Як “культурно” крадуть на Херсонщині

Інтерв’ю з начальником управління з питань фізичної культури і спорту обласної державної адміністрації у 2014-2017 роках  Семченком Юрієм Олександровичем .

Маючи  тривалий стаж роботи в обласному управлінні спорту (більше 15 років), сьогодні Ви в ньому вже не працюєте.  Що стало причиною Вашого звільнення?

Дійсно, в обласному управлінні спорту я працював 15 років. Спочатку спеціалістом, потім очолював сектор, 7 років обіймав посаду заступника начальника, а з грудня 2014 по листопад 2017 року – начальника управління.

У листопаді минулого року був переведений на посаду начальника відділу, на що, чесно кажучи, дав згоду, оскільки сподівався, що таке кадрове рішення не зашкодить діяльності управління.

Звичайно, можна було б відразу звільнитись з управління, але гадаю, що не мав права так різко покинути сферу, якій віддав 15 років свого життя. Тим більше, що в той час ми працювали над доволі серйозними питаннями, зокрема внесенням змін до програми обласних стипендій, доопрацюванням проекту обласної програми розвитку фізкультури і спорту на 2018-2021 роки, готувались до прийому річного звіту та ін.

Тому я вирішив не звільнятись з управління до призначення нового керівника, після чого, в залежності від його персони, професійного бачення та налаштування, прийняти рішення про можливість, чи не можливість, подальшої роботи в управлінні. Як виявилось, це стало не можливим.

Отже офіційною підставою мого звільнення є угода сторін (між роботодавцем і працівником – від ред.).

Реальна ж причина – не бажання працювати в державному органі, який, втратив важелі впливу на ключові процеси, що відбуваються у спортивній  сфері та не впливає на прийняття рішень з принципових питань.

У ситуації, коли у сфері спорту ОДА перебуває в іміджевому провалі, працювати в профільному управлінні на будь-якій посаді для мене є не прийнятним.

Щоб не бути голослівним і щоб моя думка не виглядала маніпуляцією наведу приклади.

По-перше, більшість пропозицій ОДА, що направляються в обласну раду стосовно фінансування з обласного бюджету тих, чи інших організацій, закладів або заходів не сприймаються і «розбиваються» ще на етапах розгляду їх постійним комісіями, у першу чергу так званою гуманітарною комісією.

Так неодноразово було з пропозиціями щодо фінансування фізкультурно-спортивних товариств («Динамо», «Колос», «Спартак», «Україна» – від ред.), спортивних шкіл цих товариств, спортивних заходів та ін.

Натомість з легкістю виділяються кошти просто за клопотаннями керівників спортивних закладів, причому не завжди комунальних, які направляються в облраду в обхід ОДА.

При цьому ОДА не проявляє, як мала б на мій погляд, належної принциповості та покірно сприймає нічим не вмотивовані відмови без боротьби та навіть спроби постояти за свої інтереси, свій авторитет, довести власну позицію.

По-друге, без урахування думки ОДА, обласною радою в односторонньому порядку приймаються рішення про ліквідацію або створення комунальних спортивних закладів. Думаю багато хто пам’ятає ситуацію з обласними центрами «Інваспорт» та «Спорт для всіх», зберегти які вдалося тільки завдяки активності спортивної спільноти та втручання високопосадовців із Києва.

Наступне. Без погодження з ОДА створюються нові установи. Найяскравішим прикладом такого ігнору є «народження» у вересні минулого року палацу спорту, який проіснував в особі директора і бухгалтера до квітня цього року, «спаливши» на зарплату 100 тис грн. бюджетних коштів.

У цьому ж списку і комплексна ДЮСШ «Динамо», і ДЮСШ з вільної боротьби «Колос», і комунальне підприємство «Обласний центр хокею», рішення про створення яких приймались обласною радою на власний розсуд  і всупереч пропозиціям ОДА.

