Солдат після поранення відмовився вдруге форсувати річку Дніпро: що вирішив суд

Суд врахував пом’якшуючі обставини та не став позбавляти військовослужбовця волі

Херсонський міський суд розглянув справу військовослужбовця, який відмовився виконати наказ командира роти щодо необхідності форсування річки Дніпро для закріплення на плацдармі на Лівому березі Херсонської області.

Як зазначено у матеріалах справи, об 11:00 19 жовтня 2023 року старший солдат, військовослужбовець за мобілізацією  Станіслав Г ., отримав наказ від виконуючого обов’язки командира стрілецької роти, який полягав у необхідності переправитися на лівий берег Дніпра та замінити там військовослужбовців, які раніше зайняли там позиції.

Втім, Станіслав Г. відмовився виконати наказ командира, після чого став фігурантом кримінального провадження за ч. 4. ст. 402 (непокора командиру в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, покарання – позбавлення волі на строк від 5 до 10 років) Кримінального кодексу. Також поки тривало слідство, майже два місяці Станіслав Г. утримувався під вартою.

Вже в судовому засіданні Станіслав Г. свою провину у невиконанні наказу визнав та розкаявся у вчиненому.

Разом з тим військовослужбовець повідомив суду, що раніше він вже брав участь у переправі на лівий берег Дніпра та отримав на одному з плацдармів поранення внаслідок артилерійського обстрілу. Після поранення Станіслав Г. був евакуйований з плацдарму та півтора місяці проходив лікування.

Через два тижні після повернення у військову частину Станіслав Г. дізнався, що йому знов доведеться форсувати Дніпро.

Військовослужбовець розповів суду, що не у повній мірі психологічно оговтався після першої переправи на лівий берег Дніпра, коли він зазнав сильних душевних і моральних хвилювань. Станіслав Г. також додав, що він ще недостатньо фізично відновився після поранення внаслідок артилерійського обстрілу.

Відтак, 19 жовтня він попросив командира роти поки що не направляти його повторно на операцію по форсуванню Дніпра. Однак, прохання Станіслава Г. було розцінене командиром як відмова від виконання бойового розпорядження.

Дослідивши позиції сторін, суд врахував щире каяття військовослужбовця, визнання ним вини, а також наявність у військовослужбовця неповнолітньої дитини та вагітної дружини. Крім того, Станіслав Г. зазначив, що бажає і далі проходити військову службу та брати участь у бойових діях.

Суд дійшов висновку про можливість призначення покарання нижче від найнижчої межи, передбаченої санкцією ч. 4 ст. 402 КК. Відтак, замість позбавлення волі старший солдат отримав службове обмеження для військовослужбовців із обов’язком відраховувати із суми грошового забезпечення 20% в дохід держави.

Відтак, суд хоча й визнав Станіслава Г. винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК, однак  у вигляді службового обмеження для військовослужбовців строком на 2 роки із відрахуванням в дохід держави 20% із суми грошового забезпечення.

Зазначимо, що службові обмеження для військовослужбовців – це вид кримінального покарання, який застосовується виключно для засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби.