Як українська бабуся їздила на окуповану територію шукати викраденого на Херсонщині онука

3 месяца назад 0

У вересні «Гривна» розповідала історію повернення 10-річного Микити, якого в жовтні 2022 року росіяни . Микита та його бабуся Поліна стали героями програми «60 хвилин», що вийшла днями на американському телеканалі .

Американські журналісти присвятили сюжет одній з рятувальних місій української благодійної організації Save Ukraine. Кілька місяців кореспондентка каналу Сесілія Вега спілкувалася з Поліною, яка багато місяців поспіль шукала свого онука, а потім довго намагалася забрати хлопчика – разом з іншими дітьми його утримували на окупованій території. CBS детально прослідковували, як Росія вчиняє викрадення дітей і що відбувається зі зниклими дітьми на території РФ.

Цей репортаж – шанс привернути увагу світу до злочинів, які чинять росіяни проти українських дітей, знищуючи їхню національну ідентичність. І це ще один зі способів донести цю інформацію до світової спільноти.

Пропонуємо читачам «Гривни» скорочений адаптований переклад текстової версії репортажу CBS, який має назву «Як українська бабуся їздила на окуповану Росією територію шукати викраденого онука».

***

За сприяння громадської організації Save Ukraine українська бабуся вирушила вглиб ворожої території, щоби врятувати свого 9-річного онука. Під час підготовки до поїздки вона навчилася «створювати історію для обкладинки» та каже, що їй довелося пройти через мінне поле в тилу ворога.

ЧОМУ РОСІЯ ЗАБИРАЄ ДІТЕЙ УКРАЇНИ Микола Кулеба, засновник некомерційної організації Save Ukraine, яка допомагає рятувати українських дітей, каже, що план Росії полягає в знищенні української ідентичності. За його словами, Росія краде майбутнє українських дітей, стираючи їхнє минуле.

Чимало українських дітей потрапляють до російських шкіл і таборів. Кілька врятованих українських дітей розповіли «60 хвилин», що в цих таборах відбувається не стільки відпочинок, скільки перевиховання. Вони кажуть, що їм неодноразово говорили неправду: що Україна програла війну і що батьки не хочуть їх повертати.

«Українські діти для них – ніщо. Тому, щоб зробити нам боляче, вони забирають наших дітей», – каже Поліна через перекладача.

Поліна, бабуся Микити, якого окупанти викрали з Олешківського інтернату. Фото: CBS
ЯК ВИВЕЗЛИ МИКИТУ, ОНУКА ПОЛІНИ Коли почалася війна, Микита жив в українській школі-інтернаті для дітей з особливими потребами. За словами вчителя школи, російська влада наказала перевести всіх 86 дітей глибше на контрольовану Росією територію.

Поліна, яка попросила «60 хвилин» не називати її прізвище з міркувань безпеки, випадково дізналася, що її онука вивезли.

«Я прийшла додому після роботи, відкрила Instagram, а там – фото мого внука Микити з підписом «Росія забирає дітей», – розповіла вона.
Пізніше бабуся дізналася, що Микиту переміщали щонайменше тричі протягом 8 місяців, зокрема в дитячий будинок у РФ.

Судячи з усього, Максима разом з іншими дітьми окупанти переміщали до Криму, потім на територію РФ, а потім знову повернули на окуповану Херсонщину. Саме туди Поліна й вирушила. Скріншот відео CBS
«Росія його вкрала», – каже Поліна.

Поліна, яка допомагала ростити Микиту, місяцями не могла спати та не мала бажання йти на роботу.

«Я навіть жити не хотіла, тому що не було для кого жити», – каже вона.

Тоді вона знайшла у Facebook сторінку Save Ukraine.

ПОРЯТУНОК ДІТЕЙ УКРАЇНИ Наразі Save Ukraine допоміг врятувати понад 200 дітей, зокрема й онука Поліни. Таємні рятувальні операції організація почала проводити з осені минулого року.