Я не коментую зараз доцільність цих рішень. Наскільки вони правильні і продумані. Це окрема розмова, не сьогодні. Я веду мову про підходи і процедуру прийняття цих рішень.

Далі. Облрада не тільки не обговорює з ОДА кандидатури на посади керівників комунальних спортивних закладів, а навіть не повідомляє про наміри кадрових змін.

Як приклад, ніхто не питав ОДА коли призначали директорів або в.о. директорів того ж палацу спорту, вищого училища фізкультури, школи вищої спортивної майстерності, центрів «Спорт для всіх» та «Інваспорт», КДЮСШ «Динамо», ДЮСШ з вільної боротьби «Колос», КП «Обласний центр хокею», хоча всі вони підпорядковані обласному управлінню спорту, а процедура погодження призначення керівників на посади є обов’язковою з точки зору законодавства.

От і виходить, що рівень управлінського впливу ОДА на ці заклади, не говорячи вже про її профільне управління, зведений до мінімуму.

Не стало винятком і відкриття у вищому училищі фізичної культури відділень дзюдо, футзалу, хокею з шайбою. Нонсенс, але думка ОДА в цих питаннях знову ж нікого не цікавила.

Отже, як бачимо, домінуючим органом, який диктує сьогодні правила і умови  в політиці розвитку спорту в Херсонській області є обласна рада. Вона передавила ОДА і в прямому сенсі перебрала на себе базові розпорядчі державні функції. Раніше, в силу професійних переконань, я з цим категорично не погоджувався. Зараз же, розуміючи першопричину такої ситуації, вважаю правильним, оскільки важливі, центральні процеси має очолювати сильний лідер.

Ви назвали достатньо прикладів втрати сьогодні ОДА реальних важелів впливу на розвиток спорту в нашій області.

Чи не вважаєте Ви, що Ваше перебування на посаді начальника обласного управління фізкультури і спорту заважали розвитку такого становища?

Буду граничного відвертим. Коли я розмірковую, що стало причиною такого антирекорду ОДА за кількістю прийнятих рішень у спорті без неї або за її формальної ролі, в моїй уяві вимальовується такий собі трикутник дійових осіб, де з одного боку сильний, принциповий,  цілеспрямований керівник обласної ради, який добре орієнтується  в питаннях спорту, ставить амбітні плани і не зважаючи ні на що рішуче йде до їх реалізації.

З іншого боку голова ОДА, який начебто й хоче щось зробити корисне у спортивній сфері, але не готовий сьогодні до радикальних, рішучих дій. На моє глибоке переконання він не виправдано покладається на думку не професійних, випадкових людей з дуже вузьким світоглядом, часто самодурів і популістів, а часто просто шахраїв.

Одним із таких персонажів і напевно самим впливовим на голову ОДА є так званий третій суб’єкт мого уявного трикутника – депутат обласної ради, поки ще голова постійної комісії обласної ради з питань міжнаціональних відносин, культури, науки, освіти, молодіжної політики, фізичної культури та спорту, курортно-туристичної діяльності Володимир Шадрін –  звичайний вискочка, якого ще кілька років назад ніхто й не знав у спортивному суспільстві, але надзвичайно настирливий, із завищеними амбіціями, цинічний і зухвалий.

Чим продиктована така оманлива довіра або навіть залежність голови ОДА від Шадріна широка громадськість напевно дізнається пізніше або не дізнається взагалі.

У мене ж завжди були принципові розбіжності з Шадріним у поглядах на більшість питань розвитку херсонського спорту, про що я відкрито заявляв на всіх рівнях, у тому числі і на комісії облради, яку очолює цей індивідуум.

Тож знаю достеменно, що рішення про моє звільнення з посади начальника управління приймалося під шаленим тиском Шадріна, що було для мене цілком очікуваним, адже – це банальна помста з його сторони.

Але найгірше те, що під його тиском чи впливом прийнята величезна  кількість шкідливих для херсонського спорту рішень, які ще довго треба буде виправляти.

