Херсонські експерти розповіли про особливості внутрішнього ринку сільгосппродукції області

3 года назад 0

Експертна думка з Віталієм Гапоновим

Чи задовольняє внутрішній ринок сільськогосподарської продукції херсонських аграріїв? Відповідає Олександр Паливода, директор Департаменту агропромислового розвитку ХОДА

 

  — Кому реалізують зараз продукцію херсонські агровиробники на внутрішньому ринку?

— Головним покупцем на внутрішньому ринку аграрної продукції залишаються посередники, які сформували власну логістику і зайняли цю нішу. Логістичні затрати складають велику частку від кінцевої ціни продукта (іноді до 40%), тому аграріям, які не мають досвіду в цьому питанні, іноді важко обійтися без послуг посередника. В основному це стосується дрібних виробників. Середнім і великим виробникам, які мають можливості формувати достатньо великі товарні партії, простіше вийти на кінцевого споживача – мережі маркетів або великі переробні підприємства. Проте в Херсонській області є переробники, які готові працювати із дрібними нерегулярними партіями.

— Який ринок аграрії назвали б ідеальним – стосовно ціни та умов реалізації?

— Стосовно ціни можна завжди посперечатися, оскільки звісно кожен виробник хотів би отримати найбільше. Але є певні об'єктивні вимоги  аграріїв до ринку. Ринок має бути: прогнозованим — з ціною, яку можна орієнтовно передбачити на найближчі півроку; з постійними чіткими правилами гри (які не змінюються щосезону разом із законодавством); на ринку повинна бути відсутня монополія. Такі умови будуть сприяти формуванню здорової конкуренції та справедливої ціни на агропродукцію.

— Як складються стосунки сільгоспвиробників із переробними підприємствами та з мережами супермаркетів?

— В Україні ще досі вибудовуються стосунки між виробниками та маркетами або переробниками. Головна проблема – невміння або відсутність звички дотримуватись контракту — як з однієї, так і з другої сторони. Аграрії скаржаться на  несвоєчасний розрахунок з боку переробних підприємств за поставлену сільгосппродукцію — затримки можуть тривати по кілька місяців. Переробники в свою чергу розповідають про зрив поставок сировини з боку аграріїв, внаслідок чого підприємства простоюють та зазнають збитків. Проблема стосунків агровиробників із мережевими маркетами – це занадто велика сума плати «за вхід», яку виставляють маркети (це легальна світова практика), інші виплати, як наприклад – плата «за полицю». Крім того сільгоспвиробники незадоволені умовами контрактів з супермаркетами, де пропонується  відтермінування оплати за поставлену продукцію — іноді відстрочка сягає 90 днів: на цей час оборотні кошти для аграрія «заморожуються», і це неправильно. В європейських країнах ці стосунки є більш цивілізованими, ми  теж до цього поступово приходимо, головна умова – готовність всіх учасників ринку працювати повністю в правовому полі.

— Наскільки херсонські сільгоспвиробники мріють вийти на європейський ринок?

— Далеко не всі. Вихід на зовнішні ринки завжди вимагає додаткової капіталізації виробництва – модернізації та сертифікації, крім того він потребує конкретних, достатньо великих товарних партій, які не всі можуть сформувати. Натомість є досить великий внутрішній ринок, який є відносно стабільним і прогнозованим. Більш того, є можливість збільшити цей ринок за рахунок збільшення обсягів переробки, запуску нових переробних підприємств.  На внутрішньому ринку є ще достатньо незаповнених ніш, чимало видів овочів та фруктів, якими можна зацікавити вітчизняного покупця: тобто є можливість знаходити свій напрям продукції і отримувати за неї достойну ціну.

— Як ви ставитесь до того, що херсонські споживачі їдять дорогу єгипетську картоплю, польські яблука, китайські огірки – чому так відбувається?

— Така ситуація виникає внаслідок сезонності продукцї. Нам везуть ранню полуницю чи картоплю, якої в нас ще немає, або фрукти та овочі взимку, які в нас не збереглися, і ми фактично до 6 місяців на рік споживаємо іноземну сільгосппродукцію. Відбувається це тому, що в Україні, зокрема на Херсонщині, не розвинена логістика зберігання продукції – немає в достатньому об'ємі спеціалізованих холодильників та сховищ, ще не опанували в достатній мірі ті технології, які б дозволяли зберігати не тільки овочі борщового набору, а й інші – більш вибагливі овочі та фрукти. Ми аграрний край, ми вміємо вирощувати, тепер потрібно навчитися зберігати, щоб в несезонний період реалізовувати продукцію за найвищою ціною. Інший напрям, який потрібно розвинути — вироблення тепличної продукції. Для херсонського клімату із теплими зимами та великою кількістю сонячних днів це досить перспективно. Гадаю, можна досягти того, щоб 12 місяців на рік ми споживали свіжу плодоовочеву продукцію суто власного виробництва.

читайте: Херсонцы страдают от отсутствия экспертного мнения — ищем решение


Подписывайтесь на "Новости Херсонщины" в Telegram!
Каждый день мы составляем рейтинг самых читаемых новостей для тех, у кого нет времени читать всё подряд.