Непрохані гості з Мордовії вчили каланчакців культурі

2 недели назад 0

Республіка Мордовія, керівництво якої взяло на себе роль «шефів» окупованого Каланцацького «муніципального округу», направила до «підшефних» чергову партію непроханих гостей. Цього разу — разом з лікарями поїхали культпрацівники.

Немов тубільці, зустрічали «шефів» колаборанти. Одна з них, редактор окупаційної агітки «Каланчакский вестник» Галина Єрмишко, описала зустріч делегації так: «У її складі — працівники культури. Відповідно, і наші культпрацівники підготували імпровізацію урочистого вітання гостей на трьох мовах: російській, українській і мордовській: на слово «здравствуйте» приїжджі відповіли «шумбрат». А послухавши пісню «Ой, зелене жито, зелене» і скуштувавши піднесеного на рушнику літнього фруктового пирога, сказали: «Від такого прийому і втома минула…» Напевно, пісня стала єдиним проявом приналежності колаборантів до українського народу, бо більше представники міністерства культури Мордовії на чолі з міністром Свєтланою Бауліною їм нічого не дозволили. Натомість, як повідомила у соцмережі окупаційна адміністрація, «провели для колег серії навчальних заходів про роботу культурних установ РФ» і «розповіли про культурний потенціал Республіки Мордовія». У складі делегації були і артисти, підспівувати яким каланчакці, на жаль, не змогли, бо мокшанська і ерзянська мови надто складні для українців. Але каланчацькі зрадники обов’язково їх вивчать, адже справа стосується грошей — міністерка Бауліна розповіла на семінарах, що їм робити, аби отримувати гранти путінського фонду культурних ініціатив. « Отримані знання дуже допоможуть спеціалістам з Каланчака з подальшим розвитком культурного життя в окрузі, — написав окупаційний телеграм-канал «Шефская помощь/Херсонская область». — А Мордовія продовжить надавати всіляку допомогу. У тому числі консультаційну». Навіть, якщо її не проситимуть — забула додати.«Приємною несподіванкою стали подарунки від наших шефів, — написали колаборанти з окупаційної Каланчацької бібліотечної системи. — Це і книги, і канцелярські товари, ноутбук, а також література про побут, традиції і етноси, які населяють республіку Мордовія». Тож цілком можливо, що українську пісню про зелене жито каланчацькі колаборанти виконували востаннє. Для чого ж «шефів» злити? Тим більше, що Путін давно заявив, що «України ніколи не існувало». Так що, закінчуйте, нешановні зрадники, співати українські пісні, і починайте вчити тюремні — скоро знадобляться.
Богдан СТРАЖАК,