Сьогодні вселяє віру те, що цього підступного і корумпованого народного обранця «розкусили» в колі колег – обласній раді й більше не покладаються безоглядно на його «дбайливі» поради і бачення.

Свідченням цього є висловлена недовіра Шадріну членами постійної гуманітарної комісії обласної ради, яку він очолював з початку нинішньої каденції облради.

Дуже сподіваюсь, що на черговій сесії весь депутатський корпус підтримає рішення своїх колег із гуманітарної комісії та позбавить цього комбінатора повноважень голови комісії, що на мій погляд, треба було зробити уже давно.

Дещо раніше оцінку діям Шадріна дали і члени Херсонського обласного підрозділу Національної федерації самбо України, які висловили йому недовіру і прогнали поганою мітлою з посади керівника цієї організації.

Як бачимо все більше і більше людей розуміють справжню сутність Шадріна, його цинічні наміри. От тільки в ОДА до цього часу не можуть зрозуміти з ким мають справу, а можливо не хочуть.

Існує думка, що нібито «офіційною» причиною звільнення Вас з посади начальника управління (переведення на нижчу посаду в цьому ж управлінні) ще у листопаді минулого року були Ваші радикальні дії з реформування веслувальних видів спорту і великий резонанс в суспільстві від цього.

Що це були за дії? Чи не жалкуєте ви про них?

Дійсно і це не секрет, що «пропозиція» мені перейти з посади начальника управління на нижчу посаду пов’язана зі спробою реорганізації двох не ефективних спортивних шкіл, які культивують веслувальні види спорту. Інформація про ті події потрапила в розпорядження преси і достатньо, на мій погляд, була висвітлена ЗМІ.

Чи жалкую я про свої дії? Так! Але виключно через те, що не вдалося реалізувати намічені задуми і зрушити з місця ситуацію у веслувальному спорті Херсонщини. Поясню чому.

Будь хто, з обізнаних в історії херсонського спорту людей або той, хто хоч  трохи цікавиться його здобутками, розуміє наскільки втрачені сьогодні наші позиції у веслувальних видах спорту. Видах, які історично для Херсонської області були найбільш результативними, якими ми завжди пишалися.

Призові місця херсонських веслувальників на Олімпійських іграх – це, нажаль, надто давня історія.

Так, сьогодні ми маємо здобутки у веслуванні академічному на світових і Європейських першостях, але переважно у молодіжному та юніорському спорті. Про веслування на байдарках і каное цього сказати не можна практично взагалі.

Тож всі говорять, треба щось робити, виправляти ситуацію. А от що робити? Це питання давно уже без відповіді.

Справжні ж фахівці розуміють, що у цій ситуації потрібні, можливо, жорсткі підходи та не популярні управлінські рішення. Але на ці рішення ніхто не наважувався. Я ж наважився і цілком очікувано зіткнувся з величезним спротивом брехунів і дармоїдів. А от розуміння і підтримки з боку свого вищого керівника не отримав. Але про все по порядку.

Не вдаючись у подробиці, відповідально заявляю, що обласним управлінням спорту у 2016-2017 роках була проведена велика підготовча робота за участю, наголошую, не популістів і болтунів, а справжніх спортивних фахівців. Було проаналізовано всю систему підготовки  херсонських веслувальників від низової ланки – спортивних шкіл  до спорту вищих досягнень – школи вищої спортивної майстерності і збірних команд України.

Результат цієї роботи було представлено 20 жовтня минулого року на знаковому, на мій погляд, засіданні постійної робочої групи з контролю та координації розвитку веслувальних видів спорту під головуванням заступника голови ОДА Андрія Балоня.

До складу робочої групи входили найавторитетніші  фахівці веслувального спорту та керівники зацікавлених установ і організацій.

На цьому зібранні було представлено ґрунтовний аналіз розвитку веслувальних видів спорту в області в цифрах і фактах. За конкретними показниками була доведена роль і значення кожного суб’єкта цієї системи (спортивної школи, ВУФК, ШВСМ, ФСТ – від ред.) в загальному об’ємі  результатів херсонського веслування.

