Проблеми з водою на Херсонщині: три села — три різні ситуації

У Херсонській області 698 населених пунктів, майже у 97 відсотках з них є централізоване водопостачання. Це  Суспільному  розказав заступник директора обласного департаменту розвитку територій. Де в області найвідчутніший дефіцит води та яка її якість? Кореспонденти Суспільного побували в Іванівці, Нижніх Сірогозах та Степному Генічеського району. 

Хащі у дворах, закинуті будинки, розбиті дороги – це село Степне. Тут місцеві отримують воду лише одну годину на добу. 
Охочих поспілкуватися на камеру на вулиці не було. Продавчиня Марія каже, таке наразі життя глибинки:

"Заморилися сподіватися, якщо чесно. Воду ми купляємо, нам привозять воду з Каховки, щоб попити, поїсти зварити. Проблема, але вже звикли. У нас давно вже таке, бо у нас водопровід старий. Увімкни на цілий день воду, то попливе усе село".

 Вода зі свердловини була якісною, але останні 15 років з кранів ллється технічна, бо труби вже зношені, — розповідає Віктор Колтуннік. Раз на тиждень чоловік своєю автівкою їздить до сусіднього села за водою для пиття:

"Я сам займався водопостачанням. Я знаю, що їх було раніше на території радгоспу 11-12. Качали зі ставка, а після розпаду радянського союзу тут вийшло, що кожен залишився сам із собою наодинці. І у підсумку, як кажуть, рятуйтеся, хто як може".

Вода за графіком, бо громада не може собі дозволити  більше, — говорить староста сіл Степне, Нижні Торгаї, Братське, Верхні Торгаї Віталій Кривчик:

"Графік водопостачання у нас: на 6:30 вмикається на пів години і на 17:00 на пів години. Мешканці не беруть цю воду для пиття, тому немає водорозбору".

Віталій Кривчик на посаді старости з грудня минулого року. Каже, грошей у бюджеті не вистачить, щоб встановити нову систему очищення води:

"Одна система очищення на одну свердловину обходиться в 3-4 мільйона гривень. Плюс її обслуговування щомісяця- очистка фільтрів. В нашій громаді недостатньо коштів, але ми розглядаємо різні варіанти, такі як надання коштів із субвенції та інших проєктів ".  

У Нижніх Сірогозах 2019 року почали будувати насосну станцію, яка має підвищити якість водопостачання, але у січні цього року роботи призупинили. 
"Наразі чекаємо на фінансування з державного бюджету",- каже інженер Василь Ткаченко:

"Зараз на цьому місці виритий котлован, залитий бетоном для подальшої роботи, а саме облаштування насоси, які будуть забезпечувати Нижні Сірогози питною водою. З іншого боку у нас розпочато робота з планування територій для будівництва РЧВ- резервуарів  чистої води, в якій буде накопичуватися вода з Іванівки і вже далі розподілятися по території Нижніх Сірогоз".

Юрію Безуху – 66. Чоловік на пенсії, у минулому лікар-терапевт. Проблем із постачанням води, говорить, у населеному пункті немає, питання у її якості, вона жорстка:

"Що стосується жорсткої води, то це, перш за все, нирки страждають і меншим чином, судини. Велика кількість сечокам’яної хвороби, захворювань нирок".

"Кожен місцевий виходить із ситуації як може", — каже заступниця голови Нижньосірогозької селищної ради Оксана Полуекто:

" Майже у кожному дворі є такі копанки, в яких накопичується вода, відстоюється і за допомоги насосів подається до будинків для пиття. Інші люди виходять з цієї ситуації, що купують бутильовану воду".

Насосну станцію у Іванівці за новою технологією побудували 2017-го року. Усі насоси – плавного пуску. Вони економічні і найголовніше – немає гідроударів,- каже начальник міжрайонного управління водного господарства Валерій Щербань.
"На цю насосну станцію вода подається з головної станції 1-2 підйому. Забираємо воду з Каховського магістрального каналу, там її фільтруємо, знезаражуємо електролізом. Все перевіряємо. Є спеціальна атестована у нас лабораторія, яка кожні 2 години бере пробу на воду, яку ми подаємо на Іванівку. Звідти ми подаємо на цю насосну станцію. Тут у нас 2 РЧВ на 2 300 кубів кожна. І звідси цими насосами ми подаємо населенню Іванівки у першу чергу і двом селам".
Жителі Іванівки на сьогодні отримують воду майже 14 годин на день, — розповідає Валерій Щербань.

"У нас зараз водичка подається по графіку у зв’язку з тим, що погоджено з мерією,  із 6 годин до 9 ранку, із 12 до 2-х годин і з 17.00 до 23 годин".

У цій лабораторії кожні 2 години відбирають пробу води. Вона безпечна, — говорить завідувачка лабораторії Інна Костян: 

"В нас дніпровська вода. У нас аналіз РЧВ – 3,8, а по факту норма — 7. У нас можна сказати, що м'яка вода". 

Це — запаси води у Сергія Братищенка. Чоловік каже, готовий платити більше, щоб було цілодобове водопостачання. Наразі тариф у Іванівці — 15 гривень за один куб. "Я за себе кажу, що я готовий платити 25 грн., але щоб вода була цілодобово".

Протоієрей Василь Палагнюк служить у храмі 27 років. Каже, без  води як без їжі, але тариф не має бути завищеним: 

"Жіночки ходять у церкву, вона отримує 2200-2500 грн. Розумієте?! Звичайно, не вистачає. Хліб, булку, олію купити, за воду заплатити"."Вода погодинно чи підвищення тарифів. Вибір мають зробити місцеві жителі", — каже голова Іванівської селищної ради Віктор Дебелий:

"На сьогодні потрібно підняти тарифи, так як електроенергія піднялась, мінімальна заробітна плата піднялась, всі ціни піднялись".
Якість питної води по області низька і потребує поліпшення. Державна програма "Питна вода України" протягом багатьох років не фінансувалася, — розказав заступник директора обласного департаменту розвитку територій Іван Чорний: 

"На виконання цієї програми в Херсонській області розроблена своя "Питна вода Херсонщини". В рамках цієї програми по певних напрямках, на які виділяються кошти, (вона у 2020 завершила свій термін дії), ми зараз працюємо з Міністерством розвитку громад, бо центральний орган виконавчої влади, який ініціює продовження дії державної програми "Питна вода України", — це Міністерство розвитку громад і територій. Наразі вже розроблено проєкт закону для подовження цієї програми до 2025 року".