Пропагандисти раптом почали розуміти, що Херсонщина — це не росія

1 месяц назад 0

Тексти російських пропагандистів про Херсонську область все частіше схожі на якесь їхнє прозріння. Вони раптом почали розуміти, що на Херсонщині окупантів не чекали (хоча це і так було зрозуміло з перших днів) і вона завжди була територією України. Так, без підтверджень у таке «прозріння» майже не віриться. Що ж, тоді — підтвердження.

«Цікаву річ розповів мені товариш, евакуйований з Херсонської області і який довгий час прожив у пункті тимчасового розміщення, — написала у своєму телеграм-каналі лариса шеслер — колишня наша співвітчизниця, яка втекла до росії ще у 2014 році, веде там проросійську пропаганду і розшукується СБУ за посягання на територіальну цілісність і недоторканість України. — Там і зараз живуть біженці, але зараз туди прибувають, в основному, зі звільнених районів ДНР. При цьому, природно, в евакуацію з Херсона потрапили люди, які явно недружелюбно ставились до Росії. Товариш мені сказав, що з виданою паспортів таким людям явно поквапилися. Це навіть зрозуміло — Херсонська область була не найбільш проросійською на півдні-сході України, багато хуторян, фермерів з вузьким світоглядом, отруєним тривалою пропагандою».

Саме вигаданою пропагандою роспропагандисти вирішили пояснити те, що вбивць, грабіжників і ґвалтівників з росії на Херсонщині не зустрічали з квітами. Ось якийсь Aleks First, дописувач окупаційного телеграм-каналу «Южный регион/Новороссия», розповідає про двоюрідного брата, який «жив і живе в одному з сіл Нововоронцовського району». «Приїхав до нього перед війною: у селі залишилось 500 стариків, — пише росіянин. — Ні худоби, ні лікарні, на заводу, ні опалення. Після третьої чарки він мені говорить: буду з росіянами воювати (йому 70). Чому, питаю? А він і відповісти не знає що, хоча нинішню українську владу він ненавидить і не сприймає так само, як і я. Але все одно Росія у чомусь винна».

Ще один дописувач каналу, якийсь Сергей, повідомляє: «Останній раз з друзями і однокласниками ми збирались у 2009 році — Херсонська область, Бериславський район, село Милове. Тоді ще була дружба і ми не ділились на росіян і українців. Після 2014 року, коли я привозив своїх дітей до бабусі і дідуся, сусідські діти обговорювали — можна їх бити чи ні, так як я (їх батько) місцевий. У 2019 році мені батьки сказали: якщо привезеш онуків на літо — тобі треба буде їх охороняти. Висновки робіть самі»…

Зробили. Жоден пес на ланцюзі не може так брехати, як вміють це робити російські пропагандисти. Добре, що хоча б визнають, що на Херсонщині окупантів ненавидять. Може, скоро і до «жесту доброї волі» з їх боку дійде? Давно ж не робили. Пора.

Богдан СТРАЖАК,