Після візиту Поклонської на окуповану Херсонщину її «захейтили» в РПЦ

2 недели назад 0

Про візит радниці Генерального прокурора Росії Наталії Покпонської (вона ж «Няш-Мяш») до окупаційної Вадимської школи Каланчацького «муніципального округу» вже повідомлялось. Тоді вона, нагадаємо, під час пропагандистських «Розмов про головне» малювала на дошці руни і подарувала школярам свою книгу. І так би всі про приїзд відомої зрадниці забули, якби не… російська православна церква!

Візит Покпонської жорстко розкритикували на федеральному православному телеканалі «Спас». Особливо дісталось книзі, яку вона передала у бібліотеку окупаційного навчального закладу. «У книзі, яку Наталя Поклонська заповідала вивчити херсонській (у окупантів всі школи на лівобережжі називаються «херсонськими» — авт.) школі, крім цитат з Ксенії Меньшиковой автора окультної літератури про силу роду і прокляття, дітям належить засвоїти, що традиційні російські релігії — іудаїзм, християнство та іслам — є злісними плагіатниками» , — ледве не кричав ведучий телеканалу.

Ксенію Меньшикову РПЦ «поважати» не може через те, що, як сказано про авторку в інтернеті, вона є «спеціалістом в області окультизму і метапсихології, також є майстром езотеричних традицій, адепт магії, майстер ведичних традицій, майстер рун, член ордену молодих магів». А екс-прокурорка окупованого Криму ще і взялась її цитувати.Телеведучого, який говорив від імені церкви, також роздратувало, що Поклонська «називала страждання Христа ретельно розіграною драмою, яку у своїх інтересах розкручували його учні». Також священик додав, що непрохана гостя «познущалась над християнством і звинуватила у всьому, що лише згадала — від суспільних вад до смерті Джордано Бруно».

«З книги російського державного діяча школярі дізнаються, що РПЦ є кровожерливою такою, страшною структурою, яка влаштувала справжній геноцид древньому народу і його мові», — ледь стримував себе телеведучий. Зачитав він і декілька цитат з книги, яку та, цитата, «передала у бібліотеку звільненого від українських нацистів регіону». Наприклад, такі: «Протягом століть церква вогнем і мечем випалює на Русі інакодумство і багатобожжя. Майже начисто були знищені всі документи, які належали до дохристиянського періоду», «Церква ж при зручному випадку продовжувала проводити підміну язичницьких попередників»…

Шкода, що стосунки між собою окупанти з’ясовують лише на словах. Час вже до фізичних дій переходити.

Богдан СТРАЖАК,