«Сотні людей закатовані». Правозахисники і очевидці – про те, як російські окупанти придушують спротив на Херсонщині

У центрі ZMINA стверджують, що найбільша кількість зниклих чи незаконно затриманих людей серед задокументованих випадків – з Херсонської області Що відомо про зниклих місцевих жителів на півдні України? Де російські військові утримують полонених цивільних і як до них ставляться? До кого потрібно звернутися, якщо ви стали свідком затримання чи викрадення на захоплених Росією територіях? Про все це – в новому випуску програми проєкту Радіо Свобода 
«Фактичне знищення активістів» Все більше з’являється інформації про те, де і в яких умовах росіяни тримають викрадених українських активістів, зокрема, на півдні України. Заступник директора Центру близькосхідних досліджень  з посиланням на декілька джерел, що «у Херсоні почав діяти аналог донецької катівні «Ізоляція». Експерт наголошує: «Якщо практично весь місяць людей викрадали й пресували, то зараз почали закатовувати».

«Майже місяць ми чули про затримання на Херсонщині, психологічний тиск і побиття. Це могли бути активісти, випадкові громадяни, які висловлювали свою незгоду, яких виловлювали біля мітингів, наприклад, або викрадали з дому. Однак за останній тиждень з’явилася інформація про жорсткі катування, про людей, які стали інвалідами після того, як вийшли з цих катувань, про інсульти. Зокрема, така інформація проскочила у мера Олешок про членів самооборони Олешок, яких всіх практично затримали, і там багато закатованих. Люди – в реанімації, або вже з інсультами чи з інвалідністю» , – розказав «Новинам Приазов’я» Данилов.

Він стверджує, що це не поодинокі факти на Херсонщині.

«Це набуло масового характеру. Тобто якщо спочатку вони, окупанти, розраховували на те, що вони залякають, повернуть на свій бік, завоюють прихильність, зараз вони зрозуміли, що зламати опір такими методами вони неспроможні й перейшли до фактичного знищення активного прошарку Херсонщини: і самого міста Херсон, і всієї області» , – каже Данилов.

«Тут цікаво, що вони абсолютно не розуміють, як функціонує українське суспільство, як люди самоорганізовуються: через «Фейсбук», через групи, через чати, через будь-що люди спроможні скоординувати, домовлятися, організовуватися. Це поза розумінням «орків». Вони цього не знають. Мені важко оцінити, але я думаю, що йде на сотні зараз. Сотні людей, яких жорстоко катували» , – додав він.

«Залякують і промивають мізки» Українські правозахисники звертали увагу, що російські військові переслідують представників місцевого самоврядування, журналістів, релігійних діячів, волонтерів та громадських активістів. Також відомі випадки, коли викрадали місцевих жителів, які виходили на проукраїнські мітинги в окупованих містах. Зокрема, 3 квітня під час такої акції в Каховці російські військові затримали п’ятьох місцевих жителів і відвезли їх у невідомому напрямку.

Активістка з Каховки, прізвище якої ми не називаємо з міркувань безпеки, розповіла, що затриманих відпустили протягом трьох днів. За словами активістки, до мітингувальників застосовували тортури.

«3 квітня на головній площі «Під дубами» у нас в Каховці проходив мітинг на підтримку України. На цьому мітингу були затримані п’ятеро наших каховчан – одна дівчина і четверо хлопців. Були поранені, їх було декілька, але тільки двоє звернулися по медичну допомогу. За нашою інформацією, тих, кого забрали російські військові, вони утримувались у Новій Каховці. Я знаю, що хлопців били, жорстоко били в перший день. Деякі були вимушені, або їм викликали медичну допомогу прямо там, коли вони були у Новій Каховці, одному навіть зробили операцію. Що це була за операція – руки-ноги поламані чи внутрішні органи вибиті, я не знаю, не можу сказати. Але те, що над ними знущалися – то так і є насправді», – розповіла жінка.

За її словами, російські військові «залякують затриманих, промивають мізки, щоб не ходили на мітинги, залякують родинами, розправами, БТРами».

Перший заступник голови Херсонської обласної ради  Юрій Соболевський  підтвердив, що російські військові продовжують викрадати жителів південного регіону.

«Постійно продовжується зникнення людей. В першу чергу, це наші силовики, працівники Служби безпеки України, поліції, прокуратури, це і військовослужбовці колишні, тероборона та активісти, які були, скажімо так, зафіксовані ними під час участі у наших мітингах протесту. Незважаючи на все це, на Херсонщині продовжує працювати дуже велика кількість дуже крутих людей – це наші волонтери, лікарі, вчителі, які продовжують працювати, і всі разом ми дуже чекаємо на наше ЗСУ», – сказав він.

