Херсонці не хочуть повернення у радянські часи

Настрої і сподівання багатьох херсонців висловила у соцальних мережах Дарья Мальчикова:
…колись у середині 1980-х у мене, семирічної, був обов'язок — прийти о 14 годині, на початку перерви, у магазин, зайняти чергу, щоб о 15-ій, коли він відкриється, купити 1 кг докторської ковбаси (більше не давали в "одні руки") А тато з мамою кожні вихідні ходили до меблевого магазину на проспект Будівельників і відмічалися у черзі на меблі для кухні, сподіваючись, що через кілька років наступить і їх "щаслива мить"…
Сьогодні, провівши майже так само у чергах весь день з сім'єю, я гостро відчула відчайдушне НЕ бажання повертатися у часи СРСР… Мої діти народилися і зростають у вільній, незалежній Україні — їм не знайомі були поняття дефіциту, порожніх полиць і черг — окрім черг на КПП, коли ми родиною їхали на відпочинок за кордон.
Вже зрозуміло, що нас "звільнили" від мирного життя і добробуту, сотні людей лишили життя і майбутнього, і все ж щодня я не перестаю сподіватися, що нарешті загарбники усвідомлять — НІКОЛИ люди, які протягом 30 років дихали повітрям незалежності і свободи, не повернуться до кайданів другорядності під впливом чужих імперіалістичних амбіцій… Херсон вистоїть! Слава Україні!