«На 5 гектарів – 300 мін. Але у вересні буде врожай», – аграрій Штендера про жнива на Херсонщині

10 месяцев назад 0

Аграрна Херсонщина – на межі виживання: після понад півтора року в російській окупації та теракту на Каховській ГЕС поля на правобережжі Дніпра були занедбані й знищені. Перебуваючи в постійній зоні ризику, фермери відчайдушно намагаються власноруч рятувати господарства й відновлювати бізнес з нуля. Як відбуваються посівна і жнивна кампанії-2023 та чим допомагають державний "Укроборонсервіс" і фонд Баффета, розповів аграрій Василь Штендера.
Василь Штендера – директор агрофірм "Додола" та "Сфера" на . Ключові активи цих господарств розташовані у правобережній частині області – ці землі ЗСУ визволили в листопаді 2022 року. Однак регіон залишається прифронтовим: ворог не припиняє обстріли Бериславського й Херсонського районів.
Якщо говорити про правобережжя Херсонщини взагалі і ваше агропідприємство – наскільки воно перебуває в зоні ризику? Адже ворожі обстріли тривають.
Хочу зауважити, що наше господарство було деокуповане 11 листопада 2022 року. Восени здійснити посівні кампанії наше підприємство не змогло. На Півдні України ключовими є саме озимі культури, які закладають в осінній період. Але отримати доступ до матеріальних ресурсів і провести якісь роботи на той час було нереально – наше господарство тоді перебувало на межі другої лінії оборони армії рф. Це села Милове та Новорайськ у Бериславському районі.
Посівна кампанія перенеслась на травень – початок червня. Тому на сьогодні у нас ростуть пізні культури, такі як соняшник і соя. Ризикнули на багарі (неполивні землі – ред.), враховуючи, що в нашому господарстві є зрошувальні землі. Але сталась екологічна катастрофа (підрив Каховської ГЕС – ред.), окупанти зробили свою справу.
Матеріальна база нашого господарства розташована на відстані 13-15 км навпроти населених пунктів Велика Лепетиха, Горностаївка, звідки росіяни ведуть систематичні обстріли. Обстрілюють село Милове, матеріальну базу підприємства. До нас навіть матеріально-технічні ресурси бояться завозити – добрива, паливно-мастильні матеріали, насіння.
Усе це лягає на плечі нашого колективу, який від себе робить максимально можливе, аби зберегти підприємство. Адже більше половини матеріальної бази, ресурсів було знищено – росіяни з нами особливо не церемонилися.
Як вплинула замінованість земель на посівну й жнивну кампанію-2023?
Відповідно вся проблематика у нас перенеслась на весняну посівну кампанію. Розмінування, буду казати чесно, лягло на плечі самого підприємства. Завдяки тим ресурсам, які не вдалося розікрасти й вивезти окупантам, ми почали відновлення господарства. Розпочали співпрацю з "Укроборонсервісом" – це ліцензоване й сертифіковане держпідприємство (яке спеціалізується, зокрема, на розмінуванні територій – ред.).
Ми звернулися за їхньою кваліфікованою допомогою. Вони змогли провести технічне обстеження у трьох ОТГ на правому березі (у нас ще частина земель розташована на лівобережжі). Ці землі було включено до складу загальної площі замінованих територій по Україні. Ми обрали, відверто кажучи, за їхнім прейскурантом найбільш дешеві послуги і таким чином змогли розмінувати близько 1000 га землі.
Зараз також триває процес розмінування підприємством земель своїми силами із залученням уже військових фахівців. Співпрацюємо з трьома ОТГ, де розташовані наші площі, допомагаємо їм. Є взаємопорозуміння. Є такі ділянки, де з 5-10 гектарів хлопці зняли більше 300 мін. Дуже багато втрат серед фермерів, які поспіхом вирішували ці питання – на жаль, є летальні випадки.
В яких умовах відбувається збір урожаю на деокупованій Херсонщині? Що стосується збору врожаю, він переноситься у нас на вересень. Будемо збирати соняшник – на щастя, у нас збереглися комбайни.
Сам я зараз територіально перебуваю в Києві, проводжу перемовини з фондом Баффета (благодійний фонд The Howard G. Buffett Foundation сина пʼятої найбагатшої людини світу Уоррена Баффета Говарда, який надає допомогу Україні – ред.) стосовно прямої допомоги нашому господарству. Щоб вони виділили жниварку для збирання сої, так як це – не наша профільна культура. А враховуючи те, що посів був пізній, можливості засіяти інші культури за агротехнічними термінами було вже втрачено.
Чи надається якась допомога ззовні?
Таке враження, ніби ми знаходимось на якомусь острові. До нас не доходить банківське кредитування по схемі 5-7-9%, оскільки Херсонщина є частково окупованою, а частково- деокупованою територією. Лізингові програми теж не доходять. Матеріальні ресурси, засоби захисту рослин, насіння – якщо до війни ми мали можливість взяти їх з відстрочкою платежу – зараз ні.
У нас відбулось обстеження полів, ми отримуємо кошти від реалізації продукції своєю ж технікою – возимо на Рені, на Ізмаїл, логістика складна і з’їдає багато матеріальних ресурсів. Але земля – це такий продукт, який не чекає, поки десь хтось вирішить певні питання. Ми отримуємо живі кошти, проплачуємо за ресурси, нам їх завозять. І ми, знову ж таки, вкладаємось у підготовку грунту, посів уже озимого ріпака та озимої пшениці.
За матеріалами прямого ефіру "Суспільне мовлення".