Як у Херсоні воюють з «рибною мафією»

Експерти Асоціації рибалок України стверджують, що у 1991 році в Україні правоохоронці виявили 19 тисяч "рибних" браконьєрів. А майже через 30 років, за підсумками 2020 року, таких порушників було вже 114 тисяч. З них органами правопорядку було затримано 46,5 тисячі порушників, які завдали збитків на 102 мільйони гривень.
Проте, за неофіційними відомостями, ці цифри масштабніші та тривожніші. Незаконний вилов в Україні вже значно перевищує обсяги офіційного та становить 80-90 тисяч тонн риби на рік. Лише за день українські браконьєри виловлюють понад 400 тонн риби. Тіньовий ринок при цьому оцінюється у 5 мільярдів гривень.
Українська “рибна” мафія – одна з найрозвиненіших та найкорумпованіших кримінальних структур у країні. Свої сіті вона розкинула не лише в буквальному сенсі, використовуючи їх для вилову водних біоресурсів, а й у переносному, обплутуючи кабінети чиновників – починаючи від держслужбовців міністерств та відомств у Києві та закінчуючи дільничними поліцейськими й рядовими рибінспекторами.
Наочний приклад того, що тіньовий ринок риби процвітає, можна практично на кожному кроці зустріти й на Херсонщині. Лотки ринків, магазинів, павільйонів завалені рибою та безхребетними, вилов та продаж яких якщо й контролюється, то надзвичайно мляво. У кращому випадку офіційні органи звітують про якісь незначні випадки затримання браконьєрів, вилучення виловлених ресурсів, точкове “зачищення” прилавків. Всі ці "трофеї" та здобутки становлять лише мізерну, частину того, що насправді виловлюється та реалізується незаконно.
Одна з яскравих прикмет херсонського "базарного" життя — це безліч ринкових ділянок з креветками та раками.
Гості Херсона з інших регіонів України — наприклад, із Заходу, де водойм не так багато, а морів немає зовсім, — бачачи на наших вулицях такі картини, незмінно виявляють щире здивування. А багато хто з приїжджих зустрічаються з подібним вперше в житті.
Грабіжницьке, варварське ставлення до водної фауни призводить, що вже в найближчі десятиліття ми опинимося віч-на-віч з жорстоким дефіцитом водних біоресурсів. Але, звичайно, це мало хвилює причетних до грандіозного браконьєрського бізнесу: адже тут і зараз збудований коштом незаконної торгівлі раками, креветками і окунями фешенебельний замок десь у природоохоронній зоні набагато важливіший і приємніший, ніж спорожніла водойма колись там, у майбутньому.
Виходячи з усього описаного, в українських умовах боротися зі спрутом рибного браконьєрства надзвичайно складно. А якщо такі зусилля іноді й робляться, то набувають вони часто досить химерних і не дуже цивілізованих форм.
Наприклад, вже кілька днів у соцмережах херсонці бурхливо обговорюють відеоролик, викладений депутатом Херсонської райради Русланом Захаровим та опублікованим, зокрема, у спільноті “Говорять херсонці”.
На ньому, як можна судити з картинки, група активістів за підтримки Нацполіції, комунального підприємства “Муніципальна варта”, рибоохоронного патруля та робочої групи Херсонської райради (принаймні про участь цих структур згадує автор відео) “кошмарить” в обласному центрі торговців раками та креветками. Метод боротьби із незаконною торгівлею учасники рейду обрали, м'яко кажучи, оригінальний. У ролику бачимо, що продавчиню змушують знищувати підготовлену для торгівлі варену креветку за допомогою хлорки та побутової білизни. Крім того, в рейді виявили ​​торгове місце з живими раками, яких, на щастя, хлоркою здогадалися не обливати, а вилучили для повернення в природне середовище.
Можливо, як "виховний" і в буквальному сенсі "точковий" метод впливу ці заходи дійсно ефективні. Але видається, що починають активісти та правоохоронці з “хвоста”, а не з “голови”. Адже знищення кількох кілограмів креветок, якими торгують пенсіонерки, аж ніяк не вирішить проблему “кришування” подібних об'єктів торгівлі (а те, що “дах” у них є, не може викликати жодних сумнівів). До того ж далеко не факт, що вже наступного дня після рейду ці громадяни та громадянки знову не вийдуть на свою улюблену алею продавати креветок та раків.
"Вгору"