“Коли на пенсію?”: як обраховують трудовий стаж переселенців з окупованих територій і що можна змінити на краще

Отримання пенсій для людей, які виїхали з окупації, нерідко супроводжується складнощами через відсутність доступу до архівів і документів, які залишились на ТОТ. Від держави люди роками не отримують виплат, бо процедура підтвердження права на пенсію ускладнена, зокрема обмеженнями в законодавстві.

Крім того, відсутність можливості зарахувати стаж за окремими видами діяльності може обмежити для переселенців доступ до сертифікацій і ліцензій, необхідних для виконання спеціалізованих робіт, і негативно вплинути на можливість підвищення кваліфікації й отримання вищих категорій.

Про те, з якими проблемами стикаються переселенці під час оформлення пенсій, що рекомендують юристи і як правозахисники пропонують змінити підходи до документів, що підтверджують трудовий стаж на окупованих територіях, читайте в матеріалі .

“Знаєте, чого я хочу найбільше? Побачити як їх погонять – з Луганська, з Криму. Ось заради цього і живу”

59-річний Олександр (ім’я змінене з міркувань безпеки) хитро посміхається, коли це каже. Я так само роблю у відповідь. Наче нас об’єднує знання, що рано чи пізно це станеться і російська армія забереться геть.

Чоловік сидить у кріслі в крихітній кімнаті орендованого будинку у Київській області. В 2015 році йому довелось виїхати з власної оселі на Луганщині. Він часто згадує, що з початком війни багатьох сусідів намагався переконати змінити політичні погляди, підтримувати Україну.

“Очевидно, я не зміг нікого навернути на вірний шлях, – з сумом каже він.  –  Ми з дружиною переїхали сюди, у Київську область… А два роки тому в мене стався гострий інфаркт, мені поставили стент у серце і запропонували оформити групу інвалідності та піти на пенсію”.

З цього часу поневірянь в Олександра побільшало. Він вже третій рік не може отримати виплати, бо Пенсійний фонд не зараховує йому один рік до мінімального стажу. Роботодавець 2001 року невірно оформив документи і тому цей рік, як каже Олександр, “пролітає”.

“Мені дали в податковій довідку, що я дійсно ходив на роботу. Я звернувся до Пенсійного фонду,  бо я не можу працювати, я хворий, зі стентом. А Пенсійний фонд дав мені відповідь, що трудовий стаж за записами в трудовій зараховується до 2003 року, з 1 січня 2004 року все вже в електронному реєстрі. Тому мені потрібна фактична довідка, а не електронний витяг”, – розповідає чоловік.

Пенсійний фонд двічі відмовив Олександру в оформленні пенсії, тож він звернувся до адвоката і тепер його позов має розглядатись у суді. Він подав позов в березні 2024 року, в червні його зареєстрували. А наразі в суді Олександру сказали, що розглядаються справи за 2023 рік, а за 2024 рік, очевидно, будуть розглядати лише у 2026-му.

Олександр каже, що в різних соціальних установах розповідав свою історію так часто, що вже робить це на одному подиху.

“Мені 59 років, на роботу мене не візьмуть, нову професію вже не опаную. З серцем проблеми. Мені платять як переселенцю з інвалідністю 3000 грн, і я отримую соціальну допомогу, бо пенсії немає, – це 2300 гривень. Крапельниці і таблетки мені обходяться у 3000 гривень. Ми винаймаємо житло разом з дружиною. І я думаю, що мені далі робити? Мені що назад повертатися?” – скаржиться Олександр.

 Юрист громадської організації “Донбас SOS”  Михайло Фоменко , коментуючи ситуацію Олександра, каже, що проблем, пов’язаних з отриманням пенсії вихідцями з ТОТ, багато:

“Є проблема – втрата документів, є проблема з підтвердженням пільгових періодів роботи, які дають право на пільговий стаж. Неможливість підтвердження документів через окупацію територій. Це основні питання стосовно призначення пенсії, з якими до нас звертаються”. 

Водночас, за словами Михайла Фоменка, щодо таких випадків, як у Олександра, є усталена процедура. Якщо виникає подібна ситуація або якщо у людини є помилки в записах чи неточності й іншим шляхом вона не може підтвердити свою роботу на підприємстві, людина може звернутися до суду для врахування такого стажу. Або оскаржити відмову Пенсійного фонду в судовому порядку.

