В НБУ порадили, як відрізнити фальшиві гривні від справжніх
6 лет назад 0
Щоб не стати жертвою фальшивомонетників, слід у разі виникнення будь-яких сумнівів щодо справжності банкнот перевірити захисні знаки.
Про це повідомила прес-служба Нацбанку у відповіді на запит кореспондента УНН .
"Головне, що слід пам’ятати, – у разі сумнівів щодо справжності банкнот потрібно не поспішаючи перевірити декілька захисних елементів. У переважній більшості підроблені банкноти гривні виготовляються з використанням копіювальної або комп’ютерної техніки, зокрема струменевих та лазерних принтерів. І якщо просто уважно роздивитися банкноту, можна одразу відрізнити підробку від справжньої банкноти", — зазначили в НБУ.
При цьому у відомстві уточнили, що первинним засобом перевірки справжності банкнот є водяні знаки – зображення, що видимі під час розглядання банкноти проти світла: багатотоновий водяний знак — зображення портрета, що повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти, а також світлий елемент водяного знака – зображення цифрового позначення номіналу або графічного знака гривні.
Іншими захисними елементами купюри є: занурена в товщу паперу захисна стрічка, на якій розміщуються позитивні і негативні тексти та мікротексти; рельєфні зображення на поверхні банкнот, що визначаються пальцями рук на дотик. Ці зображення забезпечуються спеціальним видом друку, при якому фарба на папері лягає випуклим шаром і легко визначається при дотику; приховане зображення — зображення цифрового позначення номіналу, що стає видимим під час розглядання банкноти під гострим кутом зору до джерела світла.
Також використовується наскрізний елемент (суміщене зображення) — це зображення, що виконані в одному місці з лицьового та зворотного боків банкноти і суміщаються або доповнюють одне одного при розгляданні проти світла; зображення, виконані оптично-змінними фарбами, що змінюють колір при розгляданні банкноти під різними кутами зору.
Як зазначили в Нацбанку, сучасна система захисту банкнот гривень знаходиться на одному рівні з системами захисту провідних валют світу, наприклад, євро.