Поліна, яка перед війною переїхала працювати до Польщі, щоб підтримати Микиту, 20 годин їхала в поїзді до Києва на зустріч із командою Save Ukraine.

У рятувальні місії їдуть лише жінки, бо чоловіки мають залишатися позаду та воювати. Перед небезпечною подорожжю мами та бабусі проходять безпековий інструктаж від Save Ukraine.

«Ми пояснюємо [їм], що росіяни будуть їх залякувати. Вони будуть робити все, щоб їх зупинити, спровокувати. Тому вони повинні зосередитися на своїй дитині. Їхня мета – забрати дитину та не боятися», – каже Микола Кулеба

Увечері перед тим, як вирушити на пошуки Микити, Поліна зібрала подарунки для онука.

«Він означає для мене все. Він – моє повітря, моє небо, моя вода. Я живу для нього, він – моє життя. Я його дуже люблю», – каже жінка.

Поліна вирушила шукати онука за допомогою Save Ukraine. Фото: CBS
Разом з волонтерами Save Ukraine Поліна розробила план – як подолати прикордонні пункти на окупованій Росією території на шляху до школи, де утримували Микиту. Поліна змогла заїхати  разом з командою Save Ukraine.

«Я їхала там на машині, по тому мінному полю. Там був важкий запах трупів. Це так страшно», – каже Поліна через перекладача.

У дорозі єдина допомога Поліні та іншим жінкам – таємна мережа, організована фондом Save Ukraine.

БОРОТЬБА ЗА ПОВЕРНЕННЯ МИКИТИ ДОДОМУ Щоб пройти через прикордонні пункти дорогою до школи, Поліна прикинулася волонтером. Її водій таємно записав відео, як жінка заходила до школи, де утримували її онука.

«Директор мене запитав: «Як ти сюди потрапила?». Я йому кажу: «Я волонтер, я приїхала з Польщі, привезла вам гуманітарну допомогу». Мені потрібно було щось сказати, щоб побачити Микиту й придумати, як його звідти витягти. Це був єдиний спосіб», – розповідає Поліна.

Жінка пред’явила український документ, який дозволяв їй забрати онука додому. Але призначений Росією директор школи відмовився відпустити Микиту. Поліна боялася, що окупанти намагаються створити дитині нове життя, що росіяни от-от віддадуть її онука в російську родину. Поліна показала журналістам «60 хвилин» документи, які навели її на думку, що Микиту ось-ось усиновить російська родина.

За словами жінки, у школі її український документ назвали підробкою і вимагали провести ДНК-тест, щоб довести, що Микита – справді її онук.

70 днів Поліна не відступала. Нарешті її привели в кімнату, де вона возз'єдналася з Микитою. Уповноважена з прав дитини РФ Марія Львова-Бєлова та російські камери теж були там. Камери записували, поки Львова-Бєлова вручала Микиті подарунки.

Поліна розповіла, що Львова-Бєлова запитала її, чи не хоче вона залишитися в Росії, і запропонувала гроші та машину.

«Мені нічого не треба. У мене все є», – відповіла Поліна.

Львова-Бєлова цинічно розповідає, що Росія не віддає українських дітей на усиновлення, а докладає всіх зусиль для їхнього повернення. У соцмережах вона назвала зустріч Поліни та Микити «радісною» і побажала їм «щасливого життя».

ЖИТИ ДАЛІ Нарешті возз’єднавшись, Поліна та Микита вирушили в довгу подорож назад у безпечне місце. Добиралися протягом тижня. Команда Save Ukraine привітала їх, коли вони прибули до Польщі.

Повернення родини, яка возз’єдналася. Фото: CBS
Поліна та Микита планують жити в Польщі до закінчення війни. Бабуся наразі займається оформленням опіки над онуком.

Поки Поліна ділиться своєю історією, у Микити є власне уявлення про те, чим би він хотів займатися з бабусею.

«Я хотів би гратися з нею», – каже він через перекладача.

Поліна, Микита й журналістка CBS. Скріншот відео CBS