У Держкіно прокоментували проблеми зростання української кіноіндустрії

1 год назад 0

Минулої неділі в Києві пройшла значуща для кіноспільноти конференція з проблематики прокату європейського кіно і діяльності кінотеатрів артхаусного типу, ініційована Міжнародною конфедерацією артхаусних кінотеатрів (CICAE — Art Cinema) в партнерстві з асоціацією "Європа Сінема" (Europa Cinemas).

Виступаючи на Форумі, керівник Держкіно України Філіп Іллєнко зазначив, що "від того, що українських фільмів стало більше, не стає більше глядачів. На жаль, цього року кожна окрема українська картина зібрала меншу касу, ніж минулого". Причина в тому, що релізи вітчизняних картин слідують один за іншим, і "у глядача є всього один тиждень на перегляд. Адже сьогодні українське кіно конкурує не з американським, а один з одним, від чого програють усі ", — повідомив глава кіновідомства.

Про це пише сайт Gazeta.ua.

Втішно, що в Держкіно усвідомлюють специфічну проблему зростання індустрії і системного підходу до її вирішення. Іллєнко прагматично припустив, що обсяг сьогоднішнього нашого ринку передбачає вихід 22-25 вітчизняних картин (на відміну від нинішніх 40), і кошти держбюджету необхідно спрямувати не на розширення виробництва, а на стимулювання підтримки муніципального кіно, промо картин або на боротьбу з мережевим піратством.

Однак, фактично практика української кінополітики свідчить про інше. В аналітичному огляді європейського "EU" "Кіноринок України: динаміка розвитку та загроза "радянізації"!"експерти вважають однією з головних проблем українського кіноринку неефективну політику держрегулювання, "коли на один глядацький фільм, який користується держпідтримкою, доводиться три-п'ять з провальним бокс-офісом". Але, при цьому, замість гнучкої зміни політики держпідтримки, держава намагається вирішувати проблему прямим регулюванням ринку, тиском на кінотеатри і прокатників у інтересах окремих компаній, тим самим повертаючи галузь до практики радянських часів, і стимулюючи корупційні ризики.

Не змінивши держполітики підтримки кіноіндустрії, її змісту і методів, важко розраховувати на те, що потенціал зростання вітчизняного кіно буде повністю реалізований. А можливості для зростання ринку є, і вони значні. Якщо оцінювати за кількістю квитків, проданих на одного мешканця, зараз в Україні цей показник дорівнює 0,6, а в сусідній Польщі — наближається до 1,5. Таким чином, в перспективі український кіноринок може вирости до 60-65 мільйонів квитків на рік, з 29 млн у 2017 році. І рано чи пізно це станеться, але хотілося б скоріше.