Освітні реформи-2024: що думають українські вчителі про навчальний процес сьогодні

Українські освітяни розказали про виклики онлайн-освіти на дискусії від STEM is FEM
Перенасичені навчальні програми та брак диджитал-інструментів: що турбує українських викладачів сьогодні.

"Сьогодні українські навчальні програми природничих спеціальностей перенасичені." — Про це заявив Богдан Завидовський, вчитель природничих дисциплін ліцею "Європейська гімназія" та ментор проєкту "Навчання для стійкості", під час дискусії “Погляд вчителів: чого потребує українська освіта”.

Організатором події став освітній проєкт STEM is FEM.

Спікер наголосив на тому, що кожен урок його учні повинні вивчати нову тему — а отже вони не мають часу достатньо глибоко в ній розібратися.

Іншими учасницями дискусії стали Ганна Єфімцева, Головна фахівчиня ГО "ЕдКемп Україна" та тренерка з недискирмінаційного підходу в освіті, та Надія Касянчук, викладачка курсу “Генетика та суспільство” у Київській школі економіки та координаторка "Bioinformatics for Ukraine".

Під час заходу спікери обговорили реформи у сфері освіти, онлайн-навчання та людський зв’язок між учнями та вчителями. Зокрема, Ганна Єфімцева, підкреслила: не всі українські викладачі мають достатньо знань та інструментів для впровадження якісного диджитал-навчання. І це створює передумови для освітніх розривів.

“Діти з маленьких міст та сіл завжди мали менші можливості через матеріальне оснащення шкіл, а з початком повномасштабної війни ця різниця стала ще відчутнішою. Учні з Харківської чи Запорізької областей, наприклад, знаходяться у нерівних умовах з дітьми, які живуть у більш віддалених від фронту регіонах. Це складна тема — і вона потребує системного вирішення на рівні держави”, — зазначила Ганна.

Учасники події також обговорювали застосування штучного інтелекту в освітньому процесі. Надія Касянчук розказала, що використовує ШІ як для рутинних завдань, так і для самоосвіти. Спікерка переконана: не варто боятися технологій, вони можуть економити час чи простіше пояснювати речі, викладені у підручниках. До того ж, завжди видно, коли студент, який використовує ШІ для написання роботи, не розбирається в темі.

Дискусія стала першим заходом в межах запуску платформи вчителів STEM is FEM, мета якої — налагодити стосунки між викладачами та учнями, об’єднати фахівців та допомогти їм знайти нові способи роботи з молоддю.

“Прогрес є там, де є постійний рух. Але для того, щоб розвивати сфери науки та технологій в Україні, недостатньо працювати тільки з молоддю. Ми маємо створювати можливості і для тих, хто цю молодь вчить: допомагати вчителям опановувати нові інструменти, організовувати події для обміну досвідом, запускати освітні активності. Усе це — і є наша платформа для вчителів”, — пояснює Сергій Токарєв, ініціатор STEM is FEM.

Команда проєкту наголошує, що серед цілей платформи — дізнатися більше про виклики, з якими стикаються українські викладачі, аби згодом знайти їх вирішення або ж донести проблематику до всіх акторів освітнього процесу.

Учасниками такої спільноти можуть стати:

• викладачі математики, фізики, астрономії, хімії, біології, інформатики і супутніх напрямків, економіки, фінансової грамотності, екології тощо;

• завучі та директори шкіл;

• працівники STEM-напрямків закладів середньої, технічної, вищої освіти;

• викладачі інших дотичних до STEM предметів.

Доєднатися до платформи можна за посиланням.

STEM is FEM – перша STEM-екосистема в Україні, яка обʼєднує організації, людей та ідеї, що взаємодіють для популяризації освіти та карʼєри в галузях науки, технології, інженерії та математики. У 2023 році Міністерство закордонних справ України нагородило проєкт званням “Почесний амбасадор України в сфері науково-освітньої дипломатії”. STEM is FEM був ініційований українським ІТ-підприємцем та співзасновником інвестиційної групи Roosh Сергієм Токарєвим.