«Серце чоловіка могло зупинитися в будь-який момент»

У Полтаві вперше вживили трикамерний кардіостимулятор-дефібрилятор 57-річному чоловіку. Прилад допомагає розпізнавати ритм серця. Якщо частота скорочень порушується, подає електричний розряд, завдяки якому припиняється аритмія.

— Пацієнт переселився до Полтави з Донецької області, — каже кардіолог Полтавської обласної лікарні 35-річна Вікторія Заєць. — Років п'ять тому в нього почав порушуватися серцевий ритм. Стан постійно погіршувався. Почалися тяжкі порушення ритму на фоні високого ступеня серцевої недостатності. Серце чоловіка могло зупинитися в будь-який момент. Був потенційним претендентом на трансплантацію.

Полтавські кардіологи проконсультувалися з українським аритмологом Валерієм Залевським із Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. Миколи Амосова. Він має найбільший досвід імплантації кардіовертерів в Україні. Валерій Павлович приїхав до Полтави та зробив операцію. Асистентом був місцевий кардіохірург 32-річний Гай Пузирьов, який навчався в Залевського.

— Зазвичай таких пацієнтів ми відправляли в інститут Амосова. Але в Полтаві вже давно готові до самостійних операцій. Цей пацієнт був у тяжкому стані, — говорить Гай Пузирьов.

Електрокардіостимулятор — це пристрій, оснащений схемою для генерації електричних імпульсів. Від нього відходять тонкі електроди, що підвели до камер серця під час операції. Вона тривала 1,5 год., проходила під місцевою анестезією. Грудну клітку не відкривали: через судину в серце ввели катетери — провідник. По них запустили електроди в серце. Завдяки рентген-апарату хірурги бачили на моніторі, що відбувається в судинах і серці. Окрім електродів, вшили пацієнту елемент живлення — батарею завбільшки з сірникову коробку.

— Батарею підшивають до грудного м'язу — в невеликий розріз, — розповідає Вікторія Заєць. — Її заряду вистачає приблизно на 10 років. Потім — повторна імплантація чи заміна елемента живлення.

За дві доби пацієнта виписали. За тиждень зняли шви.

Гай Пузирьов каже, що такі операції не виліковують хвороби. Імплантований пристрій лише допомагає серцю битися ритмічно. І запускає серцебиття в разі зупинки.

— "Мотор" буде той самий, змінюється лише "система запалювання". Саме серце все одно залишається хворим, — каже Пузирьов.

Спеціальних рекомендацій щодо способу життя після операції немає. Лише треба пити достатню кількість чистої води та стежити за вагою. За місяць після операції потрібна перевірка. До року це треба робити кожні три місяці.

— Імплантацію кардіостимулятора призначають при вираженій серцевій недостатності, — додає Вікторія Заєць. — Вона виникає як ускладнення на фоні серцевих недуг — ішемічної хвороби, інфарктів, токсичних уражень, зупинки серця. На проблеми з серцем вказують набряклі ноги, задишка при фізичних навантаженнях, швидка втомлюваність, виражене серцебиття, високий або низький артеріальний тиск.

Пацієнтам із кардіостимуляторами не можна працювати зі зварювальними апаратами, проходити через рамку металодетектора. Про це мусять заздалегідь повідомити працівників служби безпеки. Наприклад, в аеропортах. Користуватися електричними приладами й мобільними телефонами дозволено.

Прилад коштує 220 тисяч гривень

Кардіостимулятори бувають різних видів. Однокамерні стимулюють одну камеру серця — праве передсердя. Двокамерні — додатково стимулюють правий шлуночок. Допомагають серцю скорочуватися, якщо частота низька. Електроди трикамерних кардіовертерів із функцією дефібриляції імплантують в три камери серця: праве передсердя, правий і лівий шлуночки. Програмують прилади на виробництві. В операційній кардіохірург може регулювати програму під потреби кожного пацієнта.

— Прилад для імплантації пацієнти поки що купують самостійно. Він коштує майже 220 тисяч гривень. Сама операція — безкоштовна, — каже Гай Пузирьов.