“Наприклад, роботодавець не сплатив трудові внески, а запис про роботу у трудовій книжці в людини є. Пенсійний фонд це не враховує, людині відмовляють, вона оскаржує це в суді, і суд зобов’язує Пенсійний фонд врахувати цей стаж. Бо сам працівник не в змозі проконтролювати сплату підприємством ЄСВ. Це робить як податковий агент його роботодавець, і тому навіть якщо він не сплатив, то це питання Пенсійного фонду з роботодавцем. Однак людина виявляється залежною від виконання роботодавцем своїх обов’язків, бо проблеми при призначенні пенсії виникнуть потім у неї”, – пояснює Михайло Фоменко.

Олександр, сидячи в кріслі у орендованому будинку, нервується, коли заходить розмова про український суд. Адже він вже так довго чекає на початок розгляду його справи.

“У нас системна криза в країні, – каже чоловік. – Системна, бо немає способу розв’язання таких проблем. Коли ми виїхали з Луганської області в 2015–2016 році, всі тут казали, що це далеко. Афганістан був далеко, Чечня далеко, Грузія далеко, тепер Донбас далеко. Але має бути державна програма. Мають бути розписані усі процедури”.

Михайло Фоменко намагається роз’яснити усі деталі складної пенсійної системи і труднощі, з якими зіштовхуються українські громадяни, які виїхали з окупації.

За його словами, стаж підтверджується або даними трудової книжки, або підтверджуючими документами.

Перелік таких документів є у постанові Кабміну 1993 року №637 “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній” . Там під різні види робіт потрібні різні документи.

Але загалом, за словами юриста, порядок такий: якщо у людини немає трудової книжки, то інформація підтверджується уточнюючими документами з підприємства або з архіву, якщо підприємство ліквідовується, тоді ці документи зберігаються в архіві в обласному центрі.

Водночас в Україні з 2014 року окуповані обласні центри – Донецьк і Луганськ, звідти ніякі архіви не вивозилися і відповідно ніякі документи підтвердити неможливо. Раніше часто практикували легалізацію довідок, виданих окупаційною владою. Ця практика є і досі, але тепер отримати документи з окупованої території значно складніше.

Організація “Донбас SOS” має гарячу лінію, на яку часто звертаються пенсіонери з окупованих територій. За словами її представників, трапляється, що підтвердити право на пенсію можна за допомогою профспілкових квитків з відмітками про сплату профспілкових внесків. Однак такі випадки є рідкістю – тільки якщо профспілкові квитки на руках у людини, яка намагається вибороти право на пенсію. Адже зазвичай ці довідки зберігаються в податковій інспекції. Якщо податкова під окупацією, то доступу до них також немає.

Є ще один спосіб підтвердження, однак він підходить для звичайних пенсій, не пільгових, розповідає Михайло Фоменко. Це встановлення стажу за показами свідків. В такому випадку мають бути двоє свідків, які вже отримують пенсії і чиї довідки про стаж вже внесені в базу. Тобто є підтвердження, що вони справді працювали на цьому підприємстві в цей час. Такі свідки мають  надати пояснення для Пенсійного фонду, що людина працювала на певному підприємстві, в певний час, на певній посаді.

Юрист додає, що у випадках пенсій для людей з окупованих територій також постає питання щодо розрахунку розміру пенсій, бо потрібні довідки про розмір заробітної платні, однак такі довідки надаються лише підприємством. Адже в трудову книжку записи про роботу вносяться, а про доходи – ні.

Як Україна може змінити підходи до нарахування пенсій переселенцям, щоб захистити їх від дискримінації Юристка організації “Донбас SOS” Наталія Юрлова, розповідає, що станом на сьогодні, у людей, які переміщуються на підконтрольну територію, може бути дві ситуації: 

• не враховано стаж, набутий до окупації території (наприклад, допущено помилку в трудовій книжці, роботодавцем не сплачено страхові внески та інше). Ці проблеми можна вирішити в судовому порядку; 
• не враховано стаж, набутий під час окупації території. Навіть в судовому порядку це питання вирішити неможливо. Виняток становлять ситуації, коли підприємство, організація-роботодавець сплачували за працівників страхові внески в бюджет України, або такі страхові внески сплачені працівником самостійно. 

