Борис Олійник бував на Херсонщині (пам’яті легенди українсько поезії)

Заслужений журналіст України Юрій Анісімов поділився спогадами про Бориса Олійника.

Третього  травня в Києві на Байковому кладовищі поховали Бориса Ілліча Олійника, знакову  постать України кінця XX — початку XXI століть, поета, перекладача, державного діяча, академіка Національної академії наук України,  народного  депутата Верховної Ради Україн (1992- 2006 )  

Борис Олійник — автор понад 40 книг, віршів, есе, статей.    Перша збірка його лірики — «Б'ють у крицю ковалі» (1962) — книга про повоєнні часи, про пережите особисто.  Його  найвідомішими  творами вважаються «Вибір» (1965), «Коло» (1968), «Стою на землі» (1973), «Заклинання вогню» (1978), «Сива ластівка» (1979), «У дзеркалі слова» (1981), ), поема «Сім» (1988).  «Поворотний круг» (1989), «Таємна вечеря» (2000).

За самовіддане служіння Україні на літературній і державницькій ниві   Борису Олійнику у 2005 році було присвоєно звання Героя України.

Його нагороджено орденами Свободи, князя Ярослава Мудрого (III, IV і V ст.), Жовтневої Революції, Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, преподобного Нестора Літописця I ст.. та Золотою медаллю імені Вернадського НАН Україии. З 2002 року — Почесний громадянин Києва. Лауреат Державної премії СРСР, Державної премії імені Т.Шевченка, Міжнародної премії імені Г. Сковороди, Міжнародної премії «Дружба», Югославської премії «Лицарське перо».

У вересні 1978 року Борис Ілліч Олійник відвідав Херсонщину   в складі делегації відомих літераторів колишнього СРСР (близько 40 чоловік), що представляли, практично, всі радянські республіки. Тоді за рішенням Секретаріату Спілки письменників в  області проводилися так звані  Дні  радянської літератури.

Серед гостей були відомі літератори Булат Окуджава, Григорій Горін, Марк Лісянський, Лариса Васильєва, Людмила Татьянічева, Леонід Ленч  та  інші.  Україну представляли Олесь Гончар та Борис Олійник. Очолював делегацію секретар Спілки письменників СРСР, головний редактор журналу  «Дружба народів»  Сергій Баруздін.

Для успішного проведення цього неординарного заходу в області було створено організаційний комітет, куди був включений і автор даного матеріалу. Оргкомітет, в контакті з керівником Спілки письменників СРСР Георгієм Марковим, визначив об'єкти для відвідування та розробив маршрути поїздок по області.  

Про те, як пройшли Дні радянської літератури на Херсонщині — тема окрема…

У даному ж матеріалі мова йде, в основному, про перебування у нас Бориса Олійника, якого мені довелося супроводжувати під час відвідування трудових колективів міста та в поїздках по районам. До поважних  гостей було прикріплено кілька відомих херсонських літераторів на чолі з головою місцевого відділення Спілки письменників України поетом Миколою Братаном, з яким Борис Олійник був у дружніх стосунках.

Свою роботу письменники почали з відвідування закритого виробничого об'єднання «Дніпро», на той час суворо засекреченого підприємства, яке працювало на оборону країни. Сама згадка про нього у відкритій пресі була неприпустимою і гостям довелося оформляти відповідні перепустки.

Саме на цій зустрічі мені довелося вперше почути, як читає свої  вірші  Борис Олійник та співає свої  пісні під гітару Булат Окуджава. Переповнений зал аплодував їм  стоячи. А коли гостей, ознайомили з  цим сучасним виробництвом, вони були вражені тим, що більшість його працівників складали… чарівні жінки.

На другий день відбулася поїздка всієї делегації до Чаплинського району у біосферний заповідник «Асканія Нова». Борис Олійник, разом з товаришами, оглянув не паханий степ, унікальний парк, екзотичних тварин. Його вразило це природне чудо України, що входить в сотню найбільш відомих заповідних територій планети. Він зацікавився історією заповідника та особистістю його засновника Фальц-Фейна.