«Шукають активістів за списками» Депутат Херсонської обласної ради  Сергій Хлань  повідомив, що російські військові на блокпостах перевіряють не лише паспортні дані громадян, а і наявність їхніх прізвищ у списках, де, за даними депутата, міститься перелік людей з активною проукраїнською позицією, військових, журналістів та волонтерів.

«В них є давно вже списки, ще з минулого тижня вони ходять зі списками. Ці списки з’явились і на блокпостах. Якщо раніше окупанти на блокпостах затримували людей і просто перевіряли паспортні дані, то на сьогодні окупанти звіряють вже з прізвищами в якихось своїх списках. Тобто вони, якщо людина є у списках, то затримують одразу на блокпосту і везуть у свої (де вони утримують людей) – це у відділках поліції чи у СІЗО колишньому – у Херсон. З цими списками вони почали працювати вже у самому місті», – розповів Хлань.

За його словами, окупантів перш за все цікавлять люди з активною проукраїнською позицією.

Журналіст із Каховки  Олег Батурін провів у полоні російських військових понад тиждень. Він більш детально розповів «Новинам Приазов'я» про місця, де його утримували.

«Вони спочатку привезли мене у Новокаховську міську раду, там відбулася ця «змістовна» розмова з гауляйтерами. Потім там же вони мене перевели у сусіднє приміщення, в кабінет керуючого справами виконавчого комітету Новокаховської міської ради. І там же продовжився допит. Цей допит проводив росіянин. Після того допиту мене з іншими полоненими кинули в автозак. Там інших полонених били, і мене там били. Як виявилося, це мало наслідки для мого здоров’я. І з Новокаховської міської ради нас привезли в будівлю поліції Нової Каховки. Там продовжилися допити, тортури. У приміщенні поліції це тривало десь 30-40 хвилин», – поділився Батурін.

Журналіст каже, що потім його перевели в інше приміщення, що розташоване в будівлі Новокаховської поліції, і замкнули там на ніч – його та інших полонених. За словами Олега Батуріна, в ізоляторі тимчасового тримання у Херсоні було багато ветеранів АТО.

«Вони постійно, постійно катували людей. Переважно – як мені здалося – інші полонені були ветеранами АТО. І саме ветерани АТО – як мені здалося – на той момент були їхньою основною, так би мовити, цільовою аудиторією – якщо це можна так сказати. Вони найбільш ретельні та дотошні допити проводили саме з ними, постійно їх били дуже сильно. Відбувалося це зазвичай так двічі на день. І після того, як я та інші люди могли чути ці крики – то після того починався «обхід», і росіяни починали обхід, і вони запитували у віконце одне й те саме: «Нормально все?». І треба було одразу, не зволікаючи, відповідати: «Ну, так, нормально. В мене все нормально». Бо якщо ти зволікаєш, то вони можуть зайти й розпочати черговий допит незапланований» , – поділився деталями свого перебування у полоні Батурін.

За словами журналіста, в ізоляторі тимчасового тримання Херсону умови тримання були дуже жахливими.

«Перші кілька днів там було дуже холодно. Оскільки тоді були дуже морозні, холодні дні і особливо ночі. Там не було нічого. Там був кран з водою. Зрадів цьому, бо міг нарешті напитися води. Там був туалет – дірка в підлозі. Але не було ані туалетного паперу, ані рушника, ані мила якогось, щоб можна було помити руки. Мені доводилося кожного ранку промивати контактні лінзи просто брудними руками. Інакше я б просто не міг би розплющити очі», – розповів Батурін.

Міський голова Берислава Херсонської області  Олександр Шаповалов перебував у полоні росіян понад два тижні. Він розповів, що російські військові його утримували у відділку поліції міста Нова Каховка. В цьому ж відділку, за словами Шаповалова, зараз перебуває секретар міської ради Нової Каховки  Дмитро Васильєв .

«Важко, тому що 15 днів, знаєте, все-таки на собі, на здоров'ї відображається. Там дуже багато наших хлопців, біля нас які були камери. Нікого не били, це я можу підтвердити, не б’ють. Там дуже багато наших людей, поряд зі мною був Васильєв, секретар ради Нової Каховки (секретар міськради Нової Каховки Дмитро Васильєв – ред.), його на чотири дні раніше, ніж мене, затримали, і досі він там. Теж живий, здоровий, слава Богу», – повідомив Шаповалов.

