Росіяни на Херсонщині «рятують» річку Каланчак: що відбувається в екосистемі зараз

2 недели назад 0

Район.СкадовськРосіяни на окупованій території Херсонщини оголосили «реабілітацію» річки  Каланчак , що у  Скадовському районі

Про це повідомили окупаційні медіа.

Так, окупанти оголосили, що у межах програми соціально-економічного розвитку Херсонської області на 2023 — 2024 роки запланували реалізувати захід щодо розчищення річки Каланчак у межах населеного пункту селища Каланчак. Також росіяни прозвітували, що у 2023 році завершили очищення 7-кілометрової ділянки річки в межах селища Каланчак. У 2024 році планують продовжити роботи з очищення русла та берегової лінії протягом 15 км.

Цілями проєкту росіяни називають:

  • збільшення проточності річки;
  • видалення засорів, що перешкоджають вільній течії;
  • відновлення екологічного балансу річки;
  • захист річки від негативного впливу людини.

Наразі ж далі обіцянок справа не пішла. А захист річки від негативного впливу людини, в першу чергу, полягає у зникненні росіян з окупованої території Херсонщини.

В рамках робіт росіяни планують не лише очищення основного русла, а й розчищення трьох приток, що впадають у річку Каланчак у районі селища Каланчак. Важливим етапом проекту є встановлення меж водного об'єкта, водоохоронних зон та захисних прибережних смуг на всій довжині річки, пишуть в окупаційних медіа і додають:  реалізація цього проекту є важливим кроком до збереження водних ресурсів Херсонської області, забезпечуючи збалансований та сталий розвиток регіону. Що вкладають у цю фразу, невідомо.
Річка Каланчак відноситься до малих річок Півдня України, протікає переважно на території Каланчацького району Херсонської області (це адміністративний поділ до 2020 року — нині це Скадовський район). Постійне русло річки відмічається на відстані 25 км від місця впадіння її у  Каркінітську затоку Чорного моря . Вище річка має непостійне русло, вода в якому пересихає в теплий період року. 

Річка Каланчак є унікальним водним об’єктом розташованим в межах присивашської низовини. Довжина річки в межах колишнього Каланчацького району складає 25 км, руслова ємність біля 1600 тис. куб. м , загальна площа басейну – 650 кв км.
В середині 70-х років минулого століття в гирлі річки збудували дві греблі з метою розвитку рибного господарства: верхня – пересип старого русла річки, нижня – насипна гребля з водоскидом-рибозагороджувачем.

Внаслідок гідротехнічного будівництва, антропогенного впливу на акваторію та зниження водності ріки через кліматичні зміни регіону екологічний стан річки Каланчак зазнав значного погіршання, кажуть науковці. В нинішній час (йдеться про 2016 рік) кардинально змінився гідрологічний режим всієї річки.

Руслова мережа значно заросла вищою водною рослинністю, посилилась седиментація завислих у воді речовин та мулонакопичення, дно вкрилося значним шаром в’язкого мулу, відчутно зменшилась проточність річки, відбувається постійна евтрофікація вод та деградація водних біоценозів, що в свою чергу посилюється антропогенним впливом на екосистему який активно змінює умови існування гідробіонтів, їх структурно-функціональні, морфологічні характеристики, призводить до реорганізації трофічних зв’язків. 

Гідрографічна мережа річки представлена вузьким руслом, що має дев’ять приток-балок. У річку Каланчак також впадав канал аварійного скиду  Північно-Кримського каналу , скидні канали рисових систем, скидні канали дренажних систем, та дренажних свердловин. На гирловій ділянці встановлені дві земляні дамби, що відгороджували її від Каркінітської затоки Чорного моря. Але з моменту руйнування Каховської ГЕС росіянами все значно змінилось, відтак, росіяни намагаються «розчищати» те, що самі зробили.