«Якщо брати ретроспективну динаміку, то ми вже вийшли на пік захворюваності 17 квітня» – Віктор Ляшко

Головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко дав нам інтерв'ю у неділю о дев'ятій вечора. У цей момент він ще був на робочому місці. Каже, вихідних зараз у нього немає і раніше 23:00 будівлю МОЗ не покидає. Як довго епідемія може тривати чиновник і сам не знає, оскільки вірус новий. Однак в найближчі тижні в МОЗ сподіваються на спад захворюваності.

Сайт "Сьогодні" розпитав Віктора Ляшка, як довго в Україні триватиме карантин, коли запустять транспорт і чи готова Україна до другої хвилі захворюваності.

— Що спостерігається щодо заповненості лікарень: ще триває збільшення заповненості, чи вже меншає хворих. Можливо, є тенденції в окремих областях?

— Кількість підтверджених випадків на коронавірусну хворобу впродовж останніх двох тижнів, навіть 17 днів, коливається в межах 400-550 випадків за добу. Поки тенденції до зниження немає. Але з 29 квітня найбільше почала збільшуватися захворюваність в Дніпропетровській області, Харківській і Одеській. Якщо подивимося на захворюваність на 100 тис. населення, то як і раніше найбільше випадків у Чернівцях, Івано-Франківську, Тернополі і Рівненській області. Якщо подивитись по ліжках, то з 11 тис. хворих госпіталізовано 3000, а всього ми можемо розмістити 26585 хворих на коронавірусну інфекцією в закладах першої хвилі. На апаратах штучної вентиляції легень (ШВЛ) із цих 3000 госпіталізованих – 35 людей, а всього у нас 2000 апаратів ШВЛ. Найбільша кількість хворих на ліжках в Чернівецькій області, Івано-франківській та у Києві.

— Тобто тенденції до зниження кількості нових виявлених випадків немає, зараз іде стабільне зростання на одному рівні?

— Піку зростання немає, тобто ми 17 днів на "плато". Це наша ціль, яку ми хотіли досягти введенням карантину, щоб не було стрімкого зростання і балансувати без одномоментного навантаження і госпіталізації хворих.

— Але все ж таки пік захворюваності ще очікується чи далі може бути зменшення кількості нових випадків?

— Ми прогнозували пік на 14 квітня. За розрахунками, у нас могло бути на 14 квітня 41 тис. хворих. Але ми завчасно запровадили карантин, якщо брати ретроспективну динаміку і у нас не буде подальшого зростання, то ми вже вийшли на пік 17 квітня. З того часу ми тримаємося в проміжку 350-550 випадків і в цьому діапазоні ми вже 17 днів.

— Далі, за логікою, кількість випадків має падати?

— Якщо ми передчасно не вийдемо з карантину, то в принципі ми розраховуємо на стабілізацію процесу і поступове зниження кількості випадків коронавірусної хвороби. Але ми повинні робити застереження, бо інфекція нова – ми не знаємо, як поводитиметься збудник. Ми орієнтуємося на Польщу, бо відслідковуючи динаміку, Україна йде так як йде Польща, але з відставанням на днів 11-14.

— Як довго може тривати цей період "плато"?

— Прогнозів досить багато як у нас, так і в Європейському Союзі. Який із них спрацює, важко сказати. Ми одна з унікальних країн, оскільки побачили досвід Італії, Іспанії, Франції і тому запровадили карантин з першого випадку. Польща запровадила трохи пізніше і при більшій кількості випадків. Але Польща також вийшли на "плато" і вони перебували в такій динаміці два тижні, потім почалася динаміка до зниження. Тому у нас плюс-мінус має також намічатися динаміка до зниження. Але прогноз при новій інфекції – річ, яка може поводитися неочікувано, тому ми обережні з прогнозами.

Про послаблення карантину і запуск транспорту

— Що планується після 11 квітня, які заходи вживатимуться надалі, які будуть послаблення?

— З 11 квітня ми плануємо послаблення карантину. У нас є певні етапи виходу з карантину, план зняття обмежень. Карантин ми будемо послаблювати, але протиепідемічні заходи до суб'єктів господарювання, які відкриватимуться, будемо посилювати. Тобто ми будемо пропонувати їм норми, які відрізняються від звичайних санітарно-гігієнічних норм в повсякденному житті. Наприклад, перукарні. Прийом клієнтів буде виключно за попереднім записом: онлайн чи то по телефону. Одночасне перебування клієнтів у закладі дозволяється з розрахунку не більше однієї особи на 10 кв. м площі, але не більше кількості працівників, що безпосередньо надають послуги. Перебування сторонніх осіб в салонах буде заборонено. Між місцями надання послуг потрібно буде забезпечити дистанцію не менше двох метрів. Працівники, що надають послуги, повинні обов'язково використовувати медичні маски або респіратори, одноразові рукавички. Після кожного пацієнта повинна проводитись дезінфекція, прибирання поверхонь, а також там має буде провітрювання. Очікування своєї черги має бути за межами закладів. Кава і будь-які напої в салонах краси будуть заборонені.

