валюті між суб'єктами факторингу і клієнтами за операціями з міжнародного факторингу з відступлення права вимоги до боржника-нерезидента).

Винятком стануть генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, видані НБУ небанківським фінансовим установам і операторам поштового зв'язку. Банки після введення в дію закону продовжать проводити валютні операції на підставі банківської ліцензії.

Ліцензії на здійснення валютних операцій – безстрокові. Фізособам одержувати індивідуальну валютну ліцензію не доведеться. Однак, не варто важати, що можна буде здійснити будь-яку валютну операцію, в будь-яких розмірах і порядку. Порядок валютних операцій дійсно спрощений, але за банками і НБУ зберігаються повноваження з валютного регулювання і можливість застосування попередніх заходів впливу.

Пакет необхідних документів на здійснення угоди залишиться без істотних змін, спрощена буде тільки сама процедура.

Декларування валютних цінностей

Новим законом буде повністю виключено обов'язкове декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів України, що знаходиться за межами України, раніше передбачене Декретом Кабміну. А саме – декларування іноземної валюти, акцій, облігацій, купонів до них, векселів, боргових розписок, акредитивів, чеків, банківських переказів, депозитних сертифікатів, ощадних книжок, інших фінансових та банківських документів, банківських металів тощо.

Але якщо ж фізособа захоче ввезти/вивезти через кордон цінності на суму, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 000 євро за офіційним курсом валют на день провезення, то їх доведеться декларувати.

Гривня

Закон визначає, що гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні і приймається для проведення розрахунків на всій території країни без обмежень. Отже, всі фінансові операції на території України проводяться виключно в гривні, крім розрахунків, зокрема, пов'язаних з іноземними інвестиціями і поверненням іноземному інвестору доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, отриманих на законних підставах внаслідок здійснення іноземних інвестицій.

Інші зміни

• Валютний контроль для угод на суму нижче 150 000 грн – скасовується.
• З'являється можливість інвестувати в закордонні цінні папери, нерухомість та інші активи без особливих дозвільних процедур.
• Скасовуються регуляторні акти, які містили обмеження для експортно-імпортних і кредитних операцій («правило 180 днів», обов'язковий продаж частини валютної виручки, реєстрація кредитів від нерезидентів).
• Право податкових органів повністю зупиняти зовнішньоекономічну діяльність компаній за порушення термінів повернення валютної виручки замінили пенею. Згідно зі ст. 14 закону ДФС має право накладати штрафи до 100% від суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства; до посадових осіб підприємств і суб'єктів підприємницької діяльності – від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 – 51 000 грн).

Закон надає НБУ достатньо широкі повноваження у сфері валютного регулювання. Нацбанк має право вводити тимчасові заходи захисту (на термін до 6 місяців, при цьому термін дії заходів не може перевищувати 18 місяців протягом 2 років) у разі нестійкого стану банківської системи; погіршення стану платіжного балансу України; виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи:

• обов'язковий продаж (конвертація в гривню) частини надходжень в іноземній валюті;
• встановлення граничних термінів по експортно-імпортних операціях;
• встановлення особливих вимог до операцій, пов'язаних з рухом капіталу;
• введення дозволів/лімітів на проведення окремих валютних операцій;
• резервування коштів за валютними операціями тощо.

Оскільки закон набирає чинності через сім місяців з дати його опублікування, НБУ зобов'язаний привести свої нормативно-правові акти у відповідність з ним і забезпечити прийняття нових нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації протягом шести місяців з дати опублікування, тобто до 7 січня 2019 року.

Цікавим нововведенням можна вважати те, що буде дозволена онлайн-купівля іноземної валюти фізичними особами. При цьому на такі операції поширюватиметься аналогічний ліміт, як і на покупку готівкової валюти (зараз – до 150 000 грн на день в еквіваленті).

Усі ці зміни, звичайно, спрямовані на лібералізацію валютних відносин в Україні. Але не варто забувати, що в 2014-му, коли країна була на межі дефолту, НБУ заради «порятунку» гривні вводив досить жорсткі обмеження. І передбачити, які зміни в своїх нормативно-правових актах центральний банк України зможе ввести при виникненні критичних ситуацій в майбутньому, поки складно. Залишається тільки сподіватися, що політико-економічна ситуація всередині країни і кон'юнктура зовнішніх фінансових ринків будуть сприятливі для української нацвалюти і не змусять регулятор давати зворотний хід валютній лібералізації, яка вже розпочалася.