Про зовнішньополітичні ілюзії українців

2 недели назад 0

Коли відомі українські журналісти заявляють про те, що Україна опинилась по той бік «залізної завіси» отримавши шанс стати «західним Берліном», то вони свідомо, або несвідомо вводять в оману більшість українців.

На відміну від України, ФРН, як і вся західна Європа, отримали масштабну економічну допомогу за «Планом Маршалла». До нашої ж країни колективний Захід скоріше за все застосовує «План Моргентау», направлений на деіндустріалізацію України та перетворення її в аграрну країну. Фактично, Україна для західної еліти є ресурсом для керованого конфлікту з РФ і що найбільш прикро, дуже дешевим ресурсом. Варто лише порівняти безпекову допомогу США для України, яка є суто символічною, та Ізраїлю котрий отримав за угодою підписаній 14 вересня 2016 року воєнну допомогу на 38 мільярдів доларів.

Розмови ж про те, що колективний Захід не надає масштабної економічної допомоги Україні із – за високого рівня корупції, нічого не варті. Оскільки Румунія, Угорщина, Чехія, Словаччина, Болгарія стали членами НАТО та ЄС коли в цих країнах існував достатньо високий рівень корупції. До речі, в Болгарії дотепер зберігається великий вплив олігархів на прийняття економічних та політичних рішень. Болгари навіть жартують, що в країні нема мафії тому що болгарська держава сама по собі – це мафія.

Показовим для України є також приклад післявоєнного розвитку Італії, де відбулось справжнє економічне диво, у результаті якого економіка країни перетворилась з аграрно – індустріальної на одну з одну з найбільш індустріалізованих в світі. Економічному розвитку Італії найбільше сприяла допомога США, завдяки чому вдалося відновити основні галузі промисловості. Високий рівень корупції та значне посилення в післявоєнний період мафіозних кланів не стали на заваді італійському економічному диву. Що дозволило Італії вийти на друге місце у Європі за середньорічними темпами зростання виробництва.

Створення ж антикорупційної інфраструктури в Україні потрібно Заходу перш за все не для боротьби з корупцією, а для зменшення впливу української еліти, яка заважає транснаціональним корпораціям отримати доступ до ресурсів. До чого призводить посилення впливу транснаціональних корпорацій в тій чи іншій країні, в якій не існують якісні правові інститути власності, коли держава регулює ринок і захищає конкуренцію, можна побачити на негативному прикладі Аргентини та Бразилії, де транснаціональні корпорації витіснили фермерів з сільської місцевості. Наслідком чого стала міграція мільйонів селян до великих міст, де вони вимушені були жити у занедбаних гетто. Міграція безземельних селян до мегаполісів призвела до збільшення тиску на міські ринки праці та значного зростання злочинності в містах.

Не можна оминути увагою і реформи відомого мексиканського політика Карлоса Саліноса. Під час його президенства відбулось прискорення темпів приватизації та була укладена угода з США NAFTA. Після проведення неоліберальних реформ в Мексиці, зайнятість в державному секторі зменшилась удвічі в період з 1988 по 1994 рік, наслідком чого стало збільшення безробіття, чим скористались мексиканські наркокартелі, збільшуючи свою чисельність за рахунок безробітного населення. Дуже прикметно, що зниження Мексикою митних бар’єрів призвело до того, що сільськогосподарська продукція зі США опустила ціни на зерно і іншу продукцію, із – за чого мексиканські сільськогосподарські товаровиробники не витримали конкуренції з американськими експортерами. Тож українці можуть побачити на прикладі Мексики, Бразилії та Аргентини до чого призводять неоліберальні реформи, які проводяться в інтересах ТНК.

Україна на відміну від Польщі, бюджет якої з 2004 року був поповнений Євросоюзом на суму 181 мільярдів євро, а з 2021 по 2027 рік наш сусід отримає з бюджету ЄС 160 мільярдів євро, не є стратегічно важливим партнером для колективного Заходу. Навіть в самій угоді про асоціацію між Україною та ЄС перспектива членства для нашої країни відсутня. Бо європейські еліти не зацікавлені у вступі України до ЄС.

Українцям, які сподіваються що Джо Байден вирішить всі проблеми нашої країни, варто усвідомити, що в США, ані еліта, ані звичайні громадяни не хочуть того, щоб їхня країна була «світовим поліцейським». В американському журналі про міжнародні відносини – Foreign Affairs, 23 березня вийшла стаття під назвою The New Concert of Powers, авторами якої є президент Ради по міжнародних відносинах Річард Хаас і професор Джорджтаунського університету Чарльз Купчан, в якій вони визнають, що два століття панування Заходу над світом, спочатку під керівництвом Pax Britannica, а потім під Pax Americana — закінчується. З їхньої точки зору, Захід втрачає не лише своє матеріальне панування, а й ідеологічну владу.

Якщо зняти «рожеві окуляри» то можна побачити те, як цинічно геополітичні гравці використали в своїх інтересах Україну. Американці використали нашу країну, як «наживку» для РФ, що дозволило США за рахунок введених санкцій послабити Росію та зменшити її вплив на ЄС. Росія незаконно анексувала Крим і окупувала окремі райони Донецької і Луганської областей, створивши ефективний інструмент «ДНР» і «ЛНР» для шантажування української влади та здійснення впливу на настрої в українському суспільстві. ЄС ввів обмежені квоти на більшу частину українського експорту, натомість отримавши повний доступ до нашого ринку. А що отримала Україна?

Україні потрібно перестати бути «наївною дівчинкою» яка дбає про інтереси Вашингтона, Брюсселя, Лондона, Москви, ставши нарешті «цинічною жінкою», яка подбає лише про свої власні інтереси.

Стефан Закревський
*Редакция может не разделять мнение автора материалов. Публикации подаются в авторской редакции.

 


Подписывайтесь на "Новости Херсонщины" в Telegram!
Каждый день мы составляем рейтинг самых читаемых новостей для тех, у кого нет времени читать всё подряд.