— Кабінет міністрів фактично розширив перший етап ослаблення карантину – додали частину пунктів другого етапу: літні майданчики кафе та ресторанів, заклади побутового обслуговування. Які для них будуть правила?

— У нас є сформовані проекти тимчасових рекомендацій. Зараз завершується їх обговорення з бізнесом, ми збираємо пропозиції і разом із Мінекономіки провели онлайн-конференцію. Внаслідок, ми врахуємо пропозиції та затвердимо тимчасові рекомендації.

— Чому вирішили не запускати тренажерні зали, фітнес-центри – вони теж планувалися на другому етапі?

— Так, їх відкриття плануються на другому етапі. Також зараз вже тепла пора року, тому можна займатися на тренажерах просто неба. Для тренажерних залів та фітнес-центрів найбільш критично – це роздягальні. Адже уникнути там скупчень людей неможливо.

— Зараз поширюється інформація, що метро запрацює наприкінці червня-початку липня, міжміський транспорт внутрішнє сполучення – в середині літа. Про це повідомляють ЗМІ, посилаючись на джерела в Офісі Президента. Можете підтвердити або спростувати?

— Відкриття громадського транспорту залежатиме від епідемічної ситуації.

— Раніше ви говорили про можливе об'єднання кількох етапів. Чи є наразі такі підстави?

— На першому етапі об'єднувати відразу декілька етапів – напевно таких підстав не буде. Наприклад, як фанат, я хотів би поставити Чемпіонат України з футболу на перший етап. Але як людина, яка опікується епідемічною безпекою, напевно, він буде на третьому етапі і без глядачів. Ми тільки взяли контроль над розповсюдженням. Тобто ми бачимо стабілізацію кількості випадків, але все одно кожен день – це зростання. Кількість тих, хто одужав, ще не перевищує кількості хворих. За фактом кількість людей, які одночасно хворіють на коронавірусну хворобу, у нас все ж таки більше 9000. Етапи ми будемо об'єднувати, коли будемо бачити стрімке зниження кількості випадків хвороби і коли кількість одужань перевищуватиме кількість хворих.

— В плані передбачено запуск транспорту вже після закладів громадського харчування, бібліотек, музеїв тощо. Як працівники діставатимуться до роботи. Це певна неузгодженість, яку буде виправлено, чи все ж необхідно поки залишати транспорт закритим?

— Заклади освіти вже відкриватися не будуть. Вони відкриваються тільки з 1 вересня. Ми будемо відкривати деякі з них для проведення ЗНО. Громадський транспорт може відкритися на третьому етапі. Але ми ще обговорюємо це з бізнесом, оскільки ми розуміємо, що відкриття будь-якої сфери діяльності потребує доїзду працівників.

В той же час ми розуміємо, щойно ми запустимо транспорт – можемо вважати, що карантин повністю завершився.

Перший етап може показати проблеми, які потрібно буде вирішувати і як їх вирішувати з дотриманням протиепідемічних норм. Бізнес пропонує деякі речі, щоб вони могли працювати, отримувати прибуток і дотримуватись певних протиепідемічних норм. Якщо бізнес свідомо підходить до впровадження протиепідемічних норм, ми тільки це будемо підтримувати. Тут треба просто шукати золоту середину між здоров'ям і економікою і спробувати про балансування саме по цій серединці.

— В жодному з етапів не передбачено запуск авіасполучення. Коли українці теоретично зможуть літати?

— Авіасполучення – досить велика сфера економіки в Україні, в Європейському Союзі, тому рішення прийматиметься окремо і воно має бути консолідоване з рішеннями європейських країн. Щойно розпочнуть відкриватись кордони, я думаю, що буде відновлюватись і авіасполучення.

Про вихід з карантину окремих міст і областей

— В Уряді говорили про можливість запровадження адаптивного карантину. Які є плани, як це працюватиме і за якими критеріями?

— Адаптивний карантин – це пом'якшення або посилення певних карантинних заходів на окремій території. Один із елементів адаптивного карантину ми вже запровадили. Уряд, за ініціативою МОЗ, дозволив проведення планових операцій в областях, де заповнено не більше 50% ліжок, які відведені для лікування коронавірусної хвороби. У разі заповнення – операції зупиняються. Така ситуація буде і надалі.

