«Тут постійно щось дихає, змінюється». Як проходить літо на березі колишнього Каховського водосховища

Третього літнього сезону після підриву армією РФ Каховської ГЕС природа на березі Каховського водосховища поступово відроджується. Еколог Вадим Манюк каже, екосистема все більше нагадує Великий Луг — місцевість, яка була до будівництва водосховища. Нині там відроджуються плавні, які були затоплені понад 60 років. На колишньому дні водосховища формуються нові луки, з’являються рідкісні рослини, повертаються плазуни та водяні птахи.
Які рослини нині займають дно колишнього водосховища та як змінюється природа — читайте у матеріалі редакції .

За словами Вадима Макнюка, на місці колишнього водосховища нині ростуть різноманітні трави.

"Багато трави вже такої стиглої, з плодами. Наприклад, дрік фарбувальний, він дуже красиво цвіте, але зараз уже у нього боби повиростали. Також цікава рослина — ескерида красива, або найкрасивіша. Доволі рідкісний в наших краях вид, тут він в плавнях себе добре почуває, вже стиглі також плоди на ньому — витончені кульбабки. Ну і віє теплом, таким спокоєм. Літо — це спокій" , — каже еколог. Вадим Манюк. Суспільне Дніпро/Юрій Тинний
Нещодавно, каже, у районі пройшли дощі. Завдяки додатковій волозі на березі проростають нові рослини.

"Вологи не було, було сухо. А от тепер гірчак займає тут нішу. Тобто природа адаптується. Настав час цвітіння, викидається суцвіття, і, я думаю, буде і насіння також. Це типовий вид у плавнях, дуже характерний", — сказав фахівець. Гірчак. Суспільне Дніпро
Які рослини зайняли берег та дно колишнього водосховища Вадим Манюк каже, що переважне місце тут займає очерет. Він виживе на цій території, навіть якщо буде засуха.

"Я за очерет найменше переживаю, він висохне останнім. Очерет — дуже живуча рослина. Недаремно він космополіт, по всьому світі поширився. Це вважається ледве не єдиною справжньою космополітною рослиною, яка є на всіх континентах і навіть на островах. Якщо сказати, що таке дніпровські плавні? Це буде очерет і верба",  — розповів еколог. Територія колишнього водосховища. Суспільне Дніпро/Юрій Тинний
Чоловік розповідає, у перший рік після підриву ГЕС на березі водосховища був пісок.

"Далі росли верби, а тут був пляж. Чому так? Тому що це була мілина. Якщо там глибина була 2-3 метри й більше, то тут — десь пів метра. Потім сюди прийшли рослини, що люблять пісок, а тепер уже з’явилися ті, які ростуть на луках. Тобто тут поступово накопичується гумус, і з часом цей пісок може вкритись родючим ґрунтом", — каже він. Вадим Манюк серед рослин на території колишньго водосховища. Суспільне Дніпро
Серед рослин, які ростуть на березі: перекотиполе, канадська злинка.

"Це інвазійний вид, чужинець, якого ми, як екологи, не хочемо впускати в наші екосистеми. Але цей процес не зупинити, і він виконує тут свою роль як піонерна рослина: накопичує першу біомасу, закріплює ґрунт", — сказав Вадим Манюк. Рослина на березі водосховища. Суспільне Дніпро/Юрій Тинний
Як змінилась територія колишнього водосховища За його словами, у порівнянні з минулим роком — ця територія дуже змінилася. Зокрема, зʼявилися інші види рослин.

"Це вже хороша, повноцінна болотяно-лучна рослинність. Різні види формують угруповання — це не хаос, а закономірність. Ми бачимо гірчак, плакун-траву, осоки, смикавець — це типове угруповання для природного болота. Так само й у лісі ми спостерігаємо, як стабілізувався ґрунт: він уже не пересихає, немає тріщин, не перегрівається, як було в перший рік, і не розсихається. Він уже вкритий шаром опалого листя, під ним — волога, і там зароджується власне життя всередині ґрунту. Це вже наземний ґрунт, що починає формуватись як родючий. І так — на кожній ділянці",  — каже еколог.