Сергій Мовчан, представник Нацради з питань телебачення і радіомовлення у Херсонській області: У Херсоні народжується місцеве радіо
11 месяцев назад 0
Війна Росії проти України – це також битва на інформаційному полі. На Херсонщині ще до повномасштабного вторгнення питання інформаційної безпеки постало дуже гостро через окупацію Криму. Нині росіяни далі атакують своєю пропагандою як тих, хто перебуває в тимчасовій окупації, так і жителів прибережних населених пунктів деокупованого правого берега Херсонщини.
Про телевізійні сигнали, зрадників на херсонських ТРК, про те, як відновлюють українське мовлення на звільненій території і де на ТОТ можна «ловити» українське телебачення, говоримо з представником Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Херсонській області Сергієм Мовчаном .
У ХЕРСОНІ РОЗПОЧАЛА ТРАНСЛЯЦІЮ ДЕСЯТА РАДІОСТАНЦІЯ
— Згадаймо про часи окупації Херсона. Як діяв ворог щодо мовлення? Що він лишив після себе?
— У перші тижні окупації була захоплена будівля нашої «Скіфії» (філія Суспільного телебачення, – ред. ). Десь із червня-липня 2022-го року загарбники запустили на її основі так звану телерадіокомпанію «Таврія». Так само вони захопили будівлю Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. Перше, що зробили окупанти, – переналаштували наше передавальне обладнання і почали транслювати в Херсоні свої пропагандистські телеканали.
До вторгнення РФ у Херсоні працювали шість місцевих телеканалів. Херсонський телеканал «ВТВ+» перейшов на бік ворога. Журналісти, для яких це було неприйнятно, залишили телекомпанію. Зазначу, що цей телеканал наприкінці літа 2022-го припинив існування. Щодо «Kratu», то цей телеканал вимкнули, він не працював на ворога. Але в його менеджерів були, скажемо так, рухи у бік окупантів. І фактично одразу, як головний редактор отримав таку інформацію (а це був початок березня), він заявив, що з телеканалу йде команда.
Коли окупант тікав із Херсона, він зруйнував нашу базову телевежу, на якій були встановлені трансляційні передавачі – і телевізійні, і радіо. На думку ворога, він узагалі залишив нас без інформаційного поля.
— Що маємо тепер?
— Як тільки наші пішли наступом, тобто ще до 11 листопада 2022-го року (дня визволення Херсона, – ред. ), в обласному центрі вже можна було приймати сигнал українського телебачення. Тому що на адмінмежі Херсонської і Миколаївської областей встановили потужний передавач, який транслював телевізійний сигнал. У принципі, навіть на звичайні антени – польські «етажерки», розвернуті в бік Миколаєва – спокійно можна було отримувати телесигнал. Тобто загарбники не досягли мети, не залишили нас без українського мовлення.
А вже після звільнення Херсона двоє фахівців Концерну РРТ, які залишалися у місті, змонтували телевізійний і радіотрансляційний передавачі. Тож, на додачу до сигналу з Миколаївщини, уже навіть із Херсона транслювали Перший національний – і радіо, і телебачення.
У перші місяці після звільнення почалася відновлювальна робота для запуску наших радіопередавачів. Вони базувалися, скажу так, не тільки на телевежі. І за рік у Херсоні запустили дев'ять радіостанцій (радіо «Промінь», «Українське радіо», радіо «Культура», «Армія FM», «Перець FM», радіо НВ, радіо «П’ятниця», радіо «Байрактар», «Radio ROKS»). Із 16 жовтня 2023-го року розпочала мовлення десята радіостанція – «Громадське радіо».
Узагалі запуск Громадського радіо – приклад, як універсальна схема, яку тепер використовують у таких проблемних регіонах, як Херсонщина, дає змогу за дуже короткий період вирішити питання з трансляцією того чи іншого каналу. Йдеться про механізм надання тимчасових дозволів строком на один рік суб’єктам медіа на територіях з особливим режимом мовлення.
