Кавуновий край: як херсонський кавун стає всесвітньо відомим брендом

Херсонські кавуни стали символом регіону, який вже зовсім скоро може  перетворитись на  географічни й  бренд, як італійський пармезан  чи  французький коньяк.

Кавунова символіка на Херсонщині є скрізь — на сувенірах, одязі та у власних назвах. А врожай відправляють не лише відомою баржею до Києва, а й за кордон — до Євросоюзу та решти країн-сусідів.

Є дані, що в Україну насіння кавуна завезли з Туреччини. Так ця культура почала розповсюджуватись півднем країни. 

"Херсонська область має свої регіональні особливості: кліматичні та ґрунтові умови є найбільш оптимальними для вирощування кавунів. Вони у нас не тільки великі та смачні, а мають лікувальні властивості" , — розповідає декан агрономічного факультету Херсонського державного аграрного університету Іван Мринський.

Познайомили Херсонщину з кавунами кримські татари, каже історик Андрій Лопушинський. У середині ХІХ століття плоди вирощували на території Олешок, а звідти Дніпром їх могли сплавляти до Одеси.   

У 1969 році у Голій Пристані заснували дослідну станцію баштанництва,  тут виводять нові гібриди та сорти кавунів. На початку двохтисячних у місті започаткували кавуновий фестиваль, пізніше встановили скульптуру кавуна. 

Від Білорусі до Данії У 2017 році кавуни знову почали відправляти баржею з Голої Пристані до столиці. За даними Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА, цього року до Києва по воді доставлять 300 тонн кавунів.

У 2018 та 2019 роках ця цифра була більшою на 200 тонн. Ціна однієї ягоди, яка подорожує баржею, зросла з 1,5 гривень до 3 гривень за кілограм. На збільшення вартості і кількість урожаю вплинули весняні заморозки. 

На кавунах з баржі відтепер є наліпки з QR-кодом. Там зашифрована інформація про їхнє походження та туристичні місця Херсонщини. У продаж до київських супермаркетів кавуни мають надійти вже до Дня Незалежності.
Херсонські кавуни мають попит не лише в Україні — їх смакують у Литві, Естонії, Латвії, Білорусі, Польщі, Німеччині, Румунії та Данії. У 2019 році з Херсонщини експортували 4,67 тисячі тонн кавунів на суму майже у мільйон доларів. 

Кількість кавунового експорту щороку зменшується. Якщо у 2017 році експортували 7,2 тис. тонн, то у 2018 — лише 5,1 тис. тонн.

Це пов'язано із тим, скільки коштує ягода в Європі, говорить директор департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА Олександр Паливода.

"Виробники кавунів зазначають, що умови для експорту непрості, вони поставляють тільки тоді, коли є ціна… Якщо ціна на кавун в Україні є приблизно такою самою, як і у Польщі, то набагато простіше реалізувати його на внутрішньому ринку", — пояснює він.

Олександр Паливода також зазначає, що Україна зможе стати повноцінним гравцем на Європейському ринку тоді, коли продукція буде відповідати всім вимогам, а ціна буде гнучкою. 

Чи стане херсонський кавун брендом? Два роки триває робота над тим, аби херсонський кавун отримав "географічне зазначення" — назву, яка прив'язує унікальний товар до регіону та надає право на визнання в Євросоюзі, розповідає виконавчий секретар громадської спілки "Асоціація виробників Херсонського кавуна" Юрій Палічев. 

Він перелічує ознаки "херсонського кавуна". 

Ним буде вважатися сортова ягода, а от гібриди — ні. Кавун має бути традиційного кольору, смугастим та з кісточками. Але це не всі вимоги. 

"Прописані сорти кавунів, які треба вирощувати. Географія вирощування — це фактично арена нижньодніпровських пісків, яка дає чудові смакові властивості для кавуна. Третя вимога — це показники нітратів (не більше ніж сорок) та цукрів (не менше ніж 12 за шкалою Брікса)" , — каже Юрій Палічев.  

