«Обличчя безправ’я»: Як херсонська художниця намагається повернути свою серію картин у музейному беззаконні

У час, коли Херсон став символом української незламності, в самому серці цього міста розгортається інша, менш помітна, але не менш важлива битва — за правду, за гідність і за мистецтво. В її центрі — художниця Тамара Качаленко, яка намагається повернути контроль над власною серією робіт, присвяченою одній із найбільших трагедій війни.

Передача без підтвердження

20 вересня 2024 року Качаленко передала Херсонському художньому музею ім.О.О.Шовкуненка серію зі 35 авторських робіт під назвою "Обличчя війни" . Серія була присвячена трагедії підриву Каховської ГЕС та стражданням мирного населення на півдні України. Однак, як з’ясувалося, передача цієї колекції відбулася в абсолютно нетиповий і, за словами художниці, незаконний спосіб: жодного документа, навіть письмової розписки, з боку музейного зберігача на момент передачі надано не було.

Впродовж наступних шести місяців художниця отримувала лише порожні шаблони договорів у форматі .docx — без підписів, без печаток, без дати. Це — єдине, чим, за словами Качаленко, музей підтверджував наявність у себе її творів.

"Псевдодарування" і зникнення колекції

Лише після офіційних звернень художниці до Кабміну, Міністерства культури, НАБУ та інших інстанцій (7 квітня 2025 року), музей надав договір дарування з печаткою… але без підпису самої художниці. Вартість серії у цьому документі була визначена в односторонньому порядку, без узгодження з авторкою. З юридичної точки зору, такий "договір" не має жодної сили.

Ще більше питань викликає теперішнє місцезнаходження самої серії. Офіційно — музейна колекція переміщена до "безпечного місця" через постійні обстріли, але де саме це "місце" — ніхто не повідомляє. Відповіді з ОВА, за словами Качаленко, зводяться до формальних фраз про "затримку через безпекову ситуацію".

"Моє авторське право було проігнороване. Моя серія могла бути просто вивезена, продана або втрачена, а мені залишили лише шаблони договорів без дати і підпису. І це в час війни, коли культура має бути на боці справедливості, а не корупції", — каже художниця.

Музей з сумнівною репутацією

Херсонський художній музей вже не вперше потрапляє у скандали. Ще у 2017 році місцеві ЗМІ публікували розслідування щодо катастрофічного стану інвентаризації музейного фонду. За даними журналістів, тоді в музеї "зникло" понад 100 експонатів, а облік залишався неповним. Джерело →

Після 2022 року ситуація ускладнилася: під прикриттям воєнного стану музей і надалі приймав нові роботи без належної документації та без фізичних умов для збереження. За словами Качаленко, це стало системною схемою:

"Вони приймають нові роботи, навіть не маючи безпечного сховища. Художники дарують свої твори, вірячи у місію музею, але насправді не знають, де зберігаються їхні роботи, чи зберігаються взагалі."

Що далі?

Попри звернення до найвищих органів державної влади, ситуація залишається незмінною. Качаленко вимагає повернення своєї серії "Обличчя війни" — як єдиний її законний власник, оскільки жодного чинного договору дарування не існує.

Сама серія, що вже публікувалася у "Українській правді" та отримала резонанс у професійній спільноті, нині фактично "зникла". Авторка не має жодного підтвердження того, що її роботи зберігаються або не були вивезені, знищені чи продані.

Сподіваємось, що керівництво Херсонського художнього музею ім.О.О.Шовкуненка належним чином зреагує на ситуацію, надасть обґрунтовані відповіді, і ця справа отримає справедливе та прозоре завершення.

X