Поєднує службу та спорт. Історія військового, який викладає карате у Херсоні

4 часа назад 0

Херсонець Артем Яковлев – військовослужбовець Збройних Сил України. Службу у війську він поєднує з тренерською діяльністю. На волонтерських засадах викладає у місті карате для дітей і дорослих.

Двічі на тиждень у спортивному клубі в укритті відбуваються тренування з традиційного Окінавського Ґодзю-рю карате-до. Заняття проводить президент Херсонської обласної організації цього виду карате  Артем Яковлев . До повномасштабного вторгнення на них ходили близько сотні учнів. Тренерську діяльність чоловік почав поєднувати зі службою у Збройних Силах України з 2020 року, коли підписав контракт. Артем Яковлев — військовослужбовець, президент Херсонської обласної організації традиційного Окінавського Ґодзю-рю карате-до. Херсон, липень 2025 року. Суспільне Херсон
"Паралельно зі спортивною діяльністю ми з 2015 року займалися у клубі "Херсонська Спарта". Це був військово-патріотичний табір. Влітку тренувалися у Рибальчому, на лівобережжі. Їздили до військових на екскурсії, до третього полку спецназу. Після цього мій учень прийняв рішення йти у ЗСУ. Тоді і я вирішив, що теж маю служити у війську. На базі Херсонської області якраз формувався батальйон розвідки морської піхоти і я підписав контракт", — згадує Артем. Тренування у спортивному клубі в укритті з карате-до. Херсон, липень 2025 року. Суспільне Херсон
На початку повномасштабного вторгнення Артем був на Донеччині. Спортивний клуб в Херсоні в цей час перетворився на сховище для місцевих жителів.

"Там переховували вісім строковиків, які служили у Скадовському гарнізоні. Хтось із сусідів нас здав. До клубу приїхали солдати, провели обшук. Пощастило, що наші строковики не були схожі на військових. Дружина пояснила, росіянам, що це спортсмени, які не встигли виїхати. Потім хлопців мої учні порозбирали по своїх домівках. А родина згодом виїхала з міста" , — розповідає тренер. Діти під час тренування з карате-до. Херсон, липень 2025 року. Суспільне Херсон
Тренування у спортивному клубі відновили восени 2023 року. Два роки тому знову почав діяти й гірський табір військово-патріотичного виховання "Край Сіроманців". Зараз наймолодшому учню Артема сім років, найстаршій вихованці 41.

"Починалось все з двох дітей, зараз вже ходять 18. Заняття в основному двічі на тиждень. Займаємося не класичною технікою. Більший акцент робимо на фізичну підготовку, щоб вони могли себе захистити, були міцні духом. Вранці завжди повідомляю — чи буде тренування. Є моменти несподіванки, коли викликають на службу, тоді звісно занять немає", — говорить військовослужбовець Артем Яковлев. Хлопці тренуються у спортивному клубі карате-до в укритті. Херсон, липень 2025 року. Суспільне Херсон
Артем Нікулін займається карате шість років. Зараз тренується разом із братом Ростиславом.

"Ростик почав зі мною ходити на карате до війни. Але займався у групі меншій за віком. Зараз ми тренуємось разом", — зазначає Артем.

"Мені хотілось бути таким, як брат. Тому теж пішов на заняття. Подобається боротися. Мрію отримати такий пояс, як в Артема" , — каже  Ростислав. Брати Артем та Ростислав Нікуліни на тренуванні. Херсон, липень 2025 року. Суспільне Херсон
Ганна Денисова  займається карате місяць. Дівчинка вперше прийшла на тренування за порадою подруги. І вирішила залишитись.

"Тут завжди цікаво і весело. Тренер зрозуміло пояснює: коли треба використовувати силу, коли її поберегти. Як битися, завдавати удару", — говорить дівчина. Ганна Денисова на тренуванні з карате-до. Херсон, липень 2025 року. Суспільне Херсон
Хлопців у групі більше ніж дівчат. Їм на заняттях більше подобається боротьба та фізична підготовка.

"Тут нас вчать захищатися. Працюємо в парах, часто спаринги бувають. Займаємось фізпідготовкою. Під час кожного тренування б'ємо грушу", — розповідає  Тимур Нечевілов. Тимур Нечевілов (перший в ряду) під час тренування. Херсон, липень 2025 року. Суспільне Херсон
За словами Артема Яколева, багато вихованців школи карате-до наразі підписали контракт і служать в ЗСУ.

"Вони в різних підрозділах. Але досвід наших занять дає про себе знати. Постійно пишуть: "Пам’ятаєте, ми відпрацьовували. У нас була схожа ситуація". Тобто, школа карате-до існує не просто так. Зараз, якщо в залі є хоч одна дитина, значить я не дарма сюди прийшов", — наголошує тренер.