Гіпотези про опустелювання та заростання дна Каховського водосховища бур’янами спростували науковці

Гіпотези про опустелювання та заростання дна Каховського водосховища  інвазійними, адвентивними рослинами точно не буде.

Про це розповів науковий співробітник нацпарку “Кам’янська Січ”, професор кафедри ботаніки Херсонського державного університету Олександр Ходосовцев в ефірі Медіаплатформи “Вгору”.

Перша гіпотеза про пилові бурі, які притаманні Херсонській області, була спростована ще при дослідженні місцевості, 30 червня.

“Що дивує, при підсиханні цих ґрунтів тріщини стають дуже глибокими. Зараз тріщини завширшки до 15 см і максимальна їхня глибина 128 см. Це такири, які притаманні ландшафтам із південних регіонів степів, напівпустель. І ми побоювалися, що з цих такирів підуть пилові бурі. Насправді вони дуже швидко заростають. У тріщинах всередині, і згори, відразу заселяються рослини та закріплюються. Вони виконують екологічно-захисну функцію, так, щоб у повітря не підіймалися оці маленькі частки мулу”, – додав професор.

Фото зі сторінки Олександра Ходосовцева

Другу гіпотезу, про заростання дна Каховського водосховища або амброзією, або борщівником, також можна відкинути.

“Я точно знаю, що не треба виділяти кошти на боротьбу з бур'янами, яких не існує на території Каховського водосховища. Пишуть про борщівники, амброзії, гірчаки й так далі. Точно знаю, що бур'яни, які проростають на цій території, не поширяться на сільськогосподарські угіддя. Тому тут я вже точно можу стверджувати після досліджень, які були проведені групою сміливих ботаніків”, – зазначив  Олександр Ходосовцев.

Раніше говорили з науковцем про те, чи потрібно відновлювати Великий Луг, чи відбудувати Каховську ГЕС.

Нагадаємо, дно Каховського водосховища почало стрімко заростати молодими деревами: тополями та вербами.

Також затоплення Херсонської області внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС, сприяло розвитку хвороб рослин.