Наталія Юрлова нагадує, що відповідно до статті 9 Закону “Про забезпечення прав і свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, будь-який акт (рішення, документ), виданий незаконними органами або особами на ТОТ України, є недійсним і не створює правових наслідків. Виняток становлять документи, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на ТОТ України. 

Документи, які підтверджують страховий стаж, здобутий людиною під час окупації, до таких винятків не відносяться. А отже, постає питання: що робити людині після переміщення з ТОТ на підконтрольну територію, як підтвердити цей стаж, на яку пенсію особа може претендувати? Ці самі питання, але в більшому масштабі, постануть у разі деокупації територій й масового повернення населення під контроль України.

Коаліція організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, підготувала аналітичну записку , там, зокрема, розглядається і питання документів, що підтверджують страховий стаж і заробітну плату.

В аналітичній записці правозахисні організації пояснюють, що термін “страховий стаж” введений Законом “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Єдиним способом набуття страхового стажу є сплата страхових внесків. У випадках трудової діяльності в іншій державі стаж зараховується за територіальним або пропорційним принципом.

Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення” від 25 квітня 2024 року визначає, що не зараховуються до стажу періоди роботи, зокрема, в російських військових, правоохоронних органах, на посадах в окупаційній адміністрації або в незаконних збройних формуваннях після 19 лютого 2014 року.

Правозахисники все ж переконані, що українська влада має виробити чіткі підходи щодо оцінювання стажу, здобутого людиною за іншими видами діяльності. Щонайменше має бути створена можливість врахування досвіду трудової діяльності на ТОТ України для підтвердження досвіду роботи за певним напрямом чи спеціальністю.

Таке врахування може мати своє обмеження або слугувати доступом до процедури підтвердження наявних знань з огляду на різницю стандартів роботи в різних галузях, особливо в контексті євроінтеграції.

У коаліції вважають, що незарахування стажу за окремими видами діяльності може обмежити для переселенців доступ до сертифікацій і ліцензій, необхідних для виконання спеціалізованих робіт, і негативно вплинути на можливість підвищення кваліфікації й отримання вищих категорій.

Під час переміщення на підконтрольні українському уряду території такі люди матимуть додаткову вразливість через невизнання фактично здобутого досвіду роботи і, як результат, можуть претендувати лише на вакансії з нижчим рівнем кваліфікації та доходу. У коаліції вважають, що під час деокупації українських територій є ризик переміщення висококваліфікованих кадрів до Росії для збереження наявних у них рівнів кваліфікації та обсягу доходів.

Окремо правозахисники рекомендують владі розглянути питання так званої докупівлі страхового стажу в розмірі, необхідному для оформлення пенсії. Вони пояснюють, що, якщо наразі громадянин вирішує докупити страховий стаж за період з лютого 2014-го до грудня 2024 року власним коштом, вартість такого страхового стажу становитиме 228 800 грн.

“Це значна сума з огляду на розмір мінімальної заробітної плати й пенсії в Україні. Тож малоймовірно, що велика частина громадян зможе дозволити собі такий спосіб отримання необхідного страхового стажу. Тому доцільно розглядати можливість обліку страхових внесків, сплачених особами на ТОТ, як виду шкоди, спричиненої збройною агресією проти України. Варто розглянути можливість стягнення цієї шкоди з РФ і запровадження можливості докупівлі страхового стажу особою коштом цих стягнень”, – закликають правозахисники.
Тож загалом коаліція рекомендує українській владі:

• оцінити перелік професій, у яких рівень кваліфікації повʼязаний із тривалістю та досвідом роботи, для подальшого розроблення механізму підтвердження наявних кваліфікацій;
• напрацювати й затвердити порядок зарахування страхового стажу, отриманого на ТОТ України, іншого, ніж той, що не зараховується до трудового стажу згідно зі статтею 24 Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;
• визначити методологію обліку страхових внесків, сплачених особами на ТОТ України до бюджету держави-агресора, як одного з видів шкоди, що підлягає стягненню з РФ для подальшого впровадження процедури докупівлі страхового стажу таким особам.