ТОП-10 міфів про кліщів
5 лет назад 0
Про кліщів, сезон яких набирає обертів, існує ряд тверджень, правдивих лише частково або помилкових повністю. Таке незнання в ряді випадків може дорого обійтися здоров’ю.
Які ж помилки про ці павукоподібних просто невірні, а які присипляють пильність? І як захиститися від кліщів? Відповіді на ці питання знає Павло Дьяченко, старший науковий співробітник відділу нейроінфекцій Інституту епідіміології і інфекційних захворювань ім. Л. Громашевського.
Найстрашніший наслідок укусу – енцефаліт
Ні, а на території України – так і зовсім ні. У нашій місцевості енцефалітні кліщі – дивина: випадки зараження фіксувалися лише в Криму та крайньо-вкрай рідко.
Але є у нас не менше страшний “звір” – борелії: ними інфікований кожен третій, а то і кожен другий український кліщ! (Це залежить від регіону і особливостей сезону). Ці бактерії приводять до хвороби Лайма, яка небезпечна не менш масштабним ураженням організму: від хвороб серця до порушень в роботі центральної нервової системи, включаючи головний мозок.
Ознака того, що кліщ заразив – червоне кільце
Насправді при зараженні бореліями кільцеподібні почервоніння навколо місця укусу з’являється тільки в 70% випадків і лише через 1-3 тижні. Ще одна характерна ознака – підвищення температури – може бути відсутнім геть. А супутні відчуття можуть бути точнісінько, як при застуді: ломота в тілі і слабкість.
Надійна діагностика – наявність антитіл
На жаль, підступність хвороби Лайма ще і в тому, що діагностувати її не так просто. По-перше, так звані острофазні антитіла (класу М) з’являються в крові тільки через 3-4 тижні після зараження. По-друге, в 30-40% випадків аналіз може дати хибно негативний результат. Тому потрібно буде повторити аналіз через 20-30 днів після першого.
До слова, якщо кліщ вас, на жаль, вкусив ось буквально в минулі вихідні, а ви не звернулися до лікаря, то поспішіть до нього. Зараз можна запідозрити зараження за загальним аналізом крові: через 3-7 днів після заразного укусу знижується рівень гемоглобіну, підвищується кількість лейкоцитів і швидкість осідання еритроцитів.
У лісі або парку людина не була, хвилюватися нема чого
Багато хто думає, що кліщі звалюються на голову з дерев, причому особливо небезпечними вважаються дуби. Насправді ці павукоподібні живуть на траві і чагарниках, чекаючи свою жертву на висоті 40-60 см від землі, а таких рослин повно і в міських дворах.
Тому, якщо ви цього не знали і буквально годину тому йшли по тротуару, притискаючись до кущів, щоб обійти дуб, то привід для хвилювань є: гарненько огляньте кожну складочку одягу і всі ділянки тіла (включаючи голову).
Оглядати себе та інших треба кожні 1,5-2 години
Безумовно, кліщ, перш ніж упитися в людину, шукає містечко з більш тонкою шкірою, і на це йому потрібен час. Але ви не знаєте напевно, як близько до такого місця сяде на вас паразит. Скажімо, кліщ може відразу ж опинитися на рукаві, а то і на шиї, коли ви нахиліться до землі, щоб зав’язати шнурки. У такому випадку йому потрібно набагато менше часу, ніж дві години, щоб доповзти до ліктьового згину або впитися в шию. Тому оглядати себе і інших краще кожні 20-30 хвилин. І обов’язково ще раз – після повернення з пікніка додому.
Якщо витягнути кліща швидко, він заразить менше
Керуючись такими міркуваннями, багато хто намагається витягти кліща самостійно, адже до лікаря від лісу – далеко не одна хвилина їзди. Правда виглядає інакше: бактерії, якщо кліщ ними заражений, він передає людині з першим же укусом. Звернутися за допомогою лікарі закликають з іншої причини: якщо людина інфікована, потрібно якомога швидше почати лікування – це знизить ймовірність ускладнень. Зрозуміти, чи заражена людина, можна, якщо провести аналіз вмісту черева кліща – це резервуар патогенних мікроорганізмів. А тільки професіонал гарантовано витягне паразита, що не роздавав.
Якщо кліщ розчавлений, до лікаря звертатися не треба
Якщо при самостійному добуванні кліщ розчавлений, більшість людей вирішує, що до лікаря йти нема чого, мовляв, який сенс – заразність паразита вже не визначити, будемо вірити, що пронесло. Але наслідки зараження бореліями настільки великі, що краще пройти нехай і даремно призначений курс лікування: непотрібні препарати зашкодять організму менше, ніж нелікований бореліоз. І ефективну схему терапії зможе порадити досвідчений лікар.
Немає укусу – значить, немає ризику заробити енцефаліт
Тобто, якщо ви шанувальник сільського сиру і парного молочка. Справа в тому, що якщо кліщ заразив корову або козу, то енцефалітний інфекція міститься не тільки в крові тварин, але і в їх молоці. І якщо любителів стейків з кров’ю серед нас небагато, то сир з села прагнуть купувати багато – особливо ті, хто веде здоровий спосіб життя.
Кип’ятять молоко з ринку теж не все. Тим часом в коров’ячому молоці вірус кліщового енцефаліту зберігається два тижні, в козячому – не менш семи днів, а в сирі і сметані – до двох місяців.
Як вже було сказано, енцефалітні кліщі в Україні – рідкість. Проте в поодиноких випадках, крім Криму, вони зустрічалися в північних частинах таких областей, як Київська, Чернігівська, Волинська, Сумська та Житомирська.
Наносити репелент на шкіру не можна – це токсично
Це правда лише частково. На шкіру не рекомендується наносити репеленти на основі перметрину – ця речовина більш агресивна, ніж інші, і може негативно відбитися на функціях нервових клітин людини. Зате їй немає рівних у відлякуванні паразита, тому наносьте їх на одяг. На тіло можна наносити засоби на основі діетілтолуаміду.
Є репеленти, які містять обидва компоненти. Але краще використовувати ці речовини окремо (тобто два препарати): вони мають різний термін зберігання і, як вже було сказано, різний вплив на людський організм. Якщо ж кропити універсальними засобами тільки одяг, захист від кліща буде менш ефективною.
Від ураження кліщем врятує вакцина
У рекламних проспектах приватних клінік пропонується вакцинація, яка врятує від наслідків укусу цього паразита. Вартість послуги – близько 450 грн, ціна самої вакцини в аптеках – від 200 грн. Але щеплення убезпечить від хвороби, якщо йдеться про кліща енцефалітного, який в Україні, як уже було сказано, скоріше екзотика. А ось від бореліозу (хвороби Лайма) вакцинації не існує.