Більшості байдуже! – херсонка розповіла показову історію про ставлення до тих, хто потребує допомоги

Допомогти тим, хто поруч, тим, хто потребує допомоги тут і зараз, не пройти повз чужих  проблем, забувши на мить про свої власні. Незважаючи на всі складнощі життя, завжди залишатися людьми.

Хіба це не формула цивілізованого сучасного суспільства?..

Ось таку історію, що сталася днями в Херсоні, розповіла у фейсбуці херсонка Євгенія Вірлич :

Неділя. Ранок. Ми з Lina Li та Alexander Andryushchenko — в парку Херсонська фортеця. Дощ, калюжі. Де немає калюж, там ніжки по литки у землі. Це насправді прекрасно! На фото це видно — прекрасна осінь!

Побачили жіночку, яка везе молодого чоловіка на візку. Вочевидь мама із сином. Син — після інсульту. Це видно. Вона намагалась пройти там, де калюжа, але була злива, тому калюжа дуже глибока. Спробувала об'їхати — застрягла в землі і листі.

Ми підбігли допомогти: дві дівчинки. Фотографа-чоловіка навмисне попросили лишитись, аби сфотографував, бо були впевнені: навкруги ходить купа чоловіків — хтось та й допоможе.

Візок у грунті було везти вкрай важко: передні колеса застрягали страшно! Повз проходили чоловіки — і НІХТО не допоміг! Зрештою фотограф Alexander Andryushchenko, коли побачив, що нам ніхто не збирається допомагати, кинув своє обладнання і побіг до нас — допоміг витягти.

Покращення починається виключно з себе. Коли жінка тягне візок, що застряг і не може вибратись, а їй НІХТО з чоловіків навіть не рветься допомогти, це ЖАХ. Добре, ми були поряд — допомогли. А якби не було? Всім — байдуже. Принаймні — більшості. Пардон, після цього ми скаржимось на те, що у нас місто незатишне? Що нам живеться погано? Що всі злі навколо? Ми — самі такі.

Коли Alexander Andryushchenkoдопомагав проїхати людям, розговорився. Виявилось, що вони йшли до церкви свідків Єгови. Починалась служба. І ті люди, які проходили повз, здебільшого були…. також вірянами, які йшли на ту саму службу! Вони їх знали! Отже, віряни, коли побачили своїх же в біді, НЕ ДОПОМОГЛИ! Я не накрапаю зараз на конкретну течію — я на сенс віри: якщо ти віруюча людина, то допомога стражденному — то перше, що миготить перед очима!!!! І допомога людям, які мають особливі потреби та застрягли в грунті після зливи, — УСІМА релігіями і течіями визнається, до неї закликає будь-яка релігія! Отже, релігійність — це те, що в серці, а не те, що "для людей". Виявляється, встигнути вчасно до храму — це важливіше, ніж дорогою до храму допомогти нужденним? ЖАХ!