Реквієм рибацьким шаландам на Херсонщині

На Херсонщині про шаланди, які століттями розвозили різноманітні вантажі пониззям Дніпра, більшість наших сучасників знає тільки з пісень, що вони бувають «повні кефалі». А так вони їх і в очі не бачили.
Натомість рибалки села Понятівка Білозерського району Херсонщини не тільки дбайливо зберегли, а й досьогодні використовують на промислі аж чотири шаланди. Ланковий Василь Копитін каже, що шаланди бережуть, наче зіницю ока – щойно десь дощечка прогнила в борті, одразу ж шукають їй заміну, смолять та конопатять.
А інакше ніяк: адже старі майстри, котрі на Херсонщині виготовляли цих «робочих конячок» для вантажних річкових перевезень і промислу, відійшли у вирій, не залишивши продовжувачів своєї справи. І тепер шаланди у наших краях уже ніхто не виготовляє.
Можна, щоправда, десь по селах у дельті Дніпра, відшукати стару, та вона теж чимало коштує: у гарному стані таке 60-70-річне судно дешевше, ніж за сім тисяч гривень, ніхто не продасть. Та ти його ще пошукай у гарному стані!
Аж серце щемить від думки, що за якийсь десяток-другий років на річці шаланд ми вже можемо і не побачити. Та свого часу у дельті Дніпра ходили ще й легендарні 20-30-метрові дуби – так називали судна, видовбані з цілих стовбурів велетенських дерев.
Однак вони тепер ще рідкісніші, ніж шаланди: адже старі судна або потонули, або пішли на дрова. А на нові таких дубів, які зростали у прибережних лісах легендарної Гілеї, геть не знайти – їх або взяли під охорону, як пам’ятки природи, або давно вирубали. Хіба що з дна часом піднімають якусь частку історичного флоту.
От і ланка Василя Копитіна свого часу закинула невід на тоні у річечці Козачелагерська Конка. Потягли снасть, а вона за щось зачепилася, і з місця аніруш. Викликали водолазів, а вони на 12-метровій глибині виявили якір чи то від шаланди, чи то від зернової баржі.
Здоровецьку металеву конструкцію вагою у три центнери, що заважала промислу, спільними зусиллями зрештою витягли на суходіл. Та здавати на брухт її не стали: залишили біля рибальського стану, як своєрідний пам’ятник роботящим пращурам, котрих сивий Дніпро годував. Але й часом забирав на дно, не пробачаючи помилок чи необережного виходу на воду у буревій. Сергій ЯНОВСЬКИЙ Фото автора. Новий день На фото: рибалка з Понятівки Василь Копитін із дошкою для ремонту старої шаланди, човники-плоскодонки на річці Інгулці доживають свого віку.