Дехто потім говорив про не об’єктивність інформації, не правдиві дані, але все це було на рівні балачок і писанини у фейсбуці. Жодного офіційного спростування до управління не надійшло, бо його просто не могло бути.

Отже на підставі цієї масштабної аналітики і були запропоновані заходи антикризового характеру. Був сформований план, який передбачав комплекс невідкладних дій, виконання яких дозволило б не зашивати діри, а реально здвинути дане питання з мертвої точки.

Це стосується і спортивних баз, і кадрів, і фінансування. Але почати пропонувалося саме з низової ланки – спортивних шкіл. І що вкрай важливо, спортивних шкіл обласного значення, які є найбільш чисельними за учнівським і тренерським складом, потужними за обсягами фінансування та, виходячи з цього, мають бути базовими у формуванні спортивного резерву області.

Першою і невідкладною позицією, навколо якої на засіданні робочої групи розгорнулась гостра дискусія, була рекомендація голові ОДА об’єднати дві обласні веслувальні спортивні школи (ДЮСШ № 2 та ДЮСШ з веслувальних видів спорту – від ред.).

Підставою для такого рішення було беззаперечне визнання діяльності цих спортшкіл низькоефективним, а обсяг витрат обласного бюджету, який спрямовувався на їх фінансування – не раціональним і не виправданим.

На цьому засіданні було прийняте відповідне протокольне рішення, за яке проголосували 13 і 15 учасників засідання. Щоправда потім підписати протокол зважились не всі з тих, що голосували «за». Але нехай це буде на їх совісті.

Факт залишається фактом. На самому засіданні більшість присутніх висловили переконання, що запропоновані структурні зміни забезпечать ефективне використання коштів обласного бюджету, які виділяються на спорт і з’явився шанс розірвати замкнуте коло та створити передумови для суттєвих позитивних зрушень у веслувальному спорті Херсонщини.

Але для реалізації запропонованих заходів необхідні були рішучі дії, на які, як виявилося потім, забракло політичної волі керівника ОДА.

Хоча, слід відмітити, що лист на адресу Мінмолодьспорту з клопотанням погодити об’єднання зазначених вище спортивних шкіл голова ОДА все ж таки підписав. А Міністерство, у свою чергу, дало згоду на таку реорганізацію, що свідчить про правильність тих намірів.

Також думаю варто зауважити, що намагання навести лад в роботі двох найпотужніших за обсягами фінансування веслувальних спортивних шкіл області у жовтні минулого року були вже третьою спробою. Перші дві закінчились нічим у 2016 році. Тоді нам сказали, що це питання слід ретельно підготувати і винести на розгляд широкого кола професіоналів. Переконаний, що під час останньої спроби ми виконали це завдання, оскільки наші пропозиції були підтримані робочою групою, склад якої важко уявити більш професійним, авторитетним і представницьким.

З Ваших слів стає зрозумілим, що провести реорганізацію двох не ефективно працюючих спортивних шкіл Ви намагалися тричі. Перші два рази, як і останній, були не вдалими. Керівник ОДА не підтримував таких ініціатив. Чи усвідомлювали Ви можливі наслідки такої мабуть надмірної настирливості, коли готували третю спробу?

Так, звичайно, я розумів всі можливі для себе «перспективи». Але я свідомо пішов на цей крок тому, що був на сто відсотків переконаний у правильності цих дій і все ж таки розраховував на конструктивну, виважену позицію свого керівництва, а не на поведінку під диктовку недолугих діячів.

Тоді, через примітивні і безпідставні звинувачення у соцмеражах, за якими стоїть групка популістів та маніпуляторів на чолі з Шадріним, ми втратили можливість припинити деградацію херсонського веслування.

