Підрив Каховської ГЕС. Що два роки потому думають херсонці про наслідки катастрофи та відновлення гідроспоруди

6 червня 2025 року виповниться два роки від дня підриву російською армією Каховської гідроелектростанції на Херсонщині. Фонд громади міста Херсон "Захист" провів дослідження, аби визначити ставлення жителів Херсонщини до екологічних, соціальних та інфраструктурних наслідків підриву ГЕС. Також фахівці вивчали бачення ймовірних напрямків використання територій, які утворилися в результаті зникнення водосховища.

Його результати  на сайті фонду.

За інформацією фонду, дослідники провели опитування 400 респондентів, яким надіслали інтерактивну структуровану анкету. Їх обрали в базі даних дослідницької онлайн-панелі Херсонської громади.

"Навіть після двох років з дня підриву Каховської ГЕС і початку Херсонського потопу херсонців продовжують турбувати їх наслідки. Хоча порівняно з літом 2023 року кількість занепокоєних значно зменшилася, все одно ці питання хвилюють щочетвертого опитаного херсонця чи херсонку. Причому дещо більше таких серед тих, хто виїхав з громади", — йдеться у дописі.

Найбільш болючим екологічним наслідком, за даними дослідження, жителі вважають руйнування екосистеми Нижнього Дніпра — цю загрозу виокремили 76% опитаних. Що стосується особистих втрат, то половина респондентів заявила про знищення дачних будинків, а 44% вказали на сильний психологічний стрес. Відповіді людей, які основні екологічні наслідки для Херсонської громади спричинило руйнування Каховської ГЕС. Фонд громади міста Херсон "Захист
"Щодо перспектив відновлення, 43% опитаних вважають, що для повного подолання наслідків катастрофи знадобиться щонайменше десять років. Лише 4% респондентів зазначили, що вже не відчувають впливу катастрофи на своє життя,  пише фонд "Захист".

У статті йдеться, що ставлення мешканців Херсонщини до перспектив відновлення Каховської ГЕС суттєво змінилося ще у 2024 році. Якщо раніше переважала ідея повної реконструкції зруйнованої станції, то зараз більшість підтримує альтернативний підхід — будівництво нових гідротехнічних споруд із меншим масштабом затоплення.

У 2025 році цю ідею схвалює 63% опитаних. Водночас зростає частка тих, хто виступає проти будь-якого відновлення ГЕС — ця позиція набрала на 4% більше прихильників, ніж у попередньому році.

Щодо нових територій, які з’явилися після зникнення Каховського водосховища, жителі регіону висловлюють таке бачення:

• 61% підтримують створення гідротехнічної інфраструктури (водозабори, дамби, зрошувальні системи).
• 53% виступають за формування природоохоронної зони — національного парку або заповідника.

Водночас більшість респондентів схвалюють обидва напрямки одночасно, повідомляють дослідники. Оцінка людьми тривалості наслідків затоплення для Херсонської громади. Фонд громади міста Херсон "Захист"
Половина опитаних підтримує ідеї перетворення небезпечних територій (замінованих чи підтоплених) на об’єкти природно-заповідного фонду.

Попри це, рівень занепокоєння залишається високим:

• 86% херсонців турбує ситуація на дні колишнього водосховища.
• 80% вважають, що держава не надає достатньої інформації щодо наслідків катастрофи.
• 81% заявляють про нестачу відкритості у процесах обговорення майбутнього цих територій.

Що відомо про підрив Каховської ГЕС Російські війська 6 червня підірвали Каховську ГЕС. В зоні підтоплення опинились 80 населених пунктів. Більшість з них на лівобережжі Херсонщини.

На деокупованій території у 2023 році Херсонщини визначили місця для буріння 50 нових свердловин, аби забезпечити місцеве населення питною водою у громадах де відсутнє водопостачання після підриву військами Каховської ГЕС.

Також виконувач обов’язків директора департаменту сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА Дмитро Юнусов повідомив, що аби провести першочергові заходи та відновити зрошення на правобережжі Херсонщини після підриву російськими військами Каховської ГЕС, необхідно приблизно 100 мільйонів гривень.

В Україні розробляли два етапи проєкту відновлення Каховського гідровузла, у склад якого входить відбудова Каховської гідроелектростанції. Натомість президент конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко та виконавчий директор "Економічного дискусійного клубу" Олег Пендзин повідомляли, що через дефіцит кадрів в Україні не вистачить фахівців для будівництва нової Каховської гідроелектростанції та облаштування водосховища.