У БЕРИСЛАВСЬКОМУ РАЙОНІ ЗАПУСТИЛИ УКРАЇНСЬКЕ РАДІО, РАДІО «ПРОМІНЬ»
— А яка ситуація із телевізійним мовленням?
— Оператор багатоканальної телемережі «Зеонбуд» до повномасшабного вторгнення фактично був єдиним провайдером телевізійних цифрових послуг на території України. Його передавачі, чотири мультиплекси, що здійснювали у Херсоні мовлення (МХ 1, МХ 2, МХ 3 та МХ 5) були зруйновані разом з вежею. Проте після деокупації міста компанія встановила передавач потужністю 500 Вт у Херсоні і відновила цифрове телевізійне мовлення в МХ 1. Це перший десяток програм головних телеканалів, які транслюються в цій мережі.
Зауважу, що наразі є проблемною широка лінія вздовж Дніпра на деокупованому правому березі – Херсон, Бериславський район. Масовані атаки ворога дуже ускладнюють відновлювальні роботи, зокрема стосовно телерадіомовлення.
Окрім того, що Бериславський район дуже потерпає від тотальних обстрілів і руйнацій, там ще й найбільша концентрація трансляцій з тимчасово окупованої території російських FM- і телевізійних програм. Це питання треба було також якось вирішувати, але робити це в зоні, де постійні обстріли, – дуже складно. Якщо орки отримують інформацію про якийсь об’єкт, який починає працювати, вони його нищать. Однак у Бериславському районі вдалося запустити Українське радіо, радіо «Промінь». У Високопіллі запустили Українське радіо, у Великій Олександрівці – радіо «Культура» і радіо «Промінь». Тобто, в принципі, ту частину області, за можливістю, покривають.
Зазначу, що у Великій Олександрівці вже працює передавач цифрової телемережі МХ-7. Це державний провайдер – Концерн РРТ, мережа має загальнонаціональне покриття. У їхніх планах – покриття сигналом понад 90% території України.
Ми тепер даємо вибір: людина може дивитися наше телебачення, слухати наше радіо, а може споживати російську пропаганду, якщо сигнал доходить. Але я не знаю нормальних українців, які хочуть сприймати те російське лайно. Я сам був в окупації і лише тому, що мені треба було відслідковувати, виділяв час на перегляд телебачення окупантів. Мені вистачало по кілька хвилин на кожен з тих каналів.
РОСІЙСЬКЕ ІПСО ДОЗОВАНО ВШИТЕ У ПРОГРАМИ РІЗНОЇ ТЕМАТИКИ
— Проте не треба недооцінювати російську пропаганду, коли йде її масований потік…
— У них був час розробити алгоритми, багато років вони лише цим і займалися. Готувалися, відпрацьовували… Можна пригадати період до широкомасштабного вторгнення, коли йшов сигнал із тимчасово окупованого Криму. Вони встановлювали там надпотужні передавачі і плювати хотіли на радіоелектронну сумісність, узгодження з іншими країнами. Росія рухається зовсім іншим шляхом, вони не зважають на все це.
Що там казати, росіяни у дитячі мультики «зашивають» пропаганду насилля, культу російських «воїнів». Сьогодні вони концентрують інформацію, щоб впливати на деокуповану територію, звертаються до людей, що Росія нібито повернеться, а «укрнацистів» виб’ють. Ці наративи – постійні. Є й заклики, розраховані на українських військових, на кшталт «здавайте зброю» і таке інше.
Є абсолютне ІПСО, але приховане і дозовано вшите у програми і передачі різної тематики. У принципі, вони навчилися це робити, і людина «пересічна», яке не має «броні», може «з їжею» проковтнути того «гачка».
Якщо казати про охоплення російським телебаченням і радіо саме тимчасово окупованого лівого берега, за нашими даними, це – близько 25 підконтрольних Росії телеканалів у цифровому і супутниковому форматах. І понад 11 радіостанцій країни-агресорки – на лівобережжі. Самі радіостанції з певною періодичністю і з певною якістю приймаються на правобережній частині області, особливо в районах, наближених до Дніпра. Так само і телевізійні канали. Аналоговий сигнал – більш стабільний, але не такий якісний, а цифровий – навпаки: є багато перешкод, які можуть завадити прийманню. Але коли в сукупності умови складаються для трансляції цих каналів, то в Херсоні можна зловити російські програми на звичайну антену, особливо з високих поверхів.
Протистояти нарівні в інформаційній війні з тією масованою атакою, яку веде Росія, надзвичайно складно. Ворог використовує найменшу шпарину, щоб пролізти. Мешканці, що залишилися на деокупованій Херсонщині, чи не щодня телефонують мені і розповідають, мовляв, то одну ворожу радіостанцію піймали, то іншу. Бо десять наших радіостанцій – це не одна частота за іншою, між ними є ще частоти. І якщо трохи ліворуч-праворуч, то прориваються російські програми. Буває гірше, буває краще – залежить від тієї ж погоди. Приймання нестійке, плаваюче. Але це свідчить, що вони постійно прощупують, де ми, можливо, даємо слабину.
Те, що ми спостерігаємо збільшення російських програм і сигналів, свідчить, що вони використовують якісь потужні передавачі. Найімовірніше, постійно змінюють дислокацію, адже й частоти змінюються.
Для росіян це – частина агресивної війни, вони над цим працюють. Буде неправдою казати, що тепер ми можемо просто закрити доступ їхнього сигналу з лівобрежжя до деокупованої території. Бо як тільки приїжджають спеціалісти, починають десь встановлювати обладнання, одразу туди прилітає. А ми не можемо так само діяти у відповідь, бо на тому боці живуть наші люди.
МЕШКАНЦІ ОЛЕШКІВСЬКОЇ ГРОМАДИ МОЖУТЬ ДИВИТИСЯ УКРАЇНСЬКЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ
— Чи можуть українці на ТОТ дивитися, слухати український продукт?
— За інформацією, що у мене є, мешканці Олешківської громади, які проживають у 30-кілометровій зоні біля Дніпра, можуть дивитися українське телебачення. Маю підтвердження.
— А що в Херсоні з місцевими мовниками?
— Місцевого телебачення наразі у Херсоні немає. Його поки що не відновили, на жаль.
Встановити передавач і ретранслювати програму – одне, а мати студію у Херсоні, виробляти продукт – інша історія. Через деякий час ворогу стане відомо, тож це дуже небезпечно. Нині тележурналісти роблять сюжети за алгоритмом: «приїхали, зняли, поїхали».
Коли ОВА очолив Олександр Прокудін, він у мене цікавився, що треба зробити, щоб створити місцеве мовлення. Бо всі розуміють його важливість. Були перемовини, пропозиції, але поки що процес не рушився. Стосовно радіо ситуація ліпша, тому що за підтримки ОВА створили проєкт X-ON. Вони вперше вийшли в ефір у річницю звільнення Херсона, близько місяця пропрацювали як інтернет-радіо. Коли був конкурс, подалися на частоту, отримали позитивне рішення від Нацради. За Законом України «Про медіа» переможець конкурсу зобов’язаний розпочати мовлення упродовж року з дня оприлюднення рішення про видання ліцензії, але я не думаю, що вони чекатимуть рік. Припускаю, що робитимуть усе максимально оперативно, перші кроки вже є. Так що у нас народжується херсонське, місцеве, радіо. Це дуже класно.
— Наскільки готові наші фахівці до роботи на лівобережжі після деокупації? Чи є умовна валіза для цього?
— Однозначно є, цей кейс формується. Це неодноразово обговорювали на спеціальних нарадах, і не лише фахівці Нацради, адже питання комплексне. Нацрада є конвергентним регулятором, який має об’єднувальні функції. Я знаю, що Херсонська ОВА також переймається цими питаннями, щоб, коли буде можливість зайти на лівий берег, швидко відновити українське мовлення, дати друковану пресу, якісний інтернет. Щодо радіо і телебачення скажу щиро: технологічно це не просто, але ми готуємося. Концерн РРТ готовий розбудовувати свою мережу, у нього серйозні плани на область.
Ірина Староселець,
Фото Олександра Корнякова