Звичайно, деякі колеги відмовляли мене від таких повторних радикальних кроків. Але я діяв виключно в інтересах херсонського спорту і сьогодні мені не соромно дивитись людям у вічі. А от працювати в такій слабкій ОДА я не хочу і не буду.

А що сьогодні відбувається в цих спортивних школах? Чи є зрушення в яку-небудь сторону?

Зараз в деталях, як рік тому, я не готовий дати оцінку ефективності нинішньої роботи цих шкіл. Але загальна картина не змінилась, адже не змінились дійові особи і підходи.

Як і раніше на вітер ідуть бюджетні кошти, за які сьогодні уже ніхто не питає. Вдумайтесь, більше 6 млн. грн. спрямовується на два спортивні заклади з майже нульовим коефіцієнтом корисної дії у розумінні виконання ними своїх основних функцій.

Однак, як бачимо, така ситуація всіх влаштовує.

Перш за все, влаштовує ситого директора ДЮСШ № 2 Черніченка О.В., який украв з бюджету майже 200 тис. грн, що було майже доведено в суді, проте уник відповідальності, спихнувши все на бухгалтера. Сьогодні цьому профнепридатному керівнику ніхто і ніщо не заважає далі абсолютно безконтрольно дерибанити бюджетні кошти.

Влаштовує це і окремих тренерів – ледарів і дармоїдів, які під прикриттям Черніченка О.В. звикли успішно імітувати роботу без учнів на заняттях, без результатів, але в будь-яку хвилину готові виступити з лозунгами на захист свого безтурботного існування.

Влаштовує це і батьків учнів так званого спецкласу ЗОШ № 34, які завдяки тому, що всі записані у групи ДЮСШ № 2, отримують у школі дворазове на день харчування. При цьому займатись спортом усім не обов’язково. Головне, треба знати прізвище свого гіпотетичного тренера і з’явитись на тренування у разі несподіваної перевірки.

І все це відбувається в той час, коли без копійки бюджетних коштів функціонує спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з веслування на байдарках і каное ФСТ «Україна» (єдина із веслувальних спортивних шкіл області має статус «спеціалізована», «олімпійського резерву» – від ред.).

В цій школі працюють фахівці зі світовим ім’ям, тренери, визнанні не тільки в Україні, а й за її межами – триразовий олімпійський чемпіон, заслужений майстер спорту СРСР Чухрай Сергій Олексійович, заслужений тренер СРСР, України, тренер олімпійського чемпіона Сергія Пострехіна та багатьох інших видатних спортсменів Колибельников Олександр Іванович.

В цій школі немає «приписаних» учнів, примарних тренерів, але є спортивні результати, про які іншим і не снилось.

Ця школа довела своєю роботою, що заслуговує на підтримку із бюджету втричі більше ніж ДЮСШ № 2 та ДЮСШ з веслувальних видів спорту разом взяті.

Але більше не піднімаються питання розвитку веслувальних видів спорту, тим більше ефективності роботи веслувальних спортивних шкіл. Торкатися болючої теми відтепер табу. Нехай все залишається як є і якось  воно буде.

 А як на мене, замовчувати проблему, це злочин.

Якщо нічого не робити, вся існуюча система скоро завалиться і піде коту під хвіст, а ми й далі будемо перейматись дописами у фейсбуці і боятися не популярних, жорстких, але дієвих рішень. Рішень, які зроблять систему сильнішою і повернуть херсонському веслуванню гідне місце в світовій еліті.

В ЗМІ та соцмережах багато публікувалось інформації про обласну програму стипендій для спортсменів. Називали її великим успіхом і пов’язували з майбутнім стрімким ростом спортивних результатів на найвищому рівні.

На Вашу думку ця програма дійсно є настільки прогресивною, що здатна кардинально змінити херсонський спорт, його результати?

Безумовно, це надзвичайно дієва і корисна програма, яка передбачає адресну фінансову підтримку кращим представникам гуманітарної сфери області, зокрема спортсменам і тренерам, у вигляді щомісячних та одноразових стипендій.