Взагалі кількість сортів кавунів постійно збільшується. Іван Мринський ділиться спогадами з дитинства. Науковець знав тільки два сорти: скоростиглий "вогник" і великий  "астраханський". Зараз, каже, вибір значно більший  — це сорти "Продюсер", "Кримсон Світ", гібрид "Топ Ган", жовтий кавун чи кавун без кісточок. 

Нині аграрії намагаються вирощувати сорти середнього розміру. Щоб кавун легко вміщувався у холодильник, а родина могла його відразу з'їсти.  

Жовтий кавун вивели не просто заради кольору. Його можна вживати людям з алергією на червоний пігмент. А от кавун без кісточок — це продукт для справжнього задоволення. 

"У дитинстві я хотів бачити скибку без кісточок, і не тільки я. Селекціонери звернули на це увагу і вивели безнасіннєві гібриди, там насіннячко в зародковому стані і не ускладнює споживання. Кавуни без кісточок можна зустріти і на ринках, і в супермаркетах. Зазвичай, за них просять трохи більше коштів, але вони є", — пояснює Палічєв.

Як обрати безпечний та смачний Іван Мринський звертає увагу на те, що кавуни у супермаркетах продають як українські, так і закордонні. Ранні ягоди — це, зазвичай, ті, які потрапляють на полиці з південних країн. Основна проблема ранньої продукції — це надлишок нітратів. Безпечніше вживати кавун тоді, коли він з'являється у масовому продажу, тобто з середини липня. 

Начальник управління безпечності харчових продуктів Держпродспоживслужби у Херсонській області Віталій Боярський зазначає, що у регіоні є шість лабораторій, які акредитовані проводити дослідження на вміст нітратів. Їхні висновки діють на території всієї країни та за кордоном. Така експертиза — гарантія якості продукту. 

Обрати стиглий та солодкий кавун — це мистецтво. Науковці дають кілька порад:

• варто обирати плоди середнього розміру, від трьох до семи кілограмів;
• звертайте увагу на колір плями кавуна, тобто, того місця, де кавун торкався землі, вона має бути жовтого, а не білого кольору;
• смужки мають бути чітко промальовані, а хвостик сухий;
• обирати кавун варто і на слух: коли плід достигає, у нього всередині з'являються порожнечі, і їх можна почути, постукавши; якщо відчувається резонанс, то кавун стиглий;
• завдяки тим самим порожнечам дозрілий плід не тоне у воді. 

Кавун вирощують не тільки заради м'якоті, додає Мринський. 

"Кілька років тому я був у Ізраїлі на навчальних курсах і здивувався, коли зайшов у місцевий магазин. Поряд із пакуночками з насінням соняшника — такі ж пакуночки з насінням кавуна. Олія, яка входить у склад кавунового насіння, є дуже корисною, її варто споживати ", — каже він.

 "Кавунова вишиванка" З'явилася на Херсонщині і своя "кавунова вишиванка". Херсонська художниця Оксана Вороніна малює стиглу ягоду на полотнах. Згодом цей та інші мотиви, які асоціюються з регіоном, мають опинитись на вишитому одязі. 

Оксана п'ятнадцять років працювала у сфері продажів, а потім вирішила кардинально змінити своє життя та виграла грант на відкриття власної справи від Міжнародної організації праці. 

"У мого батька був баштан, він продавав кавуни. Всі три ідеї — малювання, дизайн одягу, кавуни — родом з дитинства. Тепер буду малювати нитками на одязі херсонські мотиви, кавун перший на черзі", — каже вона.

До того ж цього року у "Херсонського кавуна" вже з'явиться свій логотип — біло-червоне коло з білою спіраллю, яка символізує хвостик ягоди, на зеленому кавуновому фоні. Його створили саме для географічного бренду, аби показати багаторічну традицію вирощування кавунів та особливий зв'язок з територією, де його вирощують. 

Єлизавета Жарких, ВВС News Україна