«Безкарність РФ» Голова Центру прав людини ZMINA  Тетяна Печончик  повідомила, що з 24 лютого її організація задокументувала 91 випадок зникнення людей на територіях, які захопила Росія. За даними правозахисниці, це ті кейси, які стосуються активних мешканців громад, зокрема, представників органів місцевого самоврядування, журналістів, активістів, волонтерів та інших. З них 46 є досі зниклими чи захопленими в полон, 43 звільнені та двоє знайдені загиблими. У центрі ZMINA стверджують, що найбільша кількість зниклих чи незаконно затриманих людей серед задокументованих випадків – з Херсонської області, де досі невідома доля щонайменше 20 активних членів місцевих громад.

Також, за даними правозахисної організації, щонайменше 12 осіб із задокументованих випадків насильницьких зникнень – із Запорізької області.

Печончик також зазначила, що практика застосування насильницьких зникнень до населення для Росії не є нова. Такі ж методи застосовувалися і в окупованому Криму, і на окупованій частині Донбасу, зауважує вона.

«Ця практика не є нова для Росії, адже коли вона окупувала Крим, коли розпочала війну на Донбасі, то на початку російського вторгнення теж відбувалося зникнення активістів, журналістів, і ці зникнення супроводжувалися катуваннями, психологічними погрозами, частину людей вдалося звільнити, частина не знайдена досі. Чому це відбувається знов? Тому що за насильницькі зникнення не було відповідальності для представників, зокрема, «кримської самооборони», які брали в цьому участь. Так само не було відповідальності в цілому за російську окупацію Криму, вторгнення до Криму. І саме ця безкарність Росії привела до нового витка війни» , – зазначила Печончик.

Що робити після полону? Координаторка напрямку «Проблема заручників в ОРДЛО» Медійної ініціативи за права людини  Тетяна Катриченко припускає, що українські відомства і правозахисні організації наразі знають не про всі випадки зникнень жителів півдня, оскільки через створення нових окупаційних адміністрацій люди часто не знають, куди їм звертатися.

«Ми можемо говорити, що такі міста, як Херсон, Каховка, Нова Каховка, – вони першими зустріли той удар, і першими люди, неочікувано для України, почали виходити на проукраїнські мітинги, виявляти свою проукраїнську позицію. За це частина і таких простих людей, і активістів були затримані, і вони (затримання – ред.) продовжуються. Я думаю, що це мова про десятки випадків, бо ми знаємо, що когось затримують, потім відпускають, когось ще шукають. Це ускладнюється тим, що утворюються окупаційні адміністрації, до яких у людей не те, що довіри немає, а навіть люди не бачать сенсу туди звертатися», – каже Катриченко.

Вона зазначила, що у випадку затримання або зникнення людини потрібно звернутися до українських відомств, які відповідають за облік і звільнення полонених – Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, СБУ, правозахисників.Також правозахисниця зазначила, що важливо працювати над встановленням осіб, які причетні до викрадень цивільного населення на окупованих територіях, щоби свого часу вони понесли відповідальність за скоєні злочини.

«Кожна людина, яка причетна до порушень прав людини, рано чи пізно буде покарана. Кожне прізвище людей, які причетні, має бути встановлене. На прикладі Донбасу ми можемо говорити, що ці імена відомі правоохоронним органам. Інша справа, що ці люди приховуються від українського правосуддя. Але були такі випадки, що людей затримували та осуджували, чому? Тому що люди думають, якщо у 2014 році вони були причетні, то у 2020-му про це ніхто не знає і не пам’ятає. Це неправда – всі імена причетних, якщо ще зараз невідомі, будуть відомі. Крім правоохоронних органів, є ще правозахисні організації, які займаються питаннями пошуку та встановлення прізвищ людей, що можуть бути причетними до таких порушень».

З огляду на бойові дії редакція не може отримати офіційного підтвердження про озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

• Генеральна асамблея ООН 7 квітня запланувала голосування щодо виключення Росії з Ради з прав людини на на тлі повідомлень про звірства військ РФ у війні проти України.
• Попри те, що українська влада і багато країн Заходу вказали на причетність РФ до воєнних злочинів в Україні, а супутниковими знімками факти вбивств цивільних були підтверджені, у Кремлі заперечили причетність російських військ до таких дій.

Масштабна війна Росії проти України  триває  із 24 лютого. Росія відмовляється називати своє вторгнення війною і наполягає, що це – «спеціальна військова операція» з метою «демілітаризації та денацифікації». Нині з обласних центрів окупований тільки Херсон, однак російська влада зайшла до кількох менших міст на півдні та сході України. Згодом почали з’являтися повідомлення про переслідування та викрадення проукраїнських активістів, журналістів та представників місцевої влади на територіях, контрольованих російськими військами.