Українська влада посилила тиск на критиків та громадські організації — Amnesty International

Громадські активісти і члени антикорупційних громадських організацій регулярно зазнавали переслідувань і ставали жертвами насильства, наголошують у міжнародній правозахисній організації.

Українська влада посилила тиск на своїх критиків і незалежні громадські організації, у тому числі на журналістів та антикорупційних активістів, повідомляє УНІАН.

Про це йдеться у річній доповіді Amnesty International про стан прав людини в Україні та світі, презентованій сьогодні у Києві та Харкові.

«Українська влада посилила тиск на своїх критиків і незалежні громадські організації, у тому числі на журналістів та антикорупційних активістів. Поміж іншим, державні органи відкривали кримінальні провадження та ухвалювали закони, покликані обмежити права на свободу слова та свободу об’єднань», — йдеться в звіті.

Громадські активісти і члени громадських організацій, зокрема антикорупційних, регулярно зазнавали переслідувань і ставали жертвами насильства. «Часто ці інциденти не були ефективно розслідувані, а суттєва підозра у спонуканні до них падала на представників владних структур, у деяких випадках правоохоронних органів», — наголосили в Amnesty International.

Крім того, правозахисники зауважили, що ухвалений у березні 2017 року закон зобов’язав антикорупційних активістів, включно з членами громадських організацій, заповнювати щорічні декларації про прибуток — те, що зазвичай мають робити держслужбовці. У протилежному випадку їм загрожують кримінальні звинувачення та ув’язнення (влітку 2017 року президент Петро Порошенко вніс до Верховної Ради законопроекти, які передбачають скасування зобов’язання представників громадських організацій подавати звітність у рамках е-декларування, як передбачено законом «Про запобігання корупції» — УНІАН).

Також в Amnesty International констатують відсутність результатів в розслідуванні вбивств Олеся Бузини у 2015 році та Павла Шеремета у 2016 році.

«Влада знову намагалася обмежити право на свободу вираження поглядів, ініціюючи необґрунтовані кримінальні провадження проти журналістів, які критикували уряд за його політичний курс на сході України та неспроможність втілити в життя реформи», — йдеться у звіті. Як приклад наводяться справи журналіста Руслана Коцаби та головного редактора інтернет-видання "Страна.ua" Ігоря Гужви.

«У серпні 2017 року сталися три окремих інциденти, коли СБУ депортувала чотирьох іноземних журналістів, двох іспанських і двох російських, через “загрозу національним інтересам України”, та заборонила їм повертатися до України протягом трьох років. Речниця СБУ Олена Гітлянська звинуватила російську журналістку Анну Курбатову, яку вислали 30 серпня, у створенні “загрозливих для національних інтересів України” матеріалів і попередила, що так буде з кожним, “хто дозволить собі ганьбити Україну”. У жовтні СБУ зняла з іспанських журналістів заборону на в’їзд в Україну», — зауважили правозахисники.