«Хлопці постійно на «нулі», я не можу сидіти в тилу»: історія херсонського лікаря, який рятує українських бійців

10 месяцев назад 0

До повномасштабного вторгнення Росії в Україну, херсонець Олександр Страх працював травматологом. Зараз чоловік — військовий лікар в одній з бригад Збройних сил України. Про початок війни та як вступив до ЗСУ, він розповів Суспільному — далі пряма мова.

Про початок війни 24 лютого о четвертій ранку почалися обстріли. Обстрілювали Чорнобаївський аеродром. Всі херсонці це чули. Хтось збирав валізи та виїжджав за місто та за кордон, але я їхати не збирався та пішов у військкомат.

Про вступ до лав ЗСУ У військкоматі був хаос, ніхто нічого не розумів. Над військкоматом вже літав дрон, танки зайшли на Антонівський міст, там точилися бої. Я сказав, що лікар-травматолог і хочу йти допомагати. Мені відповіли, що в центрі міста є управління, туди я й поїхав, але у відповідь почув, що лікарі є свої. В якийсь момент стало зрозуміло, що в місто зайшли російські війська, почалась евакуація, так все швидко відбувалось…
Попросили ще одного лікаря… Я не міг сидіти в тилу
Спочатку ми поїхали під Миколаїв, переночували в частині, а потім сформували бригаду їхати у Херсон, забрати зброю. Нас було сорок чоловіків. Ми приїхали в місто, оточене російськими військами. Нам вдалось завантажити дві вантажівки зброї. Потім подзвонили з частини і просили ще одного лікаря, так я й приїхав у добровольчий штурмовий підрозділ.

Про роботу з військовими Мені командир подарував книгу азовців “Тактична медицина”. На першій сторінці написано, що під час американських кампаній в Іраку чи ще десь втрати небойові перевищують бойові втроє. Люди помирають від травм, дизентерії, малярії. І це дійсно так.

Я займаюсь підтримкою стану здоров'я військових. У мене підрозділ ЗСУ, який повністю пройшов флюорографію. За два дні 40 людей у приватній клініці пройшли безплатно МРТ.

Тільки ЗСУ відпрацювали і відразу "прильот". Вони нас бачать. Аеророзвідки багато
Якось один військовий розповів, що на дальніх кордонах, він побачив у планшеті, що летить літак. Вийшов з “іглою” його зустрічати. А літак до нього не долетів і випустив два КАБи по 500 кг. Вибухнули вони в ста метрах від військового. Чоловік отримав тільки контузію, а разом з нею і панічні атаки. Тепер коли бачить таку ж ситуацію в телефоні, починається психічний розлад. Про це всі говорять, хто пережив бомбування, їм допомагають психотерапевти, до яких я направляю.

Про Збройні сили України та блогерство Коли мама змогла виїхати з окупації, спочатку я почав писати статті у соціальних мережах. Але люди не люблять читати довгі статті, тож тепер маю власний TikTok. Головна мета блогерства — популяризація ЗСУ. Хочу показати всім, що армія це нормальні хлопці, командири та людські відносини.

Всі військові звичайні люди з чистим серцем та ясним поглядом. Мені приємно з ними. Вони різні: далекобійники, фермери… А починаєш говорити, розумієш — вони розумні, а ще система цінностей інша.

Збройні Сили України найкрутіша армія у світі. Так, з проблемами, будем тихенько їх вирішувати.
Я несу службу у зведеному загоні ракетно-зенітної бригади. Він так і називається, а мені для відеоблогерства якось не дуже така назва, тому я придумав бренд “Привиди степу”. Це не офіційна назва, але це про людей, які збивають все, що летить на Херсонську область.

Про Бахмут Я міг вмерти уже раз 20, мабуть, хоча на нульових позиціях бував два чи три рази всього. А хлопці з них не вилазять постійно. Зараз є можливість поїхати на схід. Я поїду. Бо всі хлопці воювали, а я наче в санаторії просидів.
Моя дружина Олена, коли дізналась про розпорядження їхати в Бахмут, сказала поїде зі мною, бо хоче бути поруч, і що їй не потрібне життя без мене… І тварини наші — п'ять котів та дві собаки, теж будуть з нами.