Але сьогодні програма вкрай потребує коригування, адже стала предметом афери, яку провернув пан Шадрін і в діючій редакції не несе того концентрованого акценту, який необхідний херсонському спорту. Що я маю на увазі?

На двох останніх сесіях 01 червня та 27 липня обласна рада голосувала за зміни до програми щодо запровадження обласних стипендій. Із цими змінами, як було заявлено, мали б суттєво покращитись умови їх призначення у збільшених розмірах.

А розміри щомісячних стипендій в цьому році дійсно зросли.

Так, на 2018 рік програма передбачає їх у сумі по 10 тис грн. на місяць, на 2019 рік – по 12 тис грн. Але такі стипендії призначаються не всім тридцяти спортсменам, а тільки кращим п’яти, так званій елітній групі. А от хто може потрапити до цієї еліти і є предметом підступної махінації Шадріна.

Особливо підкреслюю, що ініціатива створити елітну групу стипендіатів зі збільшеним розміром виплат виникла ще у минулому році. Походила вона (ініціатива – від ред.) від управління фізкультури та спорту ОДА і була всебічно підтримана спортивним активом області.

За задумкою ініціаторів елітна група стипендіатів мала б формуватися виключно із найкращих представників олімпійського спорту. Адже в області уже давно на всіх рівнях лунають заклики до активних, конкретних кроків задля відродження олімпійської слави Херсонщини, завоювання нашими спортсменами медалей на Олімпійських іграх.

З урахуванням саме цих пріоритетів було підготовлено проект відповідних змін до програми стипендій, які обласна рада затвердила на сесії ще у червні 2017 року. Тож мети було досягнуто.

Але уже в цьому році за наполяганням спортивної спільноти програму знову взялися змінювати, зокрема уточнювати критерії відбору спортсменів до елітної групи. Цим і скористався Шадрін для своєї підлої оборудки.

Справа в тому, що останні (цьогорічні – від ред.) зміни до програми неодноразово розглядались створеною при управлінні спорту ОДА робочою групою із числа провідних спортивних фахівців, авторитетних представників спортивних закладів та організацій. В підсумку робоча група схвалила нову редакцію програми, але зберегла її принципову норму: елітна група стипендіатів може бути сформована тільки із представників олімпійського спорту.

Далі (у травні цього року) зміни до програми розглядались на засіданні головного дорадчого органу голови ОДА у сфері спорту – координаційної ради з питань розвитку фізкультури і спорту в області і були підтримані там більшістю присутніх. Але тут уже спрацьовував підступний прийомчик Шадріна, який у кримінальному законодавстві називається підробленням документів чи фабрикуванням матеріалів.

Чому? А тому, що більшість із учасників того сумнозвісного засідання коордради і не здогадувались, що голосують не за документ, схвалений попередньо робочою групою фахівців, а за фальшивку, переписану за день до того Шадріним з допомогою обласного управління спорту.

Як наслідок, прийняті 01.06.2018 обласною радою намальовані Шадріним і Ко зміни до програми  не на жарт здивували спортивну спільноту області.

І не тільки тому, що рада затвердила безграмотний документ, який через арифметичні помилки, сформульовані по різному назви одних і тих же видів стипендій у різних таблицях, дублювання окремих норм положень та ін., не піддається ні логічному поясненню, ні послідовності. Все це дрібниці, так звані технічні недоліки, що суттєво не впливають на головну мету програми, а свідчать про низький професійний рівень службовців, які її готували.

Головною бідою зміненої програми є її норма, яка дозволяє до елітної групи стипендіатів включати крім представників олімпійського спорту, і паралімпійців, і дефлімпійців (спортсменів-інвалідів – від ред.). При такому об’єднанні стратегічне завдання підтримки саме олімпійських видів спорту зводиться нанівець і головна ідея змін до програми йде коту під хвіст.

