«Експонати ми сховали, бо треба зберегти». Співробітник краєзнавчого музею Херсона розповів, як працює відділ природи

У природничих залах Херсонського обласного краєзнавчого музею залишились лише діорами. Палеонтологічна колекція, опудала тварин, цінні експонати забрали з експозиції через постійні обстріли російськими військами з лівобережжя. Артефакти можна побачити лише на онлайн-заняттях.
Старший, і наразі єдиний, співробітник науково-природничого відділу Михайло Підгайний розповів  , який вигляд має експозиція і як зараз працює відділ музею у прифронтовому місті.

"От бачите, як вони евакуювали – виламували замки у дверях, іноді – двері. Це ще не дуже. У відділі історії розтрощили всі двері. А тут вони, мабуть, думали, що тут щось сховане. Оттака була евакуація" , — розповідає Михайло.

За його словами, відділ природи краєзнавчого музею майже не постраждав. Російських військових приваблювали інші колекції.
"Вони тягнули те, що блищить. Опудала тварин та мокрі препарати, комахи — їх не цікавили зовсім", — каже співробітник музею. Михайло Підгайний, старший науковий співробітник відділу природи краєзнавчого музею Херсона. Суспільне Херсон
Михайло говорить, що зараз колектив музею скоротився в десять разів. Тим, хто працює доводиться робити багато технічної роботи, як, наприклад, закладати вікна мішками з піском.

"У першому залі відділу природи. Діорами зостались, а експонати ми поховали. Тому що треба все зберегти. Ось тут якраз і були ці мамонти, коні викопні. В цих діорамах – ландшафти давнини, реконструкції, а нижче, там, де зараз пусто, — там були ці експонати, які ми використовуємо зараз на дистанційних заняттях через зум", — розповів Михайло. Михайло Підгайний демонструє деякі з експонатів відділу природи краєзнавчого музею. Суспільне Херсон
У дитячій кімнаті показує мамонта, роги газелі та череп гіпаріона.

"Це такий наш вапняк, всюди є. 5 мільйонів років. Можна роздивитись: складки емалі, вона йде через весь зуб. Такий зуб не зітреться ніколи. Вона буде стиратись, стиратись, як терка. Слони з такими зубами кущі їдять з такими гілками. Так можна показати еволюцію. Оце старт, такий зуб як у нас, тільки трохи більший, тваринка більша трошки, а зуб такий як у нас. От рослини, як зберігаються у мулі, скам’янілий мул і оце якась папороть добре видно", — пояснює співробітник музею.

Михайло Підгайний проводить онлайн заняття з природи для дітей

"Я сиджу перед камерою зуму і все це показую, розказую. Експонати — окремо, презентація – окремо. Презентація з більш яскравими об’єктами світового значення, археоптерикс, окремо. Отак і працюємо", — каже Михайло. Діарами у відділі природи Херсонського краєзнавчого музею. Суспільне Херсон
На одній з діаграм — плавні під Херсоном: жовта чапля, мала біла чапля, летить чорний крячок.

"Все це наша рідна природа, плавні під Херсоном. Все це буде зберігатись як пам'ять про ті часи, коли наша експозиція була в силі" , — говорить науковець.

Всі музейні експонати, пояснює Михайло Підгайний, зараз заховали, щоб вберегти їх від обстрілів і ймовірних пожеж, спричинених ними.