— Оскільки захворюваність в різних регіонах має різну динаміку, чи зможуть області або міста самостійно визначати, як виходити з карантину, знімати окремі обмеження?

— Моя думка, всі ці заяви мерів – це маніпуляції і це виключно спроба підвищити свій політичний рейтинг. Про пом'якшення карантину з 11-го числа прем’єр-міністр заявив досить давно. Після цього ми говорили про певні сфери. Зараз йде гра на тому, щоб вийти на три-чотири дні раніше, ніж вся країна – це спроба зібрати політичні дивіденди. Карантин чітко встановлює обмеження і міська влада не може робити пом'якшення, вона може зробити тільки жорсткіші умови. Якщо міська влада робить пом’якшення – вона порушує норми закону "Про захист населення від інфекційних хвороб". Щодо економічних збитків, які можуть бути від карантину або що було б, якби в нас не було запроваджено карантин, то я цифру зможу незабаром озвучити. Зараз ми ведемо розрахунки.

— А як щодо роботи "Епіцентру" – вони працювали у Києві, практично у всіх обласних центрах з початку карантину. В соцмережах є фото великих скупчень людей в гіпермаркетах.

Давайте уважно прочитаємо все, що прописано в постанові про карантин. В кінці постанови сказано: відповідальність за дотримання вимог карантину несуть органи місцевого самоврядування. Якщо мер говорить, що "Епіцентр" працює, а малий бізнес не працює, то це питання до мера. Закон "Про захист населення від інфекційних хвороб" і постанова Кабінету Міністрів України уповноважила органи місцевого самоврядування здійснювати контроль за дотриманням умов карантину. Ви не знайдете жодного нормативно-правового акту, який дозволив працювати певним центрам або магазинам в умовах карантину. Подивіться, скільки адміністративних протоколів склала Національна поліція і скільки адміністративних протоколів за порушення тими самими маркетами склали органи місцевого самоврядування.

В Україні створять лабораторію, де розроблятимуть вакцини

— Раніше ви говорили, що президент готовий виділити українським академікам 1 млн доларів за винайдення ліків або вакцини. Хтось зацікавився цією пропозицією? Чи ведуться якісь розробки?

— Нам відповіла і Академія наук, і Академія медичних наук з певним переліком проблем, чому вони не можуть взятися за розробку вакцини проти коронавірусної хвороби. Наприклад, Академія медичних наук готова, якщо в них буде лабораторна база, яка дозволить проводити дослідження. Ще до початку епідемії я розмовляв з президентом Академії медичних наук, а також з директором Інституту епідеміології ім. Громашевського. І ми ухвалили тоді спільне рішення, що ми побудуємо одну лабораторію на території Інституту епідеміології, яка працюватиме як для практичних досліджень, які зараз проводяться для коронавірусної хвороби, так і для наукових досліджень. Це нам дасть змогу поєднати науку і практику. В подальшому ми зможемо розробляти певні діагностичні тест-системи або досліджувати ефективність лікування певних препаратів. Також буде можливість займатися розробкою імунобіологічних препаратів.

— На сьогодні, я так розумію, немає таких установ в Україні, де можна розробляти вакцину?

— На сьогодні розробка вакцин в Україні не проводиться.

— Які профілактичні заходи залишатимуться навіть після зняття обмежень і як довго?
Носіння маски, миття рук, соціальна дистанція – будуть залишатися з нами надовго. У громадському транспорті, закладах харчування буде соціальна дистанція, миття рук антисептиком. Це 100% буде поки не буде подолано епідемію.

— Ви говорили, що Україна може почати масштабну ІФА діагностику (імуноферментний аналіз). Як це буде реалізовуватися і коли може бути розпочатися?

— Ми рухаємося в цьому напрямку, вже зроблені вітчизняні тест-системи для тестування. Наприклад, у Сумській і у Черкаській областях вже 92 людини протестовано, у вдвох виявили високий титр антитіл, при цьому вони не були хворими на коронавірусну хворобу. Ми плануємо розширювати тестування, щоб в подальшому зрозуміти, як серологічні дослідження можуть використовуватись для стримування епідемії. Зараз вони можуть показувати нам чутливість системи епіднагляду до виявлення хворих на коронавірус. Можна ретроспективно брати якийсь населений пункт або заклад охорони здоров'я протестувати всіх медичних працівників, подивитись в кого є антитіла, і порівняти, скільки було виявлено хворих. Потім можна прогнозувати, що нам слід робити, щоб запобігти захворюваності серед медичних працівників. Якщо в ІФА додатуть антиген, зараз тільки антитіла, тоді можна використовувати це для діагностики. Це буде круто, оскільки наша система охорони здоров'я має обладнання, яке дозволяє нам робити мільйон тестів на добу. Зараз спроможність ПЦР системи 10 тис. на добу, а плануємо розширити до 20-25 тисяч за рахунок впровадження картриджів, на яких діагностують туберкульоз.