Отже, дякуючи Шадріну і обласному управлінню спорту, на сьогодні програма є скоріше профанацією, ніж дієвим кроком до якісних змін в олімпійському спорті Херсонщини.

Факти і події, які Ви щойно оприлюднили, відбувалися у червні-липні цього року, тобто до Вашого звільнення з управління. Тож, перебуваючи на посаді, хай і не начальника управління, Ви могли б не допустити того свавілля, що мало місце при прийнятті змін до обласної програми стипендій. Чи не так?

Ні не так. З 9 квітня по 20 серпня (день мого звільнення) я знаходився у довготривалій відпустці.

Цікавитись моєю думкою з тих, чи інших питань нинішнє керівництво управління не вважає доцільним. І я розумію чому. Адже для мене є абсолютно не прийнятним загравання з депутатом Шадріним, безвольне потурання його безглуздим і шкідливим для спорту оборудкам, що, як бачимо, широко практикується моїм наступником.

Таким чином про всі ці махінації я дізнався уже після їх втілення в життя і завадити цьому у мене не було жодної можливості.

Чи могли б Ви дати оцінку діяльності нинішнього керівника управління і що б Ви порадили, або що вважаєте за першочергове в роботі управління спорту ОДА на сьогодні?

Оцінку своєму наступнику давати не буду. Це було б неетично з мого боку.

Тим більше, що це людина у спорті не нова і його ділові, професійні, морально-етичні якості всім добре відомі.

Окремих теперішніх аспектів його діяльності я торкнувся у нашій бесіді. Скажу чесно, я собі такого б не дозволив. Але будь-які справи будуть оцінені з часом.

Стосовно завдань для управління, пріоритетними вважаю наступні.

Необхідно знову в терміновому порядку ініціювати зміни до програми обласних стипендій, повернувшись до норми, що передбачає формування елітної групи стипендіатів виключно із представників олімпійського спорту.

Такий підхід в жодному разі не обмежує чи применшує значення для області паралімпійського і дефлімпійського спорту.

Заяви ж окремих діячів про посягання на рівноправність паралімпійців та дефлімпійців з олімпійцями є нічим іншим, як професійною недолугістю або ж пустим популізмом, оскільки програма стипендій передбачає матеріальне стимулювання представників і тих, і інших видів спорту на рівних умовах та в аналогічних розмірах. Це стосується як щомісячних, так і одноразових стипендій. І виключенням у цьому має бути тільки принцип формування елітної групи стипендіатів.

Це зрозуміє та належним чином оцінить цільова аудиторія – справжні професіонали і патріоти херсонського спорту.

Всім іншим треба збагнути, що обласні стипендії є не стільки фінансовою винагородою, скільки мотивуючим фактором до повної подальшої самовіддачі для досягнення максимально можливих результатів. І саме головне, досягнення результатів для Херсонської області.  Адже, ні для кого не секрет, що впродовж багатьох років з області не припиняється відтік спортсменів високого класу. Тільки у 2016-2017 роках Херсонщину покинули близько 20 провідних спортсменів. І всі вони представники олімпійських видів спорту. В паралімпійських і дефлімпійських видах спорту про такі випадки мені не відомо.

Я з глибокою повагою ставлюсь до спортсменів-інвалідів, схиляюсь перед їх силою волі і прагненням до перемоги, але рятувати сьогодні треба спорт олімпійський!

Якщо стратегічним завданням для Херсонщини є відродження олімпійської слави, то й у програмі обласних стипендій акценти мають бути розставлені відповідним чином.

Наступне. Думаю варто уже «домучити» проект обласної комплексної програми розвитку фізкультури і спорту та подати її нарешті на затвердження в обласну раду.

Ця програма підготовлена управлінням ще у минулому році. Вона має сучасні загальнодержавні стандарти і містить всі необхідні базові заходи для належного функціонування сфери. А придумувати мислимі й не мислимі правки можна до безкінечності, тільки це нічого корисного не дасть.

