Опитування Президента — варто чи ні?

Минулого тижня Володимир Зеленський оголосив, що в день голосування на місцевих виборах — 25 жовтня – буде проведено всенародне опитування. Що це означає? Давайте по порядку.

Що це за опитування?

Громадянам пропонується відповісти на п'ять запитань безпосередньо на виході з виборчих дільниць. Опитування проводитиметься у форматі екзит-полу, тільки з особливим переліком запитань, а учасники повинні будуть заповнити бюлетень. Також у бюлетені передбачено поле для коментарів, в якому можна запропонувати запитання для наступних опитувань.

А питання такі:

• Чи потрібно запровадити довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих масштабах?
• Чи підтримуєте ви створення на Донбасі вільної економічної зони?
• Чи потрібно скоротити кількість депутатів у Верховній Раді до 300?
• Чи підтримуєш ти легалізацію в Україні медичного канабісу для зменшення болю у важких хворих?
• Чи потрібно Україні на міжнародному рівні підняти питання про використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом?
• Насправді, дискусії про зменшення кількості депутатів Верховної Ради велися під час чи не кожної передвиборчої кампанії. Вже декілька років в Україні точиться і питання про медичний канабіс. І це відбувається на тлі того, що протягом 2010-х років у багатьох цивілізованих країнах суттєво переглянули державну політику щодо канабісу. Тож Президент питає думку народу стосовно давно обговорюваних і наболілих тем.

  Для чого проводити такі опитування, якщо вони не мають юридичної сили?

  Залучення народу до вирішення цих питань є абсолютно демократичним і морально виправданим кроком. Без чітко вираженої думки народу відповідна дискусія може тривати ще багато років, не виходячи на рівень ухвалення рішень. І саме формат загальнодержавного опитування, коли людина свідомо робить вибір на користь певного рішення підвищує його політичну вагу. Для Президента важлива думка громадян і важливо при продовженні реформ спиратися на підтримку більшості суспільства.

  Опитування — не референдум

  Опитування не дорівнює референдуму — це різні інструменти, наслідки застосування яких не будуть однаковими. Результат опитування не матиме прямих юридичних наслідків. Застосування такої форми безпосередньої демократії потрібно, щоб зафіксувати волю народу й уже з цим політичним мандатом вибудовувати державні позиції.

  Водночас опитування — не лише налагодження комунікації з людьми, але й економія коштів, часу й зусиль. Люди приходять на вибори, голосують за партії та кандидатів і заразом можуть висловитися із суспільно важливих питань. Це швидко й ефективно. Адже не потрібно окремо збирати комісії, займати приміщення, запрошувати людей — опитування можна проводити разом з виборами.

  Юрій Соболевський, кандидат у депутати Херсонської обласної ради від партії «Слуга Народу»
  «Опитування в день виборів, яке ініціював Президент Володимир Зеленський, є досить новою для України практикою. Водночас цілком нормально, якщо голова держави цікавиться думкою народу. Зворотний зв'язок повинен бути. І така практика може стати ще однією можливістю владі та українцям почути один одного. Звісно, в неї є чимало опонентів, оскільки думка народу не завжди збігається з думкою певних зацікавлених осіб. І широке залучення громадськості до розв'язання державних питань лишить можливості певні дуже голосні політичні меншини плутати свою думку з думкою всього суспільства. Це дуже важливий крок до народовладдя, який декларував у своїй програмі Президент Володимир Зеленський. І ми зробимо все можливе, щоб люди були почуті», — вважає кандидат у депутати Херсонської обласної ради від політичної партії «Слуга Народу» Юрій Соболевський.