Перша «карантинна» прем’єра на великій сцені театру в Херсоні

     
«Дванадцята ніч, або що захочете». Виставу за мотивами невмирущої п’єси Шекспіра Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша мав представити на суд глядача ще у міжнародний День театру. Але не склалося, плани зламав карантинний форсмажор. Змога відіграти заборговану прем’єру з’явилася тільки тепер, коли дозволено працювати сценам у приміщеннях. Тож служителі Мельпомени радо приймали глядача на головній театральній локації.

Погодьтеся, театральна класика в чистому вигляді вже давно рідкість. Все частіше споглядаємо переінакшений варіант літературних творів. Шедеври інтерпретують під сучасність, якщо не сказати, вподобання тих, хто приходить у театр, і часом про вибагливість не йдеться.

Людям завше хочеться легкості, свята, а не філософії. Що ж робити прихильникам глибоких постановок, істинного театру з місією нести мораль? Не інакше, як чекати, на достойну виставу. «Дванадцята ніч, або що захочете» – це чистий Шекспір, з його неповторними жартами і сюжетом, актуальним на всі часи. Кохання – тема вічна, тому й звучить на сценах різних країн, і не важливо, хто і де зараз при владі.

«Дванадцяту ніч» драматург №1 написав понад 400 років тому, а сюжет наче про сьогодення. Події відбуваються у вигаданій країні, такій собі Іллірії. Але нею, Іллірією може бути Італія чи Німеччина, Греція чи Україна, а, може й, далека Японія! Бо живуть там звичайні люди, зі своїми чеснотами, талантами, хибами, дивацтвами, мстивістю, заздрістю і все ж – добротою і вмінням любити.

— Обожнюю Шекспіра, тому що в нього завжди велика кількість підтекстів і нових значень. Ми намагалися взяти за основу саме ті, шекспірівські традиції, естетику театру тих часів. Сподіваюся, глядач оцінить те, що хотілось до нього донести , – розповів режисер-поставник вистави Євгеній Резніченко.

Немає сенсу переказувати сюжет вистави, бо ж Шекспіра читали всі!? Краще зупинимося на масштабності постановки, з першої сцени якої хочеться сказати – ну нарешті, нарешті велика сцена, побачення з театром тим, до якого ми звикли! Вичурні костюми і просто фантастичні зачіски.

А оркестр, він же супроводжує дійство на сцені протягом всієї вистави і, здається, грає свою, окрему роль, одну з найважливіших! До речі, музика для «Дванадцятої ночі» писалася спеціально, автор – Діана Янушевич. Сценографію зробила одеситка Анастасія Ільченко. З усього видно, вистава масштабна, і якби не карантин, постановка, яку почали готувати ще в січні, вже б збирала аншлаги.

Тетяна Проворова, Андрій Клочко, Руслан Вишнивецький, Євгенія Кірсанова, Ксенія Савельєва, Павло Костенко, Костянтин Рогань, Євген Гамаюнов – на сцені постав  майже увесь зірковий склад театру.

Чи варто сумніватися, що улюбленці публіки вміють «запалити», а Шекспір – так Шекспір!

МАРИНА САВЧЕНКО, Новий день