Острів – чотири райони в одному

5 дней назад 0

Херсонський мікрорайон Острів поділяють ще на чотири: Корабел, Суднозавод, Гідропарк та Нафтогавань. Після окупації міста російськими військами Острів, що сполучений з обласним центром одним-єдиним автомобільним мостом, додатково був ізольований дуже жорстким блокпостом загарбників. Щоб пройти його, часто потрібно було витратити години та купу нервів. Звісно, херсонці з різних районів міста просто перестали туди їздити.

Після звільнення Херсона Острів першим потрапив під обстріли росіян та став для мирних громадян одним із найнебезпечніших районів. А вже 6 червня після підриву росіянами греблі Каховської ГЕС Острів на два тижні пішов під воду. Багато хто вважає, що він збезлюднів, що мешканці покинули його, перебравшись до інших районів міста. Та насправді це не так.Пам’ятник Всеволоду Заботіну – легендарному директору Херсонського суднозаводу та засновнику мікрорайону Корабел дбайливо обклали мішками з піском. Острів росіяни обстрілюють майже щодня.Колись цей мікрорайон був чи не найкомфортнішим для життя. Поруч заплави, пляжі, багаті на рибу місцини, дельта Дніпра, помережана протоками та рукавами.Як і в усьому місті тут продовжують жити люди та виховувати дітей.До Корабела курсує громадський транспорт. Місцеві скаржаться, що його недостатньо, що великі інтервали руху. Але своєю чергою водії маршруток нарікають на дуже низький пасажиропотік.Тут працюють два-три магазини, невеличка кав’ярня, на вулиці можна купити свіжі овочі та фрукти. Місцеві жаліються на завищені ціни, але насправді вони тут такі ж як і в місті.Розваг у районі не багато. Одна з них – зустріч старих друзів.У поруйнованому районі не працює жодна аптека. По ліки доводиться їздити на “материк”.Остров’яни, як і інші мешканці міста, самостійно доглядають за клумбами біля будинків.На Острові проблема з питною водою. З крана тече технічна рідина, інколи вона буває кольору кави. Питну воду привозять двічі на тиждень волонтери.Колись популярний торговельний центр давно вже не бачив відвідувачів.Доступ до річок небезпечний та заборонений, але, здається, місцеві рибалки знають потайні стежини до води.Що залишиться у спогадах про дитинство в дітей Острова – можна передбачити.Люди, що залишилися тут,  живуть, долаючи всі нестерпні виклики війни та наслідки затоплення, і їхати кудись із рідних місць не збираються.
​Олександр Корняков,​