— В Україні дуже висока захворюваність серед лікарів. При цьому досі залишаються лікарні, де забезпеченість засобами індивідуального захисту нижча за 50%, навіть є заклади, забезпеченість нижча 30%.

— Рівень забезпеченості рахується на стовідсоткову завантаженість ліжок для хворих Covid-19. Зараз заклади першої хвилі завантажені пацієнтами з коронавірусною хворобою менш ніж на 10%. Так, я не скажу, що зараз забезпеченість ідеальна, але вже не критична. На минулому засіданні уряд схвалив пропозицію Міністерства охорони здоров'я виділити близько 2,2 млрд гривень для закупівлі місячної потреби засобів індивідуального захисту для всіх 242 закладів першої хвилі госпіталізації хворих. Якщо ми купимо на цю суму засобів індивідуального захисту, то ми стовідсотково забезпечимо всіх медичних працівників при максимальному навантаженні закладів.

"Я від початку був противником фінансування інфекційних лікарень за випадок, коли "гроші йдуть за пацієнтом"

— Як іде зараз розбудова санітарно-епідеміологічної служби в Україні. Чи вже є в областях санітарні лікарі, які у них повноваження, як вони контролюватимуть перебіг епідемій?

— В умовах епідемії досить важко займатися реформуванням, розбудовувати щось нове. Уряд уповноважив мене призначати головних державних санітарних лікарів областей. Ми ухвалили рішення уповноважити функціями головного державного санітарного лікаря керівників лабораторних центрів Міністерства охорони здоров'я, які проводять сьогодні дослідження на коронавірусну хворобу і проводять епідеміологічні розслідування. Ми уповноважили всіх за три-чотири дні після того, як отримали це право. На цьому тижні, якщо все буде добре з епідситуацією, ми зробимо презентацію нашого бачення розбудови і відновлення служби протиепідемічного захисту нашої держави. Є декілька цікавих варіантів, але їх треба обговорити з міністром і прем’єр-міністром.

— Які повноваження будуть у головних санітарних лікарів в областях?

— Закон їм дозволяє в період епідемії ініціювати впровадження обмежувальних протиепідемічних заходів. Тобто вони звертаються до органів місцевого самоврядування, які повинні розглядати і впроваджувати певні обмеження, в тому числі і для господарської діяльності. Поки що ні інспекторських, ні дозвільних функцій на обласних санітарних лікарів не покладаються.

— Епідеміологи прогнозують другу хвилю захворюваності, чи очікуєте ви на такий варіант? І як медична система готуватиметься до другої хвилі?

— Підготовка вже проводиться. Найближчим часом ми анонсуємо зміни в програмі медичних гарантій, які також впливатимуть на підготовку інфекційних відділень. Відновлення системи епідеміологічного захисту в країні – це також один із етапів підготовки можливої другої хвилі коронавірусної хвороби.

— Тобто поточний алгоритм фінансування інфекційних відділень буде змінено?

— Я від початку був противником фінансування інфекційних лікарень за випадок, коли "гроші йдуть за пацієнтом". Впродовж року можуть бути відсутні інфекційні хвороби, але потім може трапитися спалах тієї чи іншої хвороби. В такому випадку заклади охорони здоров'я можуть виявитися неготовим розміщувати хворих. Протиепідемічна система повинна фінансуватись в тому числі і на готовність до реагування. Ми повинні свідомо витрачати немалі гроші на утримання мережі закладів на випадок епідемій, щоб бути готовими надавати допомогу хворим.

— Чи спілкувалися ви з колегами, фахівцями з інших країн? Які настрої є, що очікувати світу та Україні?

— Ми спілкуємося постійно. Європейське регіональне бюро ВООЗ кожні 10 днів проводить вебінар для всіх Міністерств охорони здоров'я. Позавчора ВОЗ проводили засідання комісії з надзвичайних ситуацій в сфері громадського здоров'я і вони вирішили називати поширення коронавірусної хвороби називати надзвичайною подією у сфері громадського здоров'я. Жодних обмежень не було знято, дали певні рекомендації як для регіональних офісів ВОЗ, так і для країн. Всі рекомендації у нас враховано в етапах виходу з карантину.

— Можливо, у вас є оптимістичний сценарій, коли ми можемо вийти з карантину?

— Про оптимістичний сценарій можна буде говорити, коли ми зможемо залишати будівлю Міністерства охорони здоров’я об 23:00, хоча б на вихідних. Щойно побачите, що у нашому кабінеті гасне світло о 22:00, то це значить, що захворюваність пішла на зниження і можна чогось очікувати.