На третій день поважних гостей було поділено на кілька груп, і вони поїхали в райони. За мною була закріплена група в складі Сергія Баруздіна, його дружини Рози Баруздіної (журналістки), Булата Окуджави, Олеся Гончара та Бориса Олійника. Група направилась у Скадовський та Голопристанський райони.

В поїздці мені  довелося  майже три доби спілкуватися з Борисом Іллічем: в машині, в готелях (а склалося так, що мене розміщали з ним в одному номері), за обідами та вечерями. Велася розмова на різні теми: від поезії до проблем сучасності. І завжди з Борисом Іллічем було цікаво. Він демонстрував гострий розум, ерудицію, принциповість, залізну логіку та свій прямолінійний характер.

У Скадовську Борис Олійник оглянув місто, морський порт і виступив перед його працівниками. У Голій Пристані зустрівся з представниками місцевої інтелігенції та поклав квіти в  алеї Героїв. Коментуючи свою поїздку на південь Херсонщини поет відзначив, що його зачарували Чорне море, величавий Дніпро та доброзичливі люди.

Після повернення до Херсону всіх груп відбулася церемонія урочистого закриття Днів літератури на Херсонщині. В ній взяли участь перші особи області, місцеві письменники, журналісти та інші представники громадськості.. Звучали слова подяки, вручалися квіти та сувеніри. Обмінювалися адресами і фотографіями.

Вже через рік під час відрядження до Києва мені пощастило  знов  зустрітися на Хрещатику з Борисом Іллічем який йшов з Костянтином Кудієвським, херсонським письменником. Хтось з них   отримав якусь премію. І з цього приводу мене вони запросили до ресторану, після якого ми опинилися в моєму номері в готелі «Київ», в якому спілкування продовжилося до пізнього вечора.

І в подальшому мені довелося неодноразово зустрічалися з Борисом Іллічем на різних загальноукраїнських заходах, обмінюватися з ним поздоровленнями зі святами та ювілеями.

22 жовтня 2015 року Борис Олійник відзначив своє вісімдесятиріччя Правда, заходи, присвячені цій даті, в країні пройшли скромно. І це не випадково. Справа в тому, що у поета склалися непрості відносини з владою, яка, визнаючи його видатний талант, не може забути, що він залишився прихильником комуністичної ідеї, маючи свою думку на історію країни та на ідею декомунізації.

Незважаючи на це з нагоди  ювілею Бориса Олійника ряд заходів проведено в культурних і освітніх установах Херсона та області. В обласній бібліотеці для юнацтва ім. Б. Лавреньова була організована книжкова виставка-привітання «Ще не було епохи для поетів, але були поети для епох». У день ювілею в обласній універсальній бібліотеці ім. О. Гончара відбувся вечір-портрет «Поет громадянського звучання» і книжково-ілюстративна виставка «Майстер пристрасної публіцистичної лірики».У бібліотеках навчальних закладів області були оформлені книжкові виставки  «Життєвий і творчий шлях Бориса Ілліча Олійника». В навчальних закладах   проведені тематичні заходи, бесіди, лекції, «круглі столи» на теми: «Розповідь про поета», «Образ матері в творах Бориса Олійника» та інші.

На думку багатьох «Пісня про матір» — найвідоміший твір Бориса Олійника. В кількох простих словах поет висловив все своє розуміння того, як багато робить для людства звичайна жінка-трудівниця, яка веде господарство та виховує дітей. Образ ліричної героїні вражає своєю  яскравістю   Поет оспівує безсмертя матері яку він називає «вічною зорею». «Пісня про матір, шедевр світової поезії, починається словами:

Посіяла людям

літа свої, літечка житом,

Прибрала планету,

послала стежкам споришу.

Навчила дітей,

як на світі по совісті жити,

Зітхнула полегко —

і тихо пішла за межу.

І завершується вірш дуже символічними рядками:  

Вона посміхнулась,

красива і сива, як доля,

Махнула рукою —

злетіли увись рушники.

"Лишайтесь щасливі", —

і стала замисленим полем

На цілу планету,

на всі покоління й віки.

Юрій   АНІСІМОВ, Заслужений   журналіст   України