Ісаак Айзеншер — художник з багатьма невідомими

Андрій Селецький, краєзнавець

Що ви знаєте про Ісаака Айзеншера?

Мабуть, зовсім нічого. Це художник, кандидат мистецтвознавства, який жив у Ленінграді, творив, викладав, написав книжку. Але народився-то він у нас, на Херсонщині! У Херсонському художньому музеї краєзнавець з Нововоронцовки Андрій Селецький 6 листопада познайомив з результатами своїх дворічних досліджень — про творчість і життя Ісаака Айзеншера.А й справді, хто такий Ісаак Айзеншер?

«Згадки про нього були в історії українського мистецтва, — розповідає заступник директора музею з наукової роботи Владислава Дяченко, — але фактично на Херсонщині він був повністю забутий. Художник достатньо яскравий і вископрофесійний, який зробив внесок в розвиток мистецтва ХХ сторіччя перш за все як графік, як автор книги, присвячену офорту. Він художник єврейського походження, і його творчий доробок тісно пов'язаний з історією страждань єврейського народу».

Про початок досліджень

Почалось все абсолютно випадково: 2017 року Андрій Селецький, займаючись краєзнавчими дослідженнями, на одному із художніх сайтів знайшов згадку про Ісаака Айзеншера — художника, офориста, графіка, який народився… у Нововоронцовці.

«Для мене це було величезним подивом, — розповів краєзнавець, — бо Нововоронцовка відома різними особистостями, але художників — жодного! До того ж, єврейського походження — Нововоронцовка мала до революції досить великий відсоток єврейського населення, і це така біла пляма, яку не досліджували, не вивчали. Це для мене стало неабияким відкриттям, і я почав активно моніторити Інтернет щодо цього художника. Але інформації — нуль: маленькі згадки, маленькі приміточки. І я почав збирати по крупинках».

Про що довідався дослідник

Ісаак Якович Айзеншер народився 27 грудня 1900 року в єврейський родині. Ким були його батьки — невідомо. Але у Нововоронцовці збереглися місяця, пов'язані з його життям — будівлі синагоги та школи, куди ходив майбутній художник. Ймовірно, тут він зустрів революцію, пережив громадянську війну та єврейські погроми. Про це — цикл його гравюр «Погром на Україні», які не датовані, але на яких впізнавані наші степи.

Далі — велика біла пляма, наступна згадка — рік 1930-й, коли Айзеншер закінчує Академію мистецтв у Ленінграді. Коли він приїхав у місто на Неві, чим займався, коли поступив — невідомо. Невідома навіть назва його дипломної роботи.

У 1920-30 роки Ісаак Айзеншер створює гравюри, екслібриси, листівки, обкладинки до книжок. У 1939-му виходить книга його авторства «Техніка офорту» — кажуть, що незважаючи на свою бібліографічну рідкість, вона досі залишається актуальною.

Під час війни у 1943-му він був призваний до війська — у піхоту. І цей факт викликає у дослідника подив, бо у той час всі художники працювали лише в пропаганді. Як і де воював — це теж невідомо, але повернувся з війни живим і неушкодженим.

У 1948 році Ісаак Айзеншер запатентував винахід, пов'язаний з технікою офорту, а 21 жовтня 1952 року помер, похований на Преображенському цвинтарі в Санкт-Петебурзі. Чи були в нього діти, родина — невідомо. Дуже багато чого невідомо.

«Відсутність доступної інформації дає мені надію і зобов'язує дізнатися про Ісаака Айзеншера якомога більше, — не занепадає духом Андрій Селецький. — Я впевнений, що сьогодні одним художником на Херсонщині стало більше, а у Нововоронцовці художник з'явився».

Про експонати

За час свого дослідження краєзнавець зміг придбати (сам і за допомогою небайдужих людей) створені художником листівки, його книгу. А ще презентував «діамант» своєї колекції — оригінал макету екслібриса, що створений у 1926 році для бібліотеки доктора Трельова із дарчим підписом художника.

Андрій розповів, що дізнався про продаж на московському аукціоні екслібрису Айзершера теж випадково — через посилання у Фейсбуці. Ціна була нереальна, та ще й аукціон у Москві! Почав шукати в Інтернеті на різних міжнародних аукціонах — ніде нема такого, єдина річ, унікальна! Але таки кинув клич до тих людей, хто йому допомагає, з проханням зібрати гроші. І раптом від жительки Нововоронцовки Наталі Шмалько, яка вже довгий час працює у Москві, надходить лист: вона сама купила цей екслібрис для музею, який мріє створити Андрій, скоро їхатиме додому в Нововоронцовку і привезе.

«Я просто сів, — зізнається краєзнавець. — Знаєте, скільки це мені сил надало ще більше шукати, ще більше досліджувати, бо це не тільки мені треба! А коли вона приїхала, розповіла, що свого часу мріяла поступити на історичний, і коли побачила, що я збираю старожитності і пам'ятки нововоронцовського краю — не могла не допомогти». Цей екслібрис — оригінал, якого немає в Україні в жодному музеї.

Про плани

Творчих робіт Айзершера в нашому художньому музеї немає. Дослідження Андрія Селецького будуть передані музею у вигляді копій. А оригінали чекатимуть свого часу…

«Я з 2016 року почав створювати віртуальний музей з надією створити справжній музей історії Нововоронцовського краю, бо наш районний музей, на жаль, не виконує свої функції. — ділиться планами дослідник. — Тому я збираю всі матеріали, які можу дістати, пов'язані з Нововоронцовкою. Цей музей буде — яких би сил і енергії мені це не коштувало. І Ісааку Айзеншеру там буде присвячена окрема експозиція».

Мріє Андрій і зробити якийсь пам'ятний знак на будівлі, де була школа, в якій навчався майбутній художник. Під час перейменування з метою декомунізації пропонував нововоронцовцям одну з вулиць так званого єврейського кварталу назвати ім'ям Айзеншера, але люди відмовилися — бо «дуже важка назва».

І ще одна мета Андрія Селецького: «Ми хочемо ввести ім’я Ісаака Айзеншера в науковий обіг не як російського художника, що є апріорі неправильно. Для мене це принципово важливо, що Ісаак Айзеншер є нововоронцовським, херсонським, українським художником єврейського походження», — наполягає Андрій Селецький.

View the embedded image gallery online at:
http://vgoru.org/index.php/kultura/item/47089-isaak-aizensher-khudozhnyk-z-bahatma-nevidomymy#sigProId11a1fd8551