Херсонський художник Олександр Печерський розписав гарбузи у рамках проєкту «Насіння Поліни Райко»

Художник з Херсона Олександр Печерський розписав гарбузи у рамках проєкту "Насіння Поліни Райко". Цей проєкт заснувала громадська організація "Центр культурного розвитку "Тотем" у лютому 2024 року.

Про це повідомила кураторка проєкту  Олена Афанасьєва.

"Це виглядає дуже символічно, адже саме гарбуза давали українські дівчата небажаним залицяльникам. Херсонці "дали гарбуза" російським окупантам у 2022 році, і от тепер продовжують давати їм "культурного гарбуза", — говорить Олена.

Після підриву російськими військовими Каховської ГЕС , а більша частина її розписів – знищена водою, розказала Олена Афанасьєва, яка дружила з мисткинею і документувала її розповіді та малюнки до смерті художниці у 2004 році.

"Це стало справжнім шоком для людей, які багато років опікувалися творчою спадщиною Поліни Андріївни. Кілька місяців після трагедії я не могла про це говорити. У мене просили коментарі – а я не могла нічого сказати. Бо все очевидно. Проте згодом я зрозуміла, що цю гірку історію треба трансформувати у творчу енергію. Творчість самої Поліни Райко почалася через біль і втрати. Тому зараз вона для нас як ніколи раніше може стати живим джерелом натхнення. І це означатиме, що росіянам не вдалося ані знищити, ані відібрати у нас цю спадщину", — каже кураторка проєкту.

Більшість людей дізналася про Поліну Райко після трагедії. Про її творчість заговорили не лише в Україні, але й у світі як про спадщину, постраждалу від війни, говорить Олена Афанасьєва.

"Леопарди" Поліни Райко швидко стали принтами, які вдягають відомі акторки. Така видимість і впізнаваність – це добре, але разом з тим дуже хочеться, щоб для людей це були не просто "прикольні котики", а поштовх більше дізнаватися про саму Поліну. Бо якщо її леопардів називали "котиками", Поліна Андріївна сильно гнівалася і ображалася", — розповіла Олена.

До участі в проєкті запросили не лише херсонських митців, а й з інших регіонів України. За словами кураторки, "насіння Поліни Райко" має проростати скрізь. Надійшло понад 130 заявок. Зараз організатори проводять онлайн-воркшопи, під час яких розказують маловідомі факти та історії про Поліну Райко.

"Митці не лише відкривають для себе справжню художницю, але й генерують нові ідеї щодо перетворення спадщини, яка була фізично "прив’язана" до будинку в Олешках, на мистецькі практики", — розказала Олена Афанасьєва.

Проєкт "Насіння Поліни Райко" підтримали в рамках програми (re)connection UA 2023/24, що реалізується ГО “Музей сучасного мистецтва” та Ukrainian Emergency Art Fund (UEAF) у партнерстві з UNESCO і фінансують через Надзвичайний фонд спадщини UNESCO.

Хто така Поліна Райко Художниця народилася 1928 року в Олешках, де провела все своє життя. Вона почала малювати у дорослому віці. Однак саме після трагічних життєвих подій  —  смерті чоловіка, доньки, арешту сина та згодом його загибелі,  —  вона присвятила цьому життя.

Райко власноруч розписала будинок. Це один з яскравих прикладів українського наївного мистецтва (або ар брюту). Вона полюбляла малювати сюжети з фантастичними звірами, зображала свої сни, перемальовувала родинні портрети з фотографій, також вона використовувала сюжети, які відсилали до досвіду Другої світової війни; у її стінописах наявні й релігійні образи.

Поліна Райко померла у січні 2004 року в Олешках. Їй було 75 років.