До того ж програма є вкрай необхідною хоча б для можливості почати фінансування з обласного бюджету харчування учасників всеукраїнських змагань, участі спортсменів області у навчально-тренувальних зборах збірних команд України та міжнародних змаганнях.

Судячи з організованих управлінням і Шадріним махінацій, про які я згадував раніше, між ними склалися прекрасні стосунки. Тож  недолугі й абсурдні присікування до програми з боку Шадріна, я думаю, уже в минулому. Головне, щоб начальник управління при розгляді програми на комісіях обласної ради не відхрестився від неї, як він це зробив у травні цього року, вже два місяці як перебуваючи на посаді.

Далі, на мій погляд, треба все ж таки замислитись, куди ми рухаємось у веслувальних видах спорту.

Якщо забракло волі навести порядок у діяльності спортивних шкіл, припинити розкрадання та розпорошення бюджетних коштів, відкрити обличчя аферистів, шахраїв і самодурів, то треба знайти в собі сили і зробити, принаймні, два корисних кроки для херсонського веслування, доцільність яких є очевидною навіть в очах не зовсім обізнаних у спорті людей.

По-перше, передати водноспортивну базу ДЮСШ № 2 в оперативне  управління Вищому училищу фізичної культури, в якому на відділеннях веслування академічного та веслування на байдарках і каное навчається понад 100 учнів, а власних спеціалізованих споруд для занять немає, що змушує спортсменів і тренерів поневірятись по орендованим об’єктам. І що не менш важливо, така зміна користувача базою дозволить привести її у належних санітарно-технічний стан.

По-друге, необхідно зробити все можливе і не можливе для включення спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з веслування на байдарках і каное ФСТ «Україна» до мережі закладів, що фінансуються з обласного бюджету. Це дасть можливість зберегти  спортсменів, а головне, тренерів, здатних вивести перспективних вихованців на найвищій рівень спортивної підготовки.

В іншому випадку  херсонському веслуванню на байдарках і каное нічого не світить, крім поступового просідання вниз.

Також ні в якому разі не можна забувати про розвиток фізкультури і спорту в районах, містах, об’єднаних територіальних громадах.

Ще в першому півріччі минулого року управління провело масштабну інвентаризацію сфери, за результатами якої було сформовано інформаційну базу забезпечення кадрами, спортивними спорудами, фінансуванням у розрізі кожної місцевої ради. На підставі цих даних ми підготували перспективні плани розвитку фізичної культури і спорту для всіх районів, міст, об’єднаних територіальних громадах області. Цими планами, кожній місцевій раді було рекомендовано введення конкретної кількості посад спортивних фахівців, будівництво спортивних споруд та забезпечення фінансування.

Але нажаль, ці плани у своїй більшості не реалізовано. На сьогодні вони потребують актуалізації. Тож сьогодні вкрай важливо відновити цю роботу, сформувати оновленні перспективні плани та все ж таки домогтися їх виконання.

І на завершення рекомендував би якнайшвидше внести зміни до складу координаційної ради з питань розвитку фізичної культури та спорту в області, ввівши туди дійсно професіоналів сфери, а всяких бовтунів, диванних активістів і любителів селфі виключити.

Тільки тоді це буде дійсно ефективний дорадчо-консультативний орган голови ОДА, а не маріонетковий і кишеньковий Шадріна.

Взагалі, на моє тверде переконання для відновлення репутації ОДА в питаннях спорту необхідно перестати покладатись на людей «з вулиці». Треба змінити прибічників її керівника на справжніх професійних людей, прогнавши геть всю оточуючу його популяцію ідіотів,  у першу чергу Шадріна, всіх зручних і слухняних підлабузників. В іншому випадку херсонський спорт чекає ні що інше, як трансформація у гіршу сторону.

Якщо обласне управління спорту забезпечить реалізацію цих стратегічно важливих, на мій погляд, завдань, можна буде рік писати про досягнення у Фейсбуці та отримувати за це омріяні лайки.