Пішла на службу до ДСНС після загибелі чоловіка-сапера. Історія херсонської рятувальниці Поліни Шолох

Поліна Шолох працює радіотелефоністкою в аварійному загоні швидкого реагування спеціального призначення у ГУ ДСНС в Херсонській області. 11 місяців тому жінка стала рятувальницею за прикладом свого загиблого чоловіка Миколи Шолоха.

Поліна розповіла, що вирішила піти по слідах чоловіка, адже треба давати сину гідний приклад якийсь.

"Дуже важко було. Цей рік був дуже складним, але робота мене в деякому сенсі й поставила на ноги, підняла з цього всього. Я цим пишаюсь, що одягнула форму. Я вважаю, це таки дуже достойно носити та працювати",  — говорить вона. Загиблий рятувальник з Херсона Микола Шолох. ГУ ДСНС України в Херсонській області
Микола Шолох був сапером, чоловік був одним з перших рятувальників, хто повернувся працювати до Херсона після його деокупації. 6 травня 2023 року, говорить Поліна, він проводив розмінування на Херсонщині разом з п’ятьма іншими колегами. : російські військові скинули вибухівку з дрона прямо на рятувальників. У той день чоловік вперше за 18 років стосунків та шлюбу не відповів на дзвінок Поліни.

“Вони загинули у другій годині дня. Я беру телефон, просто набираю його о другій годині. Гудки ідуть, але він не бере трубки. Набираю матір чоловіка і питаю, бо вони в Херсоні були, чи не було з роботи його. Потім подзвонила мені жінка загиблого чоловіка і каже: "Про твого чоловіка поки нічого не ясно, його не можуть знайти". О шостій вечора подзвонив колега й розповів, що Микола загинув", — каже жінка. Поліна Шолох разом з чоловіком-рятувальником та сином. Поліна Шолох
Поліна і Микола Шолохи познайомилася ще під час навчання у школі. Обоє родом з Бериславського району. Після закінчення навчання пара побралася. До повномасштабного вторгнення Поліна була власницею кількох магазинів одягу у Херсоні. До обласного центру родина переїхала шість років тому з Нової Каховки, три з них — Микола пропрацював рятувальником, розповідає жінка. З Кам’янця-Подільського у лютому 2023 року Поліна разом з із сином переїхали до Миколаєва, щоб частіше бачитися з Миколою.

"У нас остання була мрія поїхати на відпочинок разом, сім’єю. Після окупації ми поставили собі за мету більше часу проводити разом. Тому що час наш ми не можемо зупинити, він у нас плине. Більше хотіли проводити часу разом — це саме головне у нас було", — говорить Поліна. Загиблий рятувальник з Херсона Микола Шолох. ГУ ДСНС України в Херсонській області
За словами Поліни Шолох, вона та 11-річний син Стас досі не вірять, що Микола загинув.

“Ми ж їх не бачили. Як син мені каже: "Мама він як десь не навчання поїхав." Ми його чекаємо. Ми з ним не попрощались. В нас не було цієї можливості.”

Як радіотелефоністка, Поліна Шолох приймає виклики, передає інформацію про те, що і де сталося, групі рятувальників, і вже ті виїжджають на місце події. Говорить, завжди відчуває відповідальність та хвилювання за тих, хто відправляється на виклик.

“Ми такі українки сильні, звикаємо до всього. Спочатку важко було, але потім ми звикаємо. Так само і з роботою. Мені було складно це спочатку, а потім ти вже біжиш, ти вже не можеш без цього, й звикаєш. Спілкування — це теж плюс. Є радіотелефоністи дівчатка, з якими ми спілкуємося, з якими ми разом виїжджали з окупації. У нас теж такі моменти різні були: як виїжджали й на заправці жили серед білого, як то кажуть, неба п'ять днів, в полі просто в машині. Ми багато теж разом через що пройшли", — розповіла вона. Поліна Шолох разом з сином. Поліна Шолох
14 квітня 2023 року Поліна Шолох разом із сином поверталися до дому і заїхали на автомийку. Там жінка врятувала маленького хлопчика, який впав у зливну яму.

“Вийшло так, що під час миття машини жінка звернулася, кликала про допомогу: "Допоможіть!" Я так розуміла, що поряд нікого не було, у батьків шок. Побачили, що на землі лежить хлопчик маленький. По віку десь два роки. Хлопчик без ознак життя: сердечко в нього не билося, дихання не було. Я не розгубилася і розуміла, що спочатку нам треба завести серце. Там зливна яма була. Стікало все з автомийки, як машини милися, і там піна була. І він, так розуміла, що грався паличкою там, і батьки відвернулися на кілька хвилин. Не бачили, як він навіть впав, але коли побачили, що його немає, зрозуміло, що він стояв там, і він може там бути. Батько підбіг і витягнув за ніжки" , — говорить Поліна.

За п’ять хвилин рятувальниці вдалося реанімувати дитину. Через три дні разом із сином Поліна провідала врятованого у лікарні. Виявилося, хлопчика звуть так само як і її загиблого чоловіка, — Микола. З родиною дитини Поліна та її син підтримують спілкування і досі.

"Хлопчик такий рухливий, такий гіперактивний, що бідна мама. Ми як були в лікарні, то це такий енерджайзер, знаєте, як моторчик такий" , — каже вона. Поліна Шолох на робочому місці, Херсон, 7 травня 2024 року. Суспільне Херсон
На думку Поліни Шолох, випадок порятунку маленького Миколки став для неї знаковим у житті, згадкою про загиблого чоловіка:

"У цей період я багато про що думала, багато думок. У мене була така крапка якась: я не розуміла навіщо, що далі. Напевно, мені знак він дає: "Що ти от бачиш, ти молодець. Зі мною все добре. Я живу, але в іншому світі. Продовжуй", — говорить Поліна Шолох.

Син Поліни Шолох мріє стати рятувальником, як і його батьки. Жінка говорить, після випадку на автомийці Стас інакше почав дивитися на неї.

"Ці очі його, коли ми їхали додому: "Мам ти це зробила! Яка ти молодець! Ти герой!" І на наступний день, коли на онлайні займається, у нього урок, і він сидить розповідає, що моя мама отак от врятувала хлопчика. Я для нього на даний час те, що я бачу, така мама-герой